Які бувають види фарб для зовнішніх і внутрішніх робіт

Використання фарб у будівництві, ремонті та дизайні відзначається вражаючим розмаїттям. Виробники розробили сотні видів фарб, лаків та інших покривальних матеріалів, які можна класифікувати за різними ознаками, такими як склад, вид основи (плівкоутворювальної речовини), призначення та вид фінішної поверхні.

Усе різноманіття фарб базується на кількох типах основ, складних рідин, що, після висихання, утворюють міцну плівку. У цій плівці рівномірно розподіляються інші компоненти, такі як пігменти, УФ-протектори, антисептики, інгібітори корозії і так далі.

Види фарб за типом плівкоутворювальної основи

Важливу роль у властивостях фарби відіграє саме основа, тому найзручніше класифікувати фарби за цим параметром. Основа визначає більшість експлуатаційних характеристик конкретної фарби, надаючи їй унікальні властивості. Такий підхід сприяє кращому розумінню та вибору фарби для конкретних завдань у будівництві та дизайні.

У свою чергу вони поділяються по виду розчинників, наприклад, масляні, нітроцелюлозні, водорозчинні і т. д. Але перших чотирьох класифікаційних груп цілком достатньо, щоб з маркування визначити сферу використання фарби, її основні властивості та можливості.

Фарби емульсійні і дисперсні, водорозчинні

Ці види фарб — одні з найбільш екологічних. Річ у тім, що основою для них виступає чиста вода, яка, випаровуючись, не шкодить нікому ні під час роботи, в процесі висихання. Особливістю таких фарб є їх внутрішня структура — акрилові смоли та їх похідні або молекули полівінілхлориду не розчиняються у воді, вони перебувають у зваженому стані у вигляді емульсій або дисперсій (крихітних кульок).

Після нанесення на поверхню, ці кульки розмазуються по ній, зливаються і утворюють монолітну плівку, механічно міцну і стійку до зовнішніх впливів іншого роду. Після висихання компоненти плівки індиферентні до води і більше в ній не розчиняються.

Деякі фарби, правда, можна змити із застосуванням звичайних побутових засобів і теплої води, але більшість з водоемульсійних фарб створюють поверхневі покриття, які можна спокійно мити, деякі навіть з застосуванням легких абразивів.

Відмінність емульсії від дисперсії досить ілюзорна — і одне і інше стан визначає змішування двох рідин, які не взаємодіють на хімічному рівні. Ось тому і дисперсні і емульсійні фарби перед вживанням слід ретельно перемішувати.

На раніше пофарбовані глянцевими фарбами та лаками, а також складні в плані обробки поверхні скла, кахлю, кераміки наносити їх слід з певною обережністю — тільки якщо в інструкції до конкретного виду фарби ці матеріали вказані. У більшості випадків емульсійні фарби використовуються для фарбування досить пористих матеріалів. Ці фарби можна використовувати у вигляді основи для фарбування алкідними фарбами і лаками.

Усі фарби цієї групи практично позбавлені запаху, швидко сохнуть і безпечні в пожежному відношенні.

Застосовуються емульсійні фарби, як для внутрішніх, так і для зовнішніх робіт. Але перед покупкою звертайте увагу на їх призначення — застосувавши інтер’єрну фарбу для фасаду можна через кілька місяців приступати до повторної обробки. Основні види фарб для внутрішніх робіт — акрилові, латексні, полівінілацетатні.

Акрилові фарби на основі сополімерів акрилу менш щільні і дозволяють матеріалу дихати. Хоча вони теж наносяться на сухий матеріал, але умови їх застосування спрощені. Навіть якщо шпаклівка чи штукатурка ще не повністю висохла, фарба дозволить це зробити найближчим часом.

Латексні фарби мають у своєму складі крім сополімерів акрилу каучукові з’єднання, внаслідок чого утворюють щільну міцну плівку, яку можна мити кілька тисяч раз, використовуючи тканину і м’які щітки. Такі склади використовуються для обробки стін у вологих приміщеннях, кухнях, фасадних робіт. Відмінно виглядають на шпалерах, дереві, металі, деякими марками латексних фарб можна фарбувати скло, кахель, пластик.

Фарби на основі ПВА (полівінілацетату) застосовуються виключно для внутрішніх робіт. Плівка, утворена ними, хоча і досить декоративна, володіє невисокою щільністю і боїться води і підвищеної вологості. Відмінно пропускаючи пари і забезпечуючи вільний газообмін, вона, тим не менш, пропускає вологу. Використовувати її можна тільки в приміщеннях з сухим і нормальним мікрокліматом.

Силіконові емульсії і дисперсії створені на основі силіконових смол. Вони відмінно протистоять воді, але, в той же час, паропроникні. Виняткова еластичність дозволяє шару фарби витримувати значні та швидкі температурні перепади і механічні напруги. Володіють відмінною адгезією до більшості мінеральних матеріалів і металів, а також до старих покриттів з будь-якого виду фарби. Єдиний їхній недолік — висока ціна.

У чистому вигляді основи емульсійних та дисперсійних фарб зустрічаються рідко. Найчастіше в одній фарбі можна знайти і силікон, і акрил, і латекс і ще кілька полімерів. Від того, якого компонента найбільше і походить назва і визначаються основні властивості фарби.

Алкидні фарби

Найпоширеніші фарби для зовнішніх робіт і захисту поверхонь, що знаходяться під відкритим небом. Широко застосовуються і при обробці інтер’єрів, зокрема, для фарбування підлог, сходів і інших поверхонь, що перебувають під значними механічними навантаженнями.

Основною сполучною служить алкідна смола в різних різновидах. Розчинники — оліфа, уайт-спірит, сольвент інша органіка. Після висихання утворюють дуже міцні водостійкі і хімічно інертні поверхні різного ступеня блиску.

Олійні фарби на основі алкідних смол виготовляються із застосуванням натуральної або синтетичної оліфи. Відмінною особливістю є тривалий (до кількох діб) час висихання. При цьому з поверхні випаровуються помірно токсичні речовини, внаслідок чого олійні фарби використовуються для роботи зовні або в добре вентильованих приміщеннях. Утворюють після висихання дуже міцні покриття на всіх видах мінеральних матеріалів, дереві та металі. Не бояться ультрафіолету і води, дуже низька паропроникність.

Емалі — практично той же склад, але з додаванням лаку. У результаті виходить глянцева або напівглянсова поверхня високої щільності, не пропускає вологу, не вступає в хімічні реакції і не змінює кольору протягом багатьох років.

Силікатні фарби

Силікатні фарби виготовляються на основі рідкого скла і володіють унікальними властивостями. Вони володіють помірною паропроникністю, стійкі до температурних перепадів, але поверхневий шар досить пухкий і не захищає від проникнення вологи у масив матеріалу основи. Зазвичай використовується по штукатурці. Метали і кераміку фарбувати силікатними фарбами не рекомендується, за винятком спеціальних термостійких складів.

Клейові фарби

За своїми властивостями та сферою застосування схожі з акриловими емульсіями, але менш стійкі до вологи і придатні тільки для сухих приміщень. Зазвичай продаються у вигляді сухих сумішей, які перед використанням розбавляються водою. У приміщеннях, де можливо навіть короткочасне підвищення вологості, стіни перед фарбуванням необхідно обробити антисептиками. По різновидах клею їх можна розділити на казеїнові і декстринові.

Казеїнові фарби. Відрізняються досить високою міцністю покривного шару і придатні навіть для фасадних робіт.

Декстринова фарба. Призначені для інтер’єрів, вони погано переносять підвищену вологість, але в нормальних умовах експлуатації цілком довговічні і зручні.

Останнім часом акрилові і латексні склади практично повністю витіснили з ужитку як казеїн, так і декстрин.

Спеціальні фарби

Вибираючи види фарб для зовнішніх робіт і обробки інтер’єрів не можна випустити з уваги і склади спеціального призначення, серед яких можна виділити структурні, здатні створити незвичайну фактуру поверхні і складний відтінок, і декоративні фарби, що імітують різні види натуральних і штучних матеріалів.

Структурні фарби

Після покриття такими фарбами виходить рельєфна плівка високої міцності. Вона може бути шорсткою, виглядати як уражене жуками дерево, імітувати водні бризги або бути покрита більш складним об’ємним малюнком. Такі фарби додатково, після висихання, можуть покриватися акриловими або латексними фарбами або напівпрозорими фарбами. Але зазвичай вони колеруются в повному обсязі і самі виконують роль кольорової декорації.

Декоративні фарби

Фарби декоративні призначені для створення імітаційних поверхонь під: старе дерево, шкіру, шовк, натуральний камінь. Часто вони створюють металевий або перламутровий блиск, райдужний перелив.

Спеціальні фарби

Різні види спеціальних фарб дозволяють створювати деякі інноваційні ефекти, наприклад флуоресцентні промені сторонніх джерел, а фосфоресцентні самі є джерелом світла, віддаючи накопичену за день енергію у вигляді яскравого світіння протягом кількох десятків хвилин.

Поступово стають модними фарби з різними ароматами, але їх можна вважати екзотикою — запах зберігається протягом всього декількох днів після фарбування. Також не надто поширені і магнітні фарби, після висихання ведуть себе як металеві поверхні, правда, тільки по відношенню до декоративних магнітиків.