Принцип роботи сантехнічної арматури для унітазу

Не часто люди задумуються над тим, як працює зливний бачок, поки він не вимагає ремонту. Розуміння його принципів може значно полегшити подальше виправлення поломок і запобігти додатковим ускладненням.

Для багатьох господарів корисно мати базове розуміння будови бачка, щоб самостійно виправляти невеликі поломки без залучення фахівців. У цій статті ми розглянемо різні варіанти арматури, які використовуються в сучасних і старих бачках, допомагаючи вам обрати найефективніші та доступні на ринку опції.

Основні поняття

Хоча зовнішній вигляд унітазу може не викликати особливих запитань, розуміння роботи його компонентів, зокрема зливного бачка, стає ключовим для ефективного обслуговування. В сучасних будинках все частіше зустрічаються компактні конструкції сантехнічних приладів, де бачок розташований безпосередньо на унітазі, роблячи їх вигляд більш естетичним та функціональним.

Патрубок для підключення може бути розташований збоку або знизу, все залежить від конкретної моделі. Загальна місткість бачка може досягати десяти літрів.

Цей поділ умовний, оскільки найчастіше ці два модуля є невід’ємними елементами і встановлюються спільно, якщо говорити про сучасні системи. Запірна арматура виконує функцію згідно своїй назві. Її завданням є дозування кількості води, яка надходить у бачок.

Вона працює в автоматичному режимі і активується, як тільки ємність спустошується. Зливна частина арматури також виконує функцію дозування рідини, але вже тієї, яка перетікає з бачка в унітаз.

Пристрій самого унітазу може відрізнятися формою, а також способом розташування патрубка, яким здійснюється підключення до каналізаційної системи. Є моделі з підключенням під кутом або з прямим розташуванням відводу.

Компоненти та види арматури

Перший варіант арматури застосовується тільки в бачках старого зразка. Їх ще можна знайти у продажу, Великою популярністю вони користуються, коли йдеться про встановлення на дачних ділянках.

Повітряною є тільки зливна частина арматури. Запірна арматура для подачі води складається з поплавця і клапана. Останній має штоковий механізм. Як тільки рівень води в бачку досягає певного рівня, поплавок піднімається і приводить в дію шток, який тисне на ущільнювальну гумку.

Вона перекриває струм води із водопровідної системи. Підключення бачків з таким механізмом найчастіше проводиться збоку.

Особливий інтерес представляє собою саме повітряний механізм зливної частини. Він складається з патрубка, який піднято в бачку на певний рівень. На патрубок надівається ковпак більшого діаметру, зверху ковпака знаходиться кнопка, на яку впливає користувач.

Завдяки цьому повітря з силою виштовхується в патрубок і виникає вакуум, який і змушує воду піти за струмом повітря. Конструкція такої системи досить проста і її ремонт можна здійснити підручними засобами.

Важільна система має кілька модифікацій залежно від того, для якого бачка вона передбачається. У ранніх важільних системах заливний механізм був реалізований таким же чином, як і у повітряних системах.

Зливний механізм представляв собою гумову пробку з обважнювачем, яка закривала отвір. До неї був підведений ланцюжок, поєднаний з металевою планкою, встановленою в горизонтальному положенні. Завдяки тиску води пробка залишалася на своєму місці до впливу на важіль.

Сучасні важільні системи являють собою складний механізм, вплив на який здійснюється через клавішу. Найчастіше передбачено два режими роботи. Активуються вони розполовиненою клавішею.

Одна частина забезпечує злив всієї води, яка знаходиться в бачку, а друга клавіша дає можливість злити невелику кількість води.

Стакан являє собою пластиковий елемент, в якому розміщуються всі інші компоненти конструкції. Зовні він схожий на пластикову трубку з розвальцованими краями. Клапаном є гумова заглушка, яка знаходиться на дні склянки і закриває зливний отвір.

Поплавок в сучасних системах має менші габарити, ніж у старих і розташовується безпосередньо під заливним отвором. Тяги з’єднують частини механізму між собою.

Одна з тяг проходить від клавіші до передавального або підйомного механізму, друга тяга йде від підйомного механізму безпосередньо до клапана. Завданням направляючим є контроль осі переміщення клапана, щоб після підйому він повертався на своє місце.

Процес регулювання

Найчастіше запірна та зливна арматура потребують регулювання, щоб домогтися правильної роботи бачка унітазу.

На старих системах регулювання не займає багато часу і здійснюється в кілька рухів. Якщо з бачка постійно тече вода, то є дві можливі причини. Одна з них полягає в тому, що поплавок знаходиться дуже високо, а друга полягає в обшарпаній прокладці зливного клапана. Щоб перевірити, у чому конкретно полягає причина, необхідно злити надлишок води і перекрити подачу.

Якщо підтікання припинилося, то можна сміливо говорити про проблеми з розташуванням поплавця. На самих старих механізмах арматури поплавок закріплений на металевому плечі.

Досить його вигнути вниз, щоб опустити поплавок, це повинно виправити ситуацію. На більш сучасних моделях бачків з повітряною системою поплавок розташовується на пластиковому штоку, який посередині має регулювальний гвинт, який дозволяє вигнути штангу в одну або в іншу сторону.

Якщо до кнопок зафіксований ланцюжок, то його необхідно акуратно зняти перед тим, як тягнути кришку. В сучасних комплектах можна регулювати, наприклад, важіль кнопки. Для цього здійснюється його переміщення щодо підйомного механізму. Якщо потрібно збільшити потік води, тоді його необхідно максимально опустити і навпаки.

Регулюванню також піддається і положення поплавця. В цьому випадку тяга реалізована дещо іншим чином: важіль знаходиться збоку і спрямований вгору. Щоб змінити його положення, необхідно обертати регулятор до тих пір, поки поплавець не виявиться на необхідній позначці.

Відрегулювати можна тягу, яка йде від передавального елемента безпосередньо до клапана. У деяких моделях для цього тяга переставляється на інший зубчик, в інших моделях змінюється положення склянки. Якщо замість пластикових важелів встановлений ланцюг, тоді його потрібно вкоротити до необхідного рівня.

У деяких випадках регулювання не допомагає, в цьому випадку на клапан можна встановити який-небудь грузик, який буде його сильніше притискати до отвору. Але це рішення тимчасове і арматуру доведеться замінити. Перевірити також варто впускний клапан, іноді з ладу виходить прокладка.

Як видно, арматура для унітазі може мати різноманітну конструкцію, але принцип роботи залишається однаковим. При необхідності повної заміни арматури на сучасних унітазах, потрібно для початку демонтувати бачок, адже затискна гайка знаходиться під ним.

Під час демонтажу можуть виникнути проблеми з заржавілими гайками під унітазом. Попередньо їх необхідно обробити мастилом WD-40. Під час роботи варто бути максимально акуратним, оскільки падіння важких предметів можуть призвести унітаз і бачок в непридатність.