Посадка винограду навесні: правильна підготовка живців і посадка саджанців
Вирощування винограду це справжнє мистецтво, яке вимагає уваги та дбайливого ставлення. У той час як старі сорти можуть давати урожай навіть без надмірного догляду, сучасні сорти потребують спеціального підходу та уваги.
Успішне вирощування винограду починається з якісного посадкового матеріалу та правильного проведення посадкових робіт. Навіть початківцям виноградарям можна підготувати свій посадковий матеріал у домашніх умовах.
Придбати саджанці рекомендується у місцевих приватних виробників, які мають досвід вирощування адаптованих сортів винограду на своїй ділянці та позитивні відгуки.
Популярна весняна посадка для запобігання загибелі молодих саджанців від морозів. Звісно, зими в нас все слабкіші і бувають майже без морозів. Але це ризикована справа, бо погодні умови не стійкі, бувають і суворі зими чи суворі зимові періоди. Проведення весняної посадки вимагає збереження посадкового матеріалу та його належної підготовки до цього процесу.
Заготівля і зберігання посадкового матеріалу винограду
Зазвичай для весняної посадки винограду використовують два типи матеріалу: саджанці та живці. Саджанці ростуть з живців, тоді як живці нарізають з однорічної лози й вкорінюють в кінці зими. Для заготовки живців варто обрізати лозу під час осінньої обрізки, відбираючи півтораметрові батоги товщиною більше 5 мм.
При підготовці живців важливо залишити не менше 3 живих відростки на кожному. Стандартна довжина живця повинна становити близько 35 ± 5 см. Живці рекомендується нарізати з центральних пагонів минулого року. Щоб захистити їх, вони обробляються розчином мідного купоросу та зв’язуються в пучки.
Під час зберігання важливо уникати втрати поживних речовин, оскільки вони потрібні для росту коренів і пагонів. Найкраще зберігати живці при низьких, але позитивних температурах, але вони не повинні бути мінусовими.
Зважаючи на те, що лозу і живці частіше зберігають у погребі чи холодильнику при температурі 4 – 5 ºC, існує ризик втрати вологи. Тому важливо забезпечити додаткове зволоження, наприклад, використовуючи вологий пісок або тирсу, а також періодично прикриваючи саджанці снігом.
Температура вище 8 ºC може призвести до набряку та початку росту пагонів, що робить такі умови несприятливими для зберігання посадкового матеріалу. Зазвичай живці складають у дерев’яні ящики та присипають піском, обгортуючи лозу поліетиленом.
Під час періоду зберігання важливо кілька разів перевіряти живці та стежити за станом лози, контролювати температуру й рівень вологості. При занадто високій вологості може виникнути цвіль. Сухі або пошкоджені хворобами живці потрібно ввидаляти.
Краще зберігати готові саджанці з закритою кореневою системою у відрі з вологим піском. Якщо в погребі достатньо вологи, то додаткове зволоження піску не потрібно. Кожен саджанець варто позначити біркою з назвою сорту та місцем придбання.
Особливу увагу слід приділяти посадковому матеріалу в погребі під час весняного потепління, оскільки різке збільшення температури може спровокувати передчасний ріст пагонів.
Грамотне збереження якісного посадкового матеріалу це важлива частина успішної підготовки до посадки винограду. Після цього залишиться лише правильно посадити виноград навесні.
Підбір ділянки для винограду і підготовка грунту
Виноград добре росте на сонячних ділянках, які швидко прогріваються навесні. Він не переносить холодних північних вітрів і застою води. Земля повинна бути пухкою і родючою.
Ділянку для весняної посадки готують з осені: вносять компост або перегній, добре перекопують, при необхідності влаштовують дренаж. Також з осені бажано встигнути викопати лунки, так грунт в зоні кореневої системи швидше прогріється і краще зволожиться.
Посадочні лунки повинні бути від 0,6 до 1 м в діаметрі і приблизно такої ж глибини. Відстань між рослинами в одному ряду 1,5 – 2 м, міжряддя – від 2 до 3 м. При більш щільних посадках зростає ризик розвитку спеціалізованих захворювань винограду, так як погіршується циркуляція повітряних мас.
На дні кожної лунки роблять 10-сантиметровий дренажний шар з щебеню, встановлюють опору для підв’язки майбутнього саджанця і утрамбовують. На цьому осіння підготовка завершується.
Підготовка саджанців і живців винограду до посадки
Якщо живці зберігалися у вологому піску і благополучно перезимували, то до початку квітня у них утворюються товстенькі корінці і розкриються листя. Такий матеріал вже готовий до посадки, залишиться тільки загартувати молоді рослини. Якщо ґрунт прогрівся і дозволяє погода їх можна висаджувати у відкритий грунт. До осені вони розвинуться в повноцінні саджанці та їх можна буде посадити на постійне місце.
Щоб отримати підрощені саджанці, з лози нарізають чубуки, як і при осінньому живцюванні. Далі готують субстрат (вологу тирсу або суміш ґрунту і піску), пропарюють його для дезінфекції. Живцювання і посадку цибухів проводять з початку березня до квітня, коли буде подовжуватися сонячний день. Чубуки перед посадкою замочують у стимуляторі росту.
Кожен чубук краще садити в окрему ємність, так простіше садити, не пошкоджуючи кореневу систему. В якості ємності для посадки можна використовувати пластикові пляшки зі зрізаним горлечком або спаяні мішечки з парникової плівки. У дні ємності обов’язково потрібно зробити отвори для стікання зайвої вологи. Прозорі стінки тари дозволяють бачити, наскільки розвинулася коренева система і чи здорова вона.
При дотриманні технології пророщування живців йде досить активно і до травня сформується хороший саджанець, придатний для посадки на постійне місце. Перетримувати чубук в бідному поживними речовинами субстраті (тирса) вкрай небажано, так як рослина сильно виснажується і не приживається у відкритому грунті, навіть при хорошому розвитку.
Якщо живців мало і всі сорти рідкісні, краще не полінуватися і доростити їх в домашніх умовах перед висадкою. Для початківців виноградарів такий спосіб дозволить отримати гарантований результат. Дуже важливо правильно вибрати терміни посадки живців, вони залежать не тільки від світлової зони, але і можуть змінюватися в залежності від характеру весняної погоди.
Посадка винограду у відкритий грунт
Посадка саджанців винограду здійснюється з середини квітня по кінець травня в підготовлені заздалегідь ями. Для засипання посадкової ями готують суміш садової землі з перегноєм, можна додати пісок і золу.
Після посадки необхідно рясно полити саджанці і влаштувати їм затінення, щоб весняні сонячні промені не обпекли ніжні листочки. Коли грунт добре прогріється, обов’язково робиться шар мульчі для захисту від перегріву і пересихання.
Підрощені чубуки мають менш розвинену кореневу систему, яка сильніше схильна до погодних факторів. Тому при посадці чубук сильно не засипають, дозволяючи сонцю прогрівати верхній шар для нормального розвитку коренів. Уже влітку яму досипають перегноєм або компостом і мульчують.
Коріння саджанця або чубука повинно перебувати на глибині 0,5 – 0,6 м, в іншому випадку вони можуть вимерзнуть в першу зиму.
Відразу після посадки і до тих пір, поки рослини не наберуть сил, проводять щоденні помірні поливи. Подальший догляд за виноградом першого року життя складається в прополюванні, поливі і розпушуванні. Обробка від хвороб і шкідників проводиться при необхідності.
Весняне живцювання винограду
Якщо не проводити дорощування, то живці висаджують ранньою весною, злегка оновивши нижній зріз. Щоб не зберігати саджанці і живці, можна провести живцювання навесні. Під час обрізки винограду відбираються середні пагони з короткими міжвузлями. Живці нарізають довжиною 30 – 35 см.
При такому способі розмноження готовий саджанець можна отримати тільки на наступний рік. Для весняної посадки живці найбільш прийнятні.
Для успішного росту винограду йому потрібно підживлення добривами. Першу підгодівлю саджанців проводять навесні розчином сечовини, другу – на початку літа настоєм коров’яку. Надлишок добрив знижує зимостійкість саджанця і подовжує період визрівання пагонів. Для укорінених живців краще використовувати позакореневе підживлення.
