Приступаючи до утеплення будинку, зокрема з газобетону, важливо враховувати кілька ключових аспектів. Обираючи матеріали для утеплення, важливо звернути увагу на їх теплоізоляційні властивості та вартість. Найефективнішими матеріалами для утеплення є пінополістирол, мінеральна вата та екструдований пінополістирол.
Додаткове утеплення може значно зменшити витрати на опалення, але економічна вигода від утеплення буде залежати від кількох факторів. Не лише товщина утеплювача грає важливу роль, але й інтенсивність використання приміщення, витрати на опалення та загальний режим експлуатації будинку.
Наприклад, утеплення стін будинку, який використовується лише у вихідні дні чи рідко, може не виправдати своїх витрат навіть протягом кількох поколінь власників.
У випадку постійного проживання в будинку, ефективність утеплення зростає. Проте, важливо розуміти, наскільки швидко окупиться вкладення в утеплення.
На прикладі розрахунків Єврокомісії в 2010 році, витрати на внутрішнє утеплення стін з оцінкою для будинку з трьома спальнями і газовим опаленням на магістральному газі окуплялись у межах 15-23 років, тоді як зовнішнє додаткове утеплення — від 27 до 37 років. Варто зауважити, що ці розрахунки передбачали субсидії Євросоюзу на утеплення будинків. Але й ціни з 2010 року виросли в рази.
Розглядаючи утеплення будинку, важливо враховувати не лише його вартість, але й планувати на основі потенційних економій на опаленні та інших фінансових вигод на тривалий термін.
Утеплюємо, економлячи на стінах
Так що ж – утеплювати стіни з масивних матеріалів не має сенсу? Виявляється, має. Але тільки в тому випадку, якщо використовуваний утеплювач коштує дешевше, ніж матеріал самих стін.
Спрощений теплотехнічний розрахунок показує, що для регіонів з зимовими температурами -40 ° С потрібна товщина стін з газобетону щільністю 600 кг / м3 не менше 35 см. Але при цьому для будівництва одноповерхового будинку допускається використання газобетонних блоків товщиною від 20 см.
Так навіщо платити більше за додаткову товщину стінового матеріалу з більшою теплопровідністю, ніж у більш дешевого утеплювача?
Тому замість блоків товщиною 35 см ми використовували для будівництва одноповерхового будинку блоки товщиною 25 см, а відсутній опір теплопередачі заповнили 10 см набагато більш ефективних у плані утеплення плит з базальтової вати.
Утеплювати, а не шкодити!
Утеплювати стіни можна як зовні, так і зсередини. Як показують дослідження, утеплення стін зсередини окупається швидше, ніж зовні, так як у тепла буде менше «лазівок» для витоку.
Однак у випадку з газобетонним будинком правильно виконане зовнішнє утеплення може продовжити термін служби стін, оберігаючи їх від руйнування замерзаючою в товщі газобетону вологою (як «росою», так і водяними парами, які надходять зсередини).
«Правильно» в цьому випадку означає «з паропроникністю вище, ніж у газобетонної кладки». А ось при зовнішньому утепленні будинку з газобетону пінополістиролом, які мають паропро-никність набагато нижчу, ніж газобетон, термін служби газобетонних стін при постійній експлуатації скоротиться до 5-6 десятілетій, а промерзати вони почнуть більше, ніж до утеплення, вже наприкінці першого десятиліття експлуатації – через відсирівання.
Як утеплити будинок зовні
Для будівництва одноповерхового будинку ми вирішили використовувати газобетонні блоки товщиною 25 см.
- Прокладка кабелів електропроводки по зовнішніх стінах під утеплювачем.
- Установка плит утеплювача.
- Тарілчастий дюбель-цвях (пластик, метал).
- Таке кріплення плит утеплювача крізь вітрозахисну мембрану не рекомендується.
Наріжний монтаж утеплювача
Утеплювач товщиною 100 мм ми укладали між зовнішнім дерев’яним обрешетуванням, виконаним з дошки 150 мм, обробленої антисептиком ХМ-11. Дерев’яна обрешітка послужила також основою для подальшої обшивки будинку вініловим сайдингом.
Дошки ми закріпили на стінах за допомогою сталевих монтажних куточків по 3-Д одиниці на дошку, встановлюючи їх з двох сторін дошки. Відстань між дошками обрешітки залишили 58-59 см з тим розрахунком, щоб плити утеплювача шириною 60 см вставали враспор, без повітряних зазорів. Внизу дошки спираються на виступ утеплювача з ЕППС зовнішнього утеплення цоколя.
За газобетонними стінам ми попередньо проклали кабелі електропроводки будинку. Така хитрість дозволила нам трохи знизити напруженість електромагнітного поля всередині будинку.
Як утеплювач ми використовували плити з базальтової вати, що володіють не тільки хорошою паропроникністю, але і стійкістю до сповзання. Після установки плити були укриті ветрозахисною плівкою. Укриття прямо по плитах утеплювача допустимо тільки при використанні супердиффузійної мембрани, такий як «Ізоспан» AS, «Мегаізол» SD або їх аналогів. При використанні звичайної вітрозахисної мембрани типу «Ізоспан» А між утеплювачем і мембраною обов’язково повинен залишатися вентильований проміжок 5-6 см.
Для закріплення плит використовували тарілчасті дюбель-цвяхи. Кріпили плити утеплювача крізь мембрану вітрозахисту, але правильніше не робити отворів у вітрозахисній мембрані і спочатку закріпити плити утеплювача, а потім вже закріплювати мембрану.
Ще одна допущена нами помилка: тарілчасті дюбель-цвяхи трохи проминають плити утеплювача, що зменшує його ефективну товщину.
Після завершення монтажу утеплювача і вітрозахисної мембрани ми додатково скріпили дошки обрешітки сталевою монтажною стрічкою на трьох рівнях, щоб попередити їх можливі зрушення.
- Кріплення не повинно проминути утеплювач, як це вийшло у нас.
- Закріплюємо дошки обрешітки за допомогою сталевої кріпильної стрічки.
- Монтаж сайдингу за нестандартною технології без добірних елементів. Під місце стяжок панелей довелося встановити опорну дошку.
Оздоблення сайдингом
Зверху утеплення через дерев’яну обрешітку ми встановили панелі вінілового сайдингу Docke. Для з’єднання панелей нам довелося використовувати опорні дошки, оскільки сайдинг був встановлений не паралельно, а з одним швом, який ми потім прикрили декоративною дерев’яною розкладкою, що нагадує фахверк.
Головна мета при монтажі сайдингу – забезпечити можливість руху панелей, щоб уникнути їх деформації при температурних змінах. Знизу та зверху навісного фасаду залишили зазори для провітрювання між вітрозахисною мембраною та сайдингом.
Під час облицювання сайдингом ми обійшлися без стандартних додаткових елементів, що суттєво зекономило кошти. Наш нестандартний спосіб монтажу сайдингу завжди викликав здивування, навколишні вважали, що ми робимо щось неправильно. Проте ми вірили у результат.
Усі кути будинку оздоблені фарбованою дошкою шириною 15 см. Ми використовували ці дошки як вітрові щити, наличники та для облицювання цоколя. Це дало фасаду будинку додатковий шар привабливості та зробило його вигляд менш стандартним “пластиковим”.
На початку стіна, яку обробили сайдингом без додаткових елементів, виглядала трохи незвично. Однак використання фарбованої дошки замість додаткових елементів дало будинку додаткову привабливість. Роботи з утеплення та облицювання будинку завершилися у 2010 році. І протягом останніх років ця конструкція утепленого та вентильованого фасаду служить надійно і бездоганно.
