Сучасна наука постійно розвивається, пошукаючи нові джерела енергії. Одним зі здобутків є використання статичної електрики, що існує в повітрі. Це відкриття перетворюється в реальність завдяки двом основним методам: вітряним генераторам та атмосферним полям.
Окрім того, енергія, яку можна видобути з Землі, викликає великий інтерес. Використання “вічної” електрики, отриманої з земної енергії, може допомогти зекономити традиційну електроенергію, вартість якої постійно зростає. Іноді навіть мізерні кількості електрики можуть бути важливими.
Видобуток з повітря
Атмосферна електрика відкриває широкі можливості для використання. Ідея використовувати природні стихії, такі як грози, для отримання енергії, захоплює багатьох.
У самій атмосфері існують хвилі від поля нашої планети. Це вказує на те, що можна видобувати електрику з повітря, використовуючи власні зусилля, не вдаючись до складних пристроїв.
- грозові батареї використовують властивість електричного потенціалу накопичуватися;
- вітрогенератор перетворює в електрику силу вітру, працюючи тривалий час;
- іонізатор (люстра Чижевського) — популярний побутовий прилад;
- генератор TPU (тороїдальної) електрики Стівена Марка;
- генератор Капанадзе — безпаливне енергетичне джерело.
Розглянемо детально деякі з пристроїв.
Вітрогенератори
Популярне і загально відоме джерело енергії, одержуваної з допомогою вітру — вітрогенератор. Подібні пристрої вже давно застосовуються у багатьох країнах.
Установка одного генератора обмежено забезпечує потреби електроживлення. Тому доводиться додавати генератори, якщо потрібно забезпечити енергією велике підприємство. В Європі існують цілі поля з вітряними установками, які абсолютно не завдають шкоди природі.
Варто зазначити: недоліком може вважатися неможливість розрахувати заздалегідь величини напруги і струму. Отже, не можна сказати, скільки накопичиться електрики, так як дія вітру не завжди передбачувана.
Грозові батареї
Пристрій, що накопичує потенціал з використанням атмосферних розрядів, називається грозовою батареєю.
Схема приладу включає лише антену з металу і заземлення, не маючи складних компонентів.
Між частинами приладу з’являється потенціал, який потім накопичується. Вплив природної стихії не підлягає точним попереднім розрахункам і ця величина також непередбачувана.
Важливо знати: це дуже небезпечно при реалізації схеми своїми руками, так як створений контур притягує блискавки з напругою до 2000 Вольт.
Тороїдальний генератор С. Марка
Пристрій, винайдений С. Марком, здатний виробляти електрику через деякий час після включення.
Генератор TPU (тороїдальний) може живити побутові прилади.
Конструкція складається з трьох котушок: внутрішньої, зовнішньої і керуючої. Він діє через резонансні частоти і магнітний вихор, що сприяють утворенню струму. Правильно склавши схему, подібний прилад можна зробити самому.
Генератор Капанадзе
Винахідник Капанадзе (Грузія) відтворив генератор вільної енергії, в основі розробки якого лежав загадковий трансформатор Н. Тесла, який дає набагато більшу вихідну потужність, ніж в струмі контуру.
Генератор Капанадзе — безпаливний пристрій, що є прикладом нових технологій.
Запуск здійснюється від акумулятора, але подальша робота триває автономно. В корпусі здійснюється концентрація енергії, що видобувається з простору, динаміки ефіру. Технологія запатентована і не розголошується. Це практично нова теорія електрики і поширення хвиль, коли енергія передається від однієї частинки середовища до іншого.
Видобуток з Землі
Незважаючи на те, що запас енергії Землі дуже великий, добути її досить важко. Нереально це зробити своїми руками, якщо мова йде про достатні кількості для промислових цілей.
Але електрику з планети, її магнітного поля можливо отримати власними силами в невеликих порціях, достатніх для запалювання ліхтарика на світлодіодах, неповної зарядки телефону. Можна сподіватися, що можливість взяти ці невеликі порції не завдасть шкоди земній кулі.
Гальванічний спосіб (з двома стрижнями)
Відомий спосіб отримання електрики, заснований на взаємодії двох стрижнів в розчині солі (гальваніка).
Між стрижнями з різних металів в електроліті з’являється різниця потенціалів.
Такі ж деталі (з алюмінію та міді) можна занурити в землю на 0,5 метрів, полити простір між ними розчином солі (електролітом). Це спосіб отримання деякої кількості безкоштовної електрики.
Від заземлення
Інший спосіб дозволяє зібрати електроенергію від заземлення при використанні її різними споживачами.
Наприклад, у приватному будинку електропостачання оснащене заземлюючим контуром, на який при навантаженні стікає якась частина електрики. Конкретно, змінний струм йде по проводах: «фаза» і «нуль», другий з яких заземлюється і найчастіше не небезпечний. А удар струмом можна отримати з фазового проводу.
Прийміть до уваги: не варто пробувати отримати електроенергію подібним способом в домашніх умовах при нестачі знань. Якщо переплутати «фазовий» провід заземлення з «нульовим», з якого можна отримати цю енергію, струмовий удар доведеться по всьому будинку.
Кількість електрики, взята з нульового проводу, набагато менша, ніж від сонячної батареї. (Від редакції: експериментувати з даним методом надзвичайно небезпечно і категорично не рекомендується).
Інші способи
Халявна електрика потрібна і на садовій ділянці, у зв’язку з чим один з умільців стверджує: її видобуток можливий, якщо застосувати наполовину містичні способи. А саме: даром її можуть дати саморобні піраміди.
Начитавшись про незвичайні властивості цих конструкцій, він спорудив піраміду 3 на 3 метри і почав робити реальні випробування. Тобто — пробувати довести: можливо отримати енергію з «нічого», обмеженого простору або з космосу.
Можливо з гумором, але, за словами приватного дачника, змонтований з алюмінієвої фольги та гелевого акумулятора (накопичувача енергії) генератор обслуговував світильники на ділянці. Одним словом, з піраміди потекла дармова (вірніше — дешева) електрична енергія. Далі дачник запевняє, що будівництвом подібних конструкцій з дерева або інших ізоляційних матеріалів зацікавилося все село. Нібито, є реальна можливість взяти енергію з піраміди.
Однак, ведуться серйозні наукові дослідження в області отримання малої електрики з продуктів життєдіяльності рослин, що переходять в землю.
Такі джерела, що дають вічної електрики, тобто працюють з заповненням енергії, яку використовують у системах контролю за вологістю. Судячи з того, що експерименти проводяться на кімнатних рослинах, подібні прилади можна робити і самостійно.
З глибин Землі успішно йде видобуток тепла станціями геотермальної енергії в Каліфорнії, Ісландії. Надра, вулкани використовуються для вироблення сотень МВт електроенергії також, як це робиться за допомогою сонця і вітру.
На практиці своїми руками жителі районів з вулканічною діяльністю можуть самостійно зробити, наприклад, геотермальний насос для опалення. А тепло відомими способами можна перетворити в електрику.
Безліч вчених і винахідників шукають шлях до енергетичної незалежності, будь то світло, тепло, атмосферні явища або холодний фотосинтез. При підвищених цінах на електроенергію це цілком доречно. Деякі способи давно стали реальністю і допомагають отримувати енергію навіть у значних масштабах.
Винахідники і вчені розробляють проекти на основі струмів в земній мантії, потоку частинок у вигляді сонячного вітру. Вважається, що планета являє собою великий сферичний конденсатор. Але до цих пір не вдалося з’ясувати, як заповнюється його заряд.
У всякому разі, людина не має права значно втручатися в природу, намагаючись розрядити цей запас енергії, не вивчивши процес досконально з урахуванням наслідків.
