Як в’язати арматуру для початківців: способи, норми і правила, каркас під фундамент

Існує всього два способи кріплення арматури в каркасі: електрозварювання і в’язка. Ми не будемо відкривати дискусію про те, який з них краще. Скажемо лише, що при в’язанні не знижується міцність робочих стержнів.

Будь-яке зварювання послаблює метал, оскільки створює в ньому локальні напруження. Це негативно позначається на надійності всієї конструкції.

У порівнянні зі зварюванням в’язальні роботи більш трудомісткі.

Незважаючи на це, в приватному будівництві з його невеликими обсягами краще вибрати їх. Особливо, коли мова йде про такі відповідальні конструкції, як фундамент та плити перекриття.

Зміст статті:

Способи в’язки арматури
Технологія роботи гачком
Матеріали
Норми і правила виконання робіт
В’язка каркаса стрічкового фундаменту
Орієнтовні ціни

У цій статті сайт “Добрий господар” розповість початкуючим будівельникам про те, як правильно в’язати арматуру. Розглянемо інструменти, матеріали і технології, застосовувані для цієї роботи. Сподіваємося, що отримана інформація допоможе вам впевнено поводитися з металом, збираючи міцні і надійні каркаси.

Способи в’язки арматури

Існує два способи фіксації арматурних прутків: ручний і автоматизований.

При ручному методі використовуються чотири види інструментів:

Пасатижі;
Гачок (простий і реверсивний);
Шуруповерт з насадкою.
Користуватися пасатижами не дуже зручно. Тому їх застосовують рідко і тільки для складання невеликих каркасів. Гачком користуються частіше. Це просте пристосування при вправності допомагає швидко з’єднувати сталеві стрижні.

Існує вдосконалена модифікація простого гачка (реверсивний). Його основа — гвинт, що обертається при витягуванні рукоятки назад.

Об’єднавши гачок з шуруповертом, домашні умільці створили ще одне зручне пристосування для фіксації сталевих прутків у каркасі.

Автоматизовану в’язку виконують так званим пістолетом. Це досить складний і дорогий пристрій, що застосовується на великих об’єктах. Продуктивність його така, що зав’язування одного вузла відбувається за 1 секунду.

Пристрій забезпечений відсіком, в якому встановлена бобіна з дротом. Робочий орган пістолета подає її до арматури і з’язує у вузол.

Технологія роботи гачком

Нічого складного в цій операції немає. Проробивши її кілька разів, ви швидко «наб’єте руку».

Суть методу полягає в наступному: місце перетину стрижнів охоплюють сталевим дротом, складеним вдвічі. В’язальний гачок у петлю вставляють і захоплюють ним інший вільний кінець. Після цього інструмент обертають до моменту стягування. Кінці дроту загинають всередину каркаса.

Майстри знають один маленький секрет, що гарантує щільний контакт: трохи не докрутивши петлю, її потрібно потягнути на себе і тільки після цього докрутити до кінця.

Схема в’язки арматури з допомогою гачка

Робота з шуруповертом не має принципових відмінностей від в’язання гачком. Перевага полягає в більш високій швидкості і меншій трудомісткості. Використовуючи шуруповерт, не забудьте виставити на мінімум швидкість обертання його патрона.

Електродрилем в’язати арматуру не слід. Велика інерційність даного інструменту не дозволяє точно визначити момент завершення затяжки.

Способи з’єднання сталевих стрижнів та основні види вузлів показано на схемі нижче.

Матеріали

Для складання каркаса використовують спеціальний дріт. Він міцний, але при цьому досить м’який. Це дозволяє затягувати вузли, не ризикуючи порвати його. Рекомендований діаметр даного матеріалу залежить від перерізу арматурних стрижнів і становить від 1,0 до 1,4 мм

Дешевий дріт йде без покриття і називається чорним. Більш стійкий до корозії має захисний шар цинку.

В’язальний дріт виготовляється в двох варіантах: в мотках і відрізках. Працювати з мотком складніше, оскільки його доводиться вручну різати на шматки. Відрізковий матеріал можна відразу пускати в справу. Особливо зручний дріт, у якого на кінцях зроблені петлі.

Норми і правила виконання робіт

На основі нормативів розроблено типові схеми в’язки арматури під стрічковий фундамент, розміри нахлестів, діаметри використовуваної арматури та інші правила виконання робіт.

При стикуванні стрижнів на прямих і кутових ділянках важливе значення має довжина нахлестів. Залежить даний параметр від діаметра робочої арматури (в міліметрах):

300 мм для прутків діаметром 10 мм;
380 для 12 мм;
480 для 16 мм;
580 18 мм;
680 для 22 мм;
760 для 25 мм.

В’язка каркаса стрічкового фундаменту

На дно траншеї на підставки товщиною 4-5 см укладають розрахункову кількість поздовжніх стрижнів (діаметр 12-18 мм). Відстань між ними залежить від розміру фундаменту і може складати від 5 до 20 см. Якщо стандартної довжини одного сталевого прутка (6 метрів) не вистачає на всю «стрічку», то використовують кілька стержнів. Між собою їх з’єднують, дотримуючись нормативного нахлесту.

Підставки під арматурний каркас

До робочим прутків вертикально кріплять хомути з гладкої або рифленої сталі діаметром 8-10 мм Крок хомутів за будівельними нормами має бути не менше 3/8 від висоти фундаменту (20-50 см).

Встановивши хомути, до них дротом кріплять верхній пояс робочої арматури, дотримуючи проектну відстань між стрижнями.

На перехрестях і примиканнях хомути ставлять частіше (1/2 кроку), а робочу арматуру загинають, пов’язуючи зі стрижнями «стрічки».

Довжина загину повинна становити не менше 50 діаметрів робочої арматури.

Виготовлення арматурного каркасу в траншеї – робота трудомістка і незручна. Тому досвідчені будівельники використовують ось таке просте пристосування.

Уклавши поздовжні хлисти на дерев’яні підставки, до них прив’язують хомути та нижній пояс робочих стержнів. Готову конструкцію переносять і ставлять у траншею.

Складання арматурного каркаса монолітної плити простіше, ніж стрічкового фундаменту. Конструкція тут складається з двох плоских сіток. Нижні стрижні укладають перпендикулярно із заданим кроком і пов’язують між собою. Потім в точках їх перетину ставлять підставки із сталевих прутків і прикручують до них верхню сітку.

Підставка для монтажу верхнього каркаса монолітної плити

В останні роки для збірки каркасів почали використовувати арматуру зі склопластику.

В’язати її можна декількома способами:

сталевим дротом;
пластиковими стяжками-хомутами;
пластмасовими кліпсами-фіксаторами.

Орієнтовні ціни

Вартість в’язки арматури, як кажуть кошторисники, «сидить» у сумарній ціні 1м3 залізобетону. У квадратних або погонних метрах її вважають індивідуально для кожного виду конструкції. При цьому доводиться враховувати різні параметри (ширину і висоту ростверку, товщину плити, діаметр арматури, рівень складності каркаса і т. д.).

Для орієнтовного підрахунку будівельники використовують розцінку за 1 тонну використаного металу. На сьогоднішній день у 2017 році вона складає в середньому від 8 тисяч грн.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар

Ваш email не буде показано.