Стик плитки і ламінату – варіанти і способи оформлення
Для кухонь та ванних кімнат часто обирають стійке підлогове покриття у формі плитки, забезпечуючи надійність і гігієнічність. У житлових приміщеннях, зокрема у вітальні чи спальні, використання теплих матеріалів, таких як ламінат, створює затишок та комфорт. Давайте розглянемо, як вправно вирішити проблему стиків плитки та ламінату, щоб не лише забезпечити практичність, але й не порушити естетику інтер’єру.
Які фактори ускладнюють стикування плитки і ламінату
В залежності від планування кімнат та дизайнерської концепції, потреба у стику двох різних підлогових матеріалів може виникнути в різних частинах приміщення. У випадку класичного дизайну з дверима, плитка і ламінат зустрінуться під дверною коробкою, що часто вимагає використання декоративного порожка.
Більша складність виникає при стику на великій площі, як, наприклад, у квартирі-студії. Тут відсутні стіни, які чітко відокремлюють кухню від інших зон, тому поділ на функціональні зони виконується лінією на підлозі, яка об’єднує обидва види покриття.
Різна висота підлогових покриттів
Стик між плиткою і ламінатом важче виконати красиво, якщо існує різна висота підлогових покриттів. Наприклад, плитка має товщину 8-10 мм і укладається на плитковий клей, що створює висоту підлоги в 12-14 мм. А міцний ламінат для настилання підлог має показник товщини 8 мм, тому навіть використовуючи спеціальну підкладку неможливо вивести на рівень однакове значення.
Перепад стиків може виявитися незручним для проходу ділянки і збирати в собі сміття. Виведення ламінату врівень тільки в місці стикування посприяє плавному піднесенню підлоги, але в цьому місці він буде грати під навантаженням. Тому під ламінатом виконують більш розтягнуту стяжку, щоб вирівняти перепад і створити міцну основу під покриттям.
Гігроскопічність ламінату
Ще однією проблемою при стикуванні ламінату з плиткою є гігроскопічність ламінату, що впливає на його структуру. Якщо ламінат вбере вологу, то він розбухне і стане більш пухким. Щоб цього уникнути спершу кладуть плитку і дають клею засохнути. Потім стики смужок ламінату обробляють герметиком, що закупорює місця для поглинання вологи.
Зміна лінійних розмірів
Іноді проблемою стають фізико-механічні властивості ламінату змінюватися в розмірах під дією різної температури і вологості повітря. При дуже щільній підгонці до плитки це може спровокувати здуття або інші деформації. Для попередження такого явища необхідно виконати невеликий зазор, що забезпечує свободу для розширення.
Поширеною проблемою при стикуванні плитки і ламінату є підгонка лінії. Часто в цих місцях видно стик через неакуратний зріз. У разі коротких стиків під дверима це закривається порожком.
На великому просторі в квартирі-студії важливо використовувати електричний лобзик для ламінату, болгарку з алмазним диском для плитки і підготовлений шаблон, за яким здійснюється виріз. Це посприяє рівності та ідентичності ліній, особливо при хвилястій конфігурації шва.
Форми стиків ламінату та плитки
В залежності від місця розташування стику і конфігурації плитки можливі різні форми з’єднання двох підлогових матеріалів. Виділяють три основних види.
Пряма лінія
Один з найпоширеніших і простих стиків. Оформляється з порогом або без нього. Може бути довгим, в разі поділу приміщення на зони, або коротким, що знаходяться під дверима. З останнім варіантом впорається навіть недосвідчена людина, закривши його вузькою декоративною накладкою.
Ламана лінія
Дуже виразний спосіб стикування підлогових покриттів, що передбачає укладання цільної плитки (прямокутної, ромбовидної або трикутної) без підгонки. Ламінат стелиться навколо, повторюючи лінію.
Вигнутий стик
Має на увазі з’єднання ламінату і плитки хвилястою лінією, що часто реалізується при переході з кухонної зони в вітальню. Тут потрібен професійний інструмент для роботи з кам’яними і дерев’яними матеріалами, а також точний шаблон.
Стик можна оформити без поріжка, якщо вийшло зробити точні різи. У разі утворення широких зазорів їх закривають хвилястою накладкою, що повторює лінію стикування.
Способи оформлення стиків ламінату і плитки без поріжка
Межу між двома матеріалами на довгій ділянці оформити без поріжка можна по-різному. Це здешевлює процес, а також не вимагає спеціального додаткового інструменту для закріплення.
Використання міжшовної затирки
Найпростіший і недорогий метод. Стик плитки і ламінату без поріжка закладається міжшовною затиркою для плитки, доступною в будь-якому спеціалізованому магазині. Колір вибирається виходячи з відтінку плитки, ламінату та інших фарб в кімнаті.
Це може бути злиття кольорів або гра на контрасті. Завдання можна виконувати по мірі укладання (якщо лінія довга і це відбувається не в один день) або коли обидва покриття вже укладені.
- На підлозі-основі (бетонна стяжка) намічають маркером майбутню лінію з’єднання матеріалів.
- Першою укладають плитку, щоб її краї точно припадали на намічений контур.
- Ламінат підрізається за розмірами, а його краї промазуються силіконом, щоб перекрити доступ волозі.
- Смужки укладаються на місце з урахуванням зазору 3-5 мм.
- Щілина між двома матеріалами заповнюється силіконом до половини висоти.
- Коли герметик висох дозволяється наносити затирку, заштовхуючи її глибоко і без пропусків. Отриманий шов вирівнюється, а забруднені поруч місця відчищаються.
- На останньому етапі шов покривається прозорим лаком, що збереже його міцність і гарний вигляд.
Встановлення компенсатора з пробки
Для здійснення цього способу стикування беруть довгу смужку пробки. Цей матеріал м’який і легко приймає різну форму, тому підійде як для рівних, так і для хвилястих стиків. По довжині існують смужки пробки від 90 до 300 см, а їх товщина варіює від 7 до 10 мм.
Такий елемент називають компенсатором, тому що він заповнює собою щілини і компенсує нерівності обрізки. Зважаючи на м’яку структуру пробки вона здатна стискатися і легко поміщається у вузькі ділянки.
З її допомогою зручно замаскувати невеликі похибки майстра. Є товари з обробкою верхньої сторони лаком або декоровані шпоном, що підвищує міцність і красу виробу. Але потрібно врахувати, що при довгому стику (більше 3 м) доведеться купувати два компенсатора і з’єднувати їх між собою, а це буде видно неозброєним оком.
- Першою укладається плитка. Її край шліфується для усунення виступів від застиглого клею.
- Ділянку варто ретельно очистити від пилу, для чого ефективно застосувати компресор або пилосос.
- По краю плитки наноситься клей.
- Якщо компенсатор вище, то його можна підрізати, щоб він точно збігався з плиткою. Потім його приклеюють, притиснувши ненадовго пальцями.
- Після цього стелиться ламінат, який тут можна підганяти впритул. Для його розширення, в разі нагріву або вологості, пробка зможе посунутися, зважаючи на свою м’яку структуру.
- Між компенсатором і ламінатом можна залити акуратно герметик, що зафіксує шов.
Використання коркового герметика
Цей метод аналогічний затирці, тільки для нього використовується спеціальний герметик з корковою крихтою в складі. Стиковка ламінату і плитки виконується за допомогою будівельного пістолета, куди вставляється тубус з герметиком. Це дуже зручно для точного видавлювання речовини в щілину.
Корковий герметик спрощує монтаж, оскільки в ньому вже є захисні компоненти для ламінату, що перешкоджають вбиранню вологи. Шов виходить еластичний і добре заповнює всі нерівності виниклі через нерівномірний зріз.
Способи оформлення стиків ламінату і плитки з порожком
Оформлення без поріжка виглядає красиво, але вимагає досвіду і точних ліній різу. Найчастіше з першого разу при домашньому ремонті своїми руками цього не досягти, тому і виникає необхідність в більш простому маскуванні за допомогою накладки зверху. Такі декоративні елементи, незалежно від матеріалу виготовлення і виду, називаються поріжками. Застосовуються вони як на довгих, так і на коротких ділянках.
Коли для стику слід застосовувати поріжки
Поріжок застосовується не тільки для маскування нерівного різу початківця майстра. Часом до цього способу оформлення вдаються і досвідчені ремонтники.
- між підлоговими матеріалами є перепад висоти до 10 мм, який неможливо приховати іншим способом;
- відділення передпокою шляхом зниження рівня, щоб сміття і бруд з вулиці не розносилися по дому, а затримувалися виступом;
- зонування площі шляхом візуального і рельєфного поділу приміщення.
Але, наважуючись на цей спосіб оформлення варто бути готовим і до мінусів. Серед них: утруднене прибирання, скупчення сміття під порогом і можливість зачепитися об нього при проході ділянки.
Різновиди поріжків і особливості їх монтажу
Щоб розібратися чим закрити стик між плиткою і ламінатом на підлозі потрібно вивчити різновиди поріжків. Вони випускаються з різних матеріалів і форм, що впливає на легкість установки і конфігурацію лінії стикування. Ось найпоширеніші рішення.
Поріжок з алюмінію
Це дуже стильний елемент для виконання стику на підлозі. Його блискуча срібляста поверхня добре гармонує з сірим деревом і світлою плиткою. Алюміній має підвищену міцність, в порівнянні з іншими матеріалами цієї галузі, що сприяє довгому терміну служби.
Випускають алюмінієві поріжки різних форм по конструкції: плоскі, Т-образні, L-образні.
Спосіб кріплення буває прихований (коли спершу встановлюється кріплення до підлоги, а потім декоративна верхня панель) або відкритий (видно місця входів саморізів).
Товщина сторін буває однакова або з внутрішнім перепадом (вгорі боки підведені на однаковому рівні, а внизу їх підтримують полички на різній висоті), що теж допомагає оформити кордон красиво і безпечно.
Поріжки можуть бути прямі, для стикування підлогових покриттів рівних по висоті і вигнуті, для стикування покриттів з перепадом висот. По кріпленню елементи бувають на клею або шурупах.
- Куплений поріжок обрізається строго по довжині стику.
- Між плиткою і ламінатом намічаються точки для створення отворів під дюбеля.
- Дрилем виконується сверловка.
- Закладаються дюбелі, що забезпечують міцне захоплення кріплення в бетонній стяжці.
- Внутрішню сторону стикувального елемента необхідно промазати герметиком. Це запобігає накопиченню пилу та сміття під його краями.
- Поріжок фіксується на саморізи. Для цього використовують викрутку або шуруповерт, але обороти останнього повинні бути мінімальними, тому що погнути алюмінієвий профіль дуже легко.
Самоклеючий поріжок
Такі накладки виготовляють з дерева або металу. Вони можуть бути плоскими злегка випуклої форми, що добре згладжує стик і робить зручний перехід для провезення коляски, іграшок на колесах, журнального столика і т. д. Є і різнорівневі моделі для організації гарного перепаду висоти з плавним підйомом.
Кріплення поріжка здійснюється на самоклеючу основу, розташовану по краях з нижньої сторони. Вона прилипає безпосередньо до плитки і ламінату, а не до бетонної підлоги. Моделі розрізняються по ширині і довжині, що спрощує підбір. Колірна гамма представлена від венге до біленого дуба.
- Елемент розпаковується і відрізається по потрібному розміру.
- Щоб поріг ліг рівно (незалежно від якості лінії різу) можна накреслити точну розмітку і орієнтувати краї накладки по ній.
- Сторони підлогового покриття варто витерти від пилу, оскільки це впливає на міцність з’єднання.
- Паперовий шар знімається поступово і деталь прикладається по наміченому контуру. Можна і відразу видалити захисний шар, але тоді поріжок по всій довжині буде липнути і важче витримати рівність фіксації.
Гнучкий поріжок з ПВХ
Цей елемент обробки підлоги виконаний з двох частин – основи і кришки, що грає декоративну функцію. Нижня сторона фіксується до бетонної підлоги або іншого покриття. Для цього застосовуються саморізи (якщо матеріал основи дозволяє їх пряме вкручування) або дюбеля (для бетонної основи). Верхня відповідна частина замикається в притискних пазах.
Завдяки можливості гнутися в різні боки конструкція добре підходить для хвилястих стиків різної довжини.
Він випускається великих розмірів і може бути для однорівневої підлоги або з перепадом. Різниця висоти складає до 10 мм. Різноманітність відтінків дозволяє вибрати підходящий для будь-якого кольору плитки і ламінату.
- На бетонній основі креслиться лінія стику.
- Укладається плитка з дотриманням точності краю по розмітці.
- Гнучкий профіль основи заводиться під плитку і фіксується саморізами або дюбелями.
- Далі лягає ламінат так, щоб його край знаходив на кордон нижньої частини поріжка. Його торець варто промазати герметиком.
- В останню чергу одягається кришка, яку теж обробляють герметиком, щоб запобігти накопичення під нею сміття. Вона вставляється в пази і замикається за допомогою невеликого зусилля. Якщо стуку рукою недостатньо, то можна скористатися гумовою киянкою.
Гнучкий профіль з металу
Ці декоративні елементи виготовляються Г-подібної або Т-подібної форми. За рахунок численних прорізів в основі метал легко гнеться, тому поріжок використовують для рівних і вигнутих стиків. Зручно з його допомогою виконувати і складні лінії комбінованого типу, що допомагають зберегти стилістичну єдність.
Зверху метал може бути пофарбований порошковим напиленням в будь-який колір або залишитися природного сріблястого відтінку. У разі Г-подібної конструкції в паз заводиться тільки ламінат, а плитка кладеться впритул до металу без зазору. Але для виконання таких стиків потрібна однакова висота рівнів, інакше перехід буде не красивим.
- Вимірюється товщина кожного матеріалу і по необхідності проводиться нарощування рівня (підкладка, стяжка).
- Окреслюється контур майбутнього стику.
- Відрізається профіль і вигинається по заданій формі.
- Кладеться плитка і паралельно монтується поріжок, щоб його нижні пластини заходили під підлоговий матеріал.
- Ламінат закладається останнім так, щоб його край зайшов під бортик поріжка. Зробити це не складно через гнучкість панелей. Торець попередньо змащується герметиком.
Як вибрати необхідний поріжок
Отже, вивчені всі види поріжків для стикування ламінату і плитки, і тепер залишається вибрати той, який краще підійде для конкретної ситуації. Ось кілька порад на допомогу.
1. Мета елемента. Якщо поріжок використовується для зонування простору в об’єднаних кімнатах, то його варто виділити, тому підійдуть металеві гнучкі профілі або алюміній.
2. Матеріал. Найдовше прослужить алюмінієвий елемент. Це особливо актуально, якщо в будинку грають машинками, катаються на роликах, або часто пилососять. На пластиці будуть з’являтися подряпини, тому він займає друге місце по міцності. Дерево виглядає багато, але воно чутливе до вологи, тому підійде тільки для кабінетів або спальні.
3. Форма шва. Прямі і короткі стики закриваються будь-якими типами накладок. Для хвилястих або вигнутих ліній підходять тільки гнучкі види з металу або ПВХ.
4. Спосіб кріплення. У разі застосування саморізів вони можуть бути з відкритим видом (закручуються по краях поріжка) і прихованим (у внутрішній частині, а зверху накривається кришка на засувках). Прихований монтаж більш привабливий, але трудомісткий. Найпростіший спосіб укладання поріжка — це на самоклеючій основі. Він виконується без дриля і саморізів, що легше і в два рази швидше інших методів.
5. Колір. Поріжок на стику повинен гармоніювати з покриттям підлоги. Для сірих відтінків оптимальні аналогічні кольори або металевий блиск алюмінієвих деталей. Якщо треба виділити зону, то варто вибирати продукцію в такому ж кольорі, але на пару відтінків темнішу або світлішу підлоги. Для маскування місця переходу виробники пропонують ідентичні облицювальним матеріалами відтінки.
6. Ширина смужки. Цей параметр залежить від досвідченості укладальника. Часто з першого разу не виходить виконати щільну підгонку і щілина між плиткою і ламінатом варіює від 2 до 15 мм, що потребує широкої поріжки (20-30 мм). Якщо зазор між матеріалами мінімальний, то його можна оформити тонким декоративним елементом. У разі перепаду рівнів вузький поріг буде більш помітний, ніж широкий.
Після визначення зі способом виконання стику між плиткою і ламінатом залишається придбати потрібні матеріали та інструменти. Добре починати монтаж десь в непримітному місці, щоб засвоїти технологію і навчитися виконувати красиві стики.
