Комбінована теплоізоляція стала невід’ємною частиною будівельної сфери, проявивши свою ефективність як при спорудженні нових будинків, так і при реконструкції вже існуючих. Відмінність цього методу утеплення полягає у можливості виконання значної частини робіт власноруч.
Одним із популярних матеріалів для комбінованої теплоізоляції є плити із спресованої мінеральної вати. Технологія їх кріплення залежить від матеріалу стін будинку. Використовують цей метод як при будівництві нових будинків, так і для поліпшення теплозахисту вже існуючих структур. Спочатку теплоізоляційні плити кріплять безпосередньо до зовнішніх стін, а потім обштукатурюють, шар штукатурки відгороджує матеріал від зовнішніх впливів. Для компенсації внутрішніх напружень у розчин додається армуюча сітка.
Важливо встановити комбіновану теплоізоляцію так, щоб забезпечити щільний контакт не лише між самими плитами, а й між плитами та будівельними конструкціями, особливо біля вікон, труб та цоколя, де можуть утворюватися щілини, що створюють “теплові містки” (відомі також як містки холоду).
Кутові елементи та виступаючі кромки можуть бути захищені цокольними планками, кутовими профілями або армуючою сіткою.
При виборі теплоізоляційного матеріалу враховують не лише його основні характеристики, але й інші важливі властивості. У нашому випадку теплоізоляція відповідає високим стандартам пожежної безпеки і призначена переважно для утеплення високих будівель.
Метод використання такої теплоізоляції залежить від матеріалу, з якого зроблені стіни. До міцних і рівних зовнішніх стін можна приклеїти плити із спресованої мінеральної вати, додатково закріпивши їх спеціальними дюбелями. Для слабких та нерівних основ використовують сполучно-опорні профілі, які не лише утримують плити, але й компенсують нерівності основи.
Поверхня ізоляційних плит повинна бути рівною, а на стиках вони не повинні виступати одна над одною. Вирівнюючий шар армованої штукатурки служить як захист теплоізоляції. Незважаючи на те, що штукатурка компенсує нерівності основи, товщина шару повинна бути рівномірною, щоб уникнути внутрішніх напружень і утворення тріщин.
Цокольні профілі, запиляні по торцях «на вус», виставляють за допомогою підкладних шайб і кріплять на спеціальних дюбелях.
На ізоляційну плиту наносять клей. При цьому плиту спирають на дошку, поставлену в ванночку для збору стікаючого клею.
Промазані клеєм плити вставляють в цокольний профіль. На плити першого ряду ставлять плити другого. Вертикальні шви між плитами суміжних рядів повинні бути взаємно зміщені.
Ізоляційні плити якомога щільніше притискають до стіни так, щоб на стиках вони не виступали. Потім плити додатково кріплять дюбелями.
Якщо основа слабка і нерівна, кріплення на клеї не годиться. В цьому випадку застосовують механічне кріплення плит теплоізоляції.
Спеціальні мінерально-волокнисті плити з пазами і фальцами на кромках з’єднують зі стіною і між собою з допомогою алюмінієвих профілів.
У вологий армований розчин вдавлюють сітку зі скловолокна, після чого розчин відразу ж розгладжують.
Для декоративного оздоблення стін використовують мінеральні штукатурки.
