Опалення теплиці: способи обігріти теплицю взимку і ранньою весною

Саме бажання створити “овочевий острівець” це лише перший крок. Втілення задуманого часто ускладнюється взимку, коли опалення теплиці стає основним викликом.

Що обрати серед простих та бюджетних методів обігріву? Які технічні інновації використовують сучасні власники теплиць для вирощування рослин? Що цікавого можна взнати про плюси та мінуси їх використання? Усі ці запитання ми розглянемо у нашому огляді.

Види і способи влаштування опалення в теплицях

Різновиди обігріву теплиць поділяються на допоміжні та основні. До допоміжних належать сонячне випромінювання та біопаливо. Як відомо, енергія сонячних променів сприяє парниковому ефекту. Процес використання біопалива варто розглянути більш детально.

Розкладання органічних речовин супроводжується значним виділенням тепла. В холодний період року використовують кінський, коров’ячий або свинячий гній, змішуючи його з соломою або тирсою для сповільнення процесу розкладання. Зверху на цей “біоакумулятор” насипається родючий грунт, і рослини сходять через кілька тижнів.

Протягом декількох місяців відбувається інтенсивне виділення тепла, що рівномірно прогріває землю, дозволяючи рослинам рости в умовах зимового холоду.

Екологічні методи обігріву сонцем та біомасою мають свої обмеження. Наприклад, ранньою весною енергії сонячних променів часто недостатньо для повноцінного прогріву теплиці. З біопаливом справа складніша, воно ефективно працює лише при достатньо високій температурі, що створюється іншим джерелом тепла. А ще такий спосіб сам по собі може знищити розсаду, поки не навчитеся робити правильно. Такі особливості пояснюють їхній допоміжний характер.

Основні джерела опалення теплиць

Обігрів теплиці піччю – «дідівський» спосіб підтримки плюсової температури. Незважаючи на солідний вік, він досі актуальний. Ідея методу полягає в прокладці від печі, заглибленої в грунті, довгого каналу, по якому рухаються гарячі гази. Вони прогрівають ґрунт, а розпечений корпус пічки випромінює тепло в повітря.

Сучасний варіант опалення теплиць твердим паливом – канадська піч Булерьян. В її топці процес згоряння дров триває повільно. Завдяки цьому знижується частота закладки палива (2 рази в добу), а теплова віддача стає рівномірною.

Газовий котел

Цей теплогенератор використовується в зимових теплицях дуже часто.

Перший варіант реалізується шляхом установки уздовж стінок теплиці гріючих регістрів – сталевих або алюмінієвих радіаторів. Тепло від них циркулює в приміщенні, зігріваючи грунт, рослини і створює необхідний для їх життя повітрообмін.

Другий спосіб зрозуміють всі, хто стикався з монтажем теплої підлоги в своєму будинку. Газовий котел в цьому випадку підключається до системи пластикових труб, покладених на всій площі підлоги теплиці. Знизу труби ізолюють щільним пінополістиролом. Зверху на них насипають шар піску і родючого грунту.

М’яке тепло від води, що циркулює по трубах, зігріває коріння рослин і повітря над ними на висоту до 1,5 метрів. Енергія в цьому випадку витрачається економно і ефективніше, ніж при радіаторному способі.

Два розглянутих нами варіанти обігріву газовим котлом з точки зору комфорту експлуатації рівноцінні. Автоматика підтримує необхідний температурний режим цілодобово, не вимагаючи втручання людини.

Електричний кабельний обігрів

Досить новий спосіб обігріву грунту. Працює за принципом «теплої підлоги». Монтаж нагрівального електрокабеля схожий з установкою рідинної системи опалення, працює від газового котла.

Рекомендована сумарна потужність кабелю для обігріву грунту невелика (від 75 до 120 Вт на 1м2). Це означає, що навантаження на електромережу від невеликої теплиці (площею до 24 м2) не перевищує 3 кВт і не вимагає прокладки потужного живлячого кабелю.

Слід зазначити, що в сильні морози електрокабель може не впоратися з обігрівом оранжереї. Великі тепловтрати через скляні стіни вимагають установки додаткового джерела тепла – твердопаливної печі Булер’ян або газового котла.

Інфрачервоний обігрів

Використовуючи ті ж види енергії (електричну, газову) цей вид обігрівачів передає її рослинам не шляхом циркуляції нагрітого повітря або води. Основна частина тепла досягає грунту і рослини миттєво. Його несуть інфрачервоні промені.

Випромінювачі розміщують під стелею теплиці або монтують на каркас стін. Варіант з електричними інфрачервоними панелями підходить для приватних зимових теплиць невеликої площі (12-25 м2).

Якщо вам захочеться поставити їх у більш просторому приміщенні, то можуть виникнути проблеми з подачею електроенергії. Десяток панелей потужністю 1,5 кВт кожна створять велике навантаження на мережу. Без прокладки потужного кабелю повноцінно використовувати їх не вдасться.

ІЧ-випромінювачі з газовими пальниками в цьому сенсі краще. Їх загальна потужність нічим не обмежена. Для стабільної роботи достатньо наявності газової мережі або балонного газу.

Теплові гармати

Незважаючи на свою грізну назву, ці установки є звичайними тепловентиляторами, нагріте повітря подають у теплицю.

У залежності від виду використовуваної енергії теплові гармати поділяються на електричні, газові і рідкопаливні (дизельні, масляні, бензинові). За способом передачі тепла виділяють пристрої прямого та непрямого нагріву.

Теплові гармати прямого нагріву працюють від електрики. Вентилятор продуває нагріту спіраль, направляючи потік повітря в приміщення теплиці. Непрямий нагрів застосовується в установках, що спалюють солярку або відпрацьоване моторне масло.

Оскільки при згорянні природного газу утворюється мінімум сажі і кіптяви, то газові теплові гармати, як і електричні, що працюють за прямоточною схемою, досить актуальні.

Зимова теплиця з опаленням тільки тепловими гарматами – явище рідкісне. Причина полягає у великому енергоспоживанні. У відгуках власники оранжерей на цей факт звертають особливу увагу.

Тому на практиці ці генератори тепла використовують в якості резервних. Включають теплові гармати в сильні морози і при аварійній поломці основної системи обігріву.

Тепловий насос

Обігрів рослин теплом, накопиченим за літо грунтом або водоймою – не надто поширена тема. Головна причина — висока вартість теплового насоса і його монтажу.

Якщо ж у власника знайшлися кошти для придбання такого обладнання, то його використовують комплексно: для опалення будинку та обігріву теплиці.

Тепловий насос включають в рідинну систему підгрунтового обігріву. Для постачання радіаторів гарячою водою він не підходить.

Працюючи від низькопотенційного ґрунтового тепла, він не може нагріти воду до високої температури. В якості основного джерела енергії його використовують навесні. У зимових теплицях тепловий насос працює в парі з більш потужними генераторами тепла: газовими котлами або печами повільного горіння.

Сонячний колектор

Скажемо відразу, що фотоелектричними панелями (сонячною батареєю) обігріти теплицю неможливо. Головне завдання цього обладнання – вироблення електрики. Тому на практиці використовується інший вид обладнання, що працює від сонячної енергії — сонячний колектор.

Принцип його дії полягає в нагріванні води, що прокачується по вакуумних трубках, укладених усередині заскленої панелі. Вода в них прогрівається до високої температури і відводиться в магістраль, покладену під грунтом.

В сонячний день, незалежно від температури навколишнього повітря, геліоколектор забезпечує теплом приміщення оранжереї. У темний час доби доводиться включати інше джерело енергії – газовий котел, піч на твердому паливі або тепловий насос.

Як видно зі схеми, робота геліоустановки в парі з тепловим насосом повністю автоматизована. Завдяки цьому в теплиці підтримується задана температура і вологість.

Рейтинг варіантів тепличного опалення

На завершення зробимо порівняльний аналіз розглянутих варіантів обігріву теплиць.

Найпростіше організується опалення за допомогою газових котлів і печей, які працюють на твердому паливі. Газові установки легко піддаються автоматизації і без допоміжних джерел тепла створюють комфортний мікроклімат для рослин.

Печі Булер’ян не дуже зручні в експлуатації (необхідність періодичної ручного завантаження дров). Їх головні переваги – низька вартість палива і висока тепловіддача.

На друге місце можна поставити інфрачервоні випромінювачі, системи кабельного підігріву і сонячні колектори. Вони відносно недорогі, прості в монтажі і працюють в автоматичному режимі. Однак, по вартості енергії, що витрачається на виробництво одиниці тепла, вони істотно поступаються газу та дровам.

Теплові гармати займають третю сходинку нашого рейтингу. Вони прості в обслуговуванні, можуть функціонувати в автоматичному режимі, але не економічні. Теплові насоси знаходяться в цій ніші. Незважаючи на мінімальну вартість енергії, ціна цих установок велика і окупається дуже довго (8-12 років).