Чим краще обшити дерев’яний будинок зовні, вибір і застосування матеріалів

Зазвичай, питання про вибір оптимального методу обшивки зовнішніх стін дерев’яного будинку виникає ще на етапі його проектування. Вирішення цього завдання вимагає глибокого аналізу кліматичних умов у зоні будівництва та дизайнерської концепції.

Важливими критеріями для вибору зовнішньої обробки є поєднання захисних властивостей та естетичного вигляду. Після вивчення кількох варіантів, які зазвичай обмежуються 2-3 опціями, обирається насамперед найбільш відповідний, враховуючи фінансові можливості та технічні параметри.

Призначення обшивки для дерев’яного будинку і правила підбору матеріалу

Дерев’яний будинок славиться своєю екологічністю, комфортом і технологічністю у будівництві. Але варто пам’ятати, що деревина, не отримавши належного захисту, має обмежений термін служби. Матеріал може активно поглиблювати вологу з атмосфери, що зробить його вразливим до впливу дощу, снігу, ультрафіолету і кисню, призводячи до затемнення, втрати щільності, гниття та руйнування.

Надлишкова вологість у деревині може призвести до розвитку цвілі, грибків, мохів, що стає загрозою для матеріалу. Також дерево вразливе до атак комах, гризунів та інших шкідників.

Щоб забезпечити надійний захист, необхідно використовувати різні хімічні методи обробки, такі як просочення, моріння, фарбування, лакування, а також застосовувати різні матеріали для оздоблення фасаду, такі як вагонка, сайдинг, штукатурка. Важливо враховувати, що обробка може не лише впливати на захист, але й спрямовуватися на поліпшення теплотехнічних характеристик та надання будинку привабливого зовнішнього вигляду.

При виборі варіанту обшивки існують певні правила, що стосуються фізичних властивостей обшивки, її вартості і технологічності установки і догляду за нею.

Для початку необхідно розглянути таку властивість, як паропроникність. Дерев’яні стіни «дихають» — вони здатні накопичувати вологу з атмосфери або внутрішньої частини будинку і віддавати її при зміні зовнішніх умов. Робити зовнішню обшивку повністю герметичною не можна — вона повинна забезпечувати вільний газообмін із зовнішнім середовищем, тобто бути паропроникною. При цьому паропроникність обшивки повинна бути більша, ніж масиву стіни. Це дозволить видаляти надлишок вологи назовні, а не всередину будинку.

При недотриманні цього правила, волога буде накопичуватися на межі контакту двох матеріалів і утворить зону підвищеної вологості — винятково сприятливе середовище для розвитку гнилі, цвілі і інших неприємних для дерева явищ. При низьких температурах вода, якщо її накопичилося достатньо, замерзне і перетвориться в лід, розширюючись, може зруйнувати облицювання.

Якщо будинок обшивається паронепроникним матеріалом, то необхідно встановити вентильований фасад. Суть конструкції полягає в тому, що зовнішній паронепроникний або паропроникливий шар відстане від поверхні стіни на 60 – 150 мм. В нижній і верхній частині обшивки залишаються отвори, крізь які відбувається природна циркуляція повітря і надлишкова волога видаляється конвекційними потоками.

Дерево обов’язково необхідно обробляти захисними засобами з певною періодичністю. Це тягне за собою значні витрати, які здорожують експлуатацію. Якщо правильно вибрати матеріал і зробити обробку, то експлуатаційні витрати в річному обчисленні стануть значно нижчими.

Матеріали з натурального дерева застосовуються для зовнішньої обшивки дерев’яного будинку

Всі вони володіють очевидними перевагами, як природний матеріал, але і мають ті ж недоліки, що і будь-дерев’яний виріб. Це призводить до того, що крім витрат на придбання матеріалу необхідно понести певні витрати на обробку антисептиками і покривними лаками і фарбами.

Вагонка

Найдешевший і самий технологічний вигляд обшивки з натурального дерева являє собою рейки з профільними сторонами, що утворюють з’єднання паз/гребінь. При монтажі вагонка міцно і щільно з’єднується і утворює практично монолітну поверхню.

Для обробки використовується виключно суха вагонка, вологістю не вище 10 – 15%. Якщо використовувати недостатньо просохлу вагонку, то вона неминуче буде усихати і по лініях сполучень виникнуть щілини.

Монтаж вагонки проводиться в горизонтальному положенні, починаючи знизу, шипом вгору. Якщо встановити її пазом вгору, то стікаюча по стіні вода потраплятиме в замок і з часом зруйнує його і саму вагонку. При правильному монтажі і належному догляді, обшивка з вагонки прослужить 10 – 15 років, а якщо просочити її сучасними антисептиками, то і довше.

Плюс такої обшивки — дешевизна і простота монтажу. Впоратися з установкою може будь-яка людина, здатна тримати в руках молоток і користуватися будівельним рівнем.

Імітація бруса

Являє собою таку ж збірну поверхню, як і вагонка, але дещо відрізняється за виглядом. Встановлюється також горизонтально, тільки видимих стиків практично не видно. Після остаточного монтажу має вигляд стіни, складеної з профільованого бруса. Виготовляється з ялини, сосни, кедра або модрини, внаслідок смолистості цих порід досить довговічна.

Випускається матеріал у вигляді дощок довжиною 2 – 4 м, товщиною 20 – 35 мм і шириною 105 – 175 мм. Купити можна цілісну дошку, вирізану з однієї колоди, або зрощену, склеєну під тиском більш вузьких рейок. За експлуатаційними якостями обидва види приблизно однакові.

Плюси і мінуси аналогічні вагонці. Виграє імітація бруса тільки за зовнішнім виглядом — матеріал більш сучасний і декоративний.

Блок-хаус

Відмінний обробний матеріал, зроблений у вигляді дощок з напівкруглою зовнішньою стороною. У зібраному стані матеріал створює видимість дерев’яного зрубу. Дуже декоративний, міцний і в монтажі не складніше вагонки. Порівняно з вагонкою та імітацією бруса, блок-хаус більш міцний, краще тримає тепло і значно довговічніший.

Для виготовлення ламелей використовуються хвойні породи дерева, в більшості випадків сосна і ялина. Просочення різними морилками і матеріалами дозволяє надати обробці вигляд будь-якої цінної породи деревини. При фарбуванні масляними або алкідними фарбами більшість ефекту від застосування блок-хауса пропадає (у випадку з імітацією бруса такого не відбувається).

Блок-хаус відрізняється також і непоганими теплотехнічними властивостями. Порівняно з попередніми матеріалами, він краще тримає тепло в будинку і гірше пропускає холод усередину. Але вартість обшивки цим матеріалом вища.

Планкен

Порівняно новий матеріал. Являє собою фасадну дошку зі скошеними або заокругленими бічними гранями. Виготовляється з сосни, модрини або деревно-полімерних матеріалів. Ширина дошки знаходиться в діапазоні 70 – 140 мм при товщині 15 – 20 мм, кут скосу граней — 45 – 700. Монтується на спеціальних кріпленнях в шип або внапуск.

Дуже зручний для монтажу вентильованих фасадів. Як правило, продається в обробленому антипіренами і антисептиками вигляді, тому стійкий до біологічних шкідників і безпечний в пожежному відношенні.

У більшості випадків якісний планкен просочений екологічно безпечними засобами, але при покупці не зайвим буде перевірити сертифікат. Дешеві матеріали можуть оброблятися токсичними реактивами.

Сайдинг для зовнішньої обшивки дерев’яного будинку

Матеріал, спеціально створений для оздоблення фасадів. Виробляється у вигляді ламелей спеціального профілю («ялинка» або «корабельний»), з замками по довгій стороні і спеціальною перфорацією для цвяхових кріплень. Ламелі між собою з’єднуються спеціальними засувками і утворюють щільне покриття.

Ширина планок коливається від 10 до 30 см, а довжина 2 – 6 м. Як і дерев’яні облицювальні матеріали, сайдинг встановлюється в горизонтальному положенні з таким розташуванням профілю, щоб дощова вода неодмінно стікала вниз, не потрапляючи всередину стіни.

Різноманітність колірних рішень і простота монтажу визначила виняткову популярність сайдинга в облицюванні різного виду будівель — від житлових будинків до виробничих, торговельних і громадських. Крім самих ламелей здійснюється і широкий спектр профільних частин — внутрішніх і зовнішніх кутів, карнизів, з’єднувальних планок і т. д.

Зовнішня фактура сайдинга, незалежно від матеріалу виготовлення, зазвичай імітує природний малюнок деревини. Ламелі покриваються полімерним покриттям або атмосферостійкою фарбою, володіють і високою міцністю — подряпати сайдинг випадково досить складно.

Порівняно з дерев’яною обшивкою, сайдинг не вимагає догляду. Час від часу його досить просто помити чистою водою або будь-яким з побутових миючих засобів без абразивних домішок. Обдумуючи, яким матеріалом обшити дерев’яний будинок зовні, на цю особливість необхідно обов’язково звернути увагу. Лаки і фарби не потрібні. Один раз заплативши за матеріал і монтаж, можна 15 – 20 років бути спокійним за зовнішній вигляд фасаду.

Вініловий сайдинг

Вініловий сайдинг відрізняється невеликою вагою і не вимагає великовагових опорних каркасів. Він може встановлюватися на будь-який каркасний або щитовий будинок — достатньо закріпити на стінах рейковий каркас.

Так як цей матеріал не здатний пропускати пар, то його монтаж необхідно проводити тільки на вентильований фасад.

Металевий сайдинг

Сайдинг з оцинкованої сталі набув поширення лише протягом декількох останніх років. Профільовані смуги з замковими з’єднаннями шириною 120 – 550 мм покриваються шаром порошкової фарби та полімерним захистом і не поступаються по міцності і довговічності покрівельному профнастилу.

Термін експлуатації такого покриття перевищує 50 років. Встановлюється металева обшивка тільки на вентильовані фасади.

Цементний сайдинг

Також в останній час отримав розповсюдження і цементний сайдинг. Він являє собою деревоволокнисті плити, змішані з цементним розчином і спресовані в профільні панелі. Виробництво відбувається при високій температурі, при якій цемент спікається і набуває деякі властивості кераміки.

Такий сайдинг надзвичайно довговічний, але має велику вагу і потребує міцного каркаса. Панелі виробляються у вигляді загрунтованих виробів з різною фактурою поверхні. Розраховані вони під фарбування спеціальними фарбами.

Інші способи обробки фасаду дерев’яного будинку

Існують деякі матеріали, які не так часто застосовуються для обшивки стін дерев’яного будинку, але розглянути їх в якості облицювального матеріалу все ж варто. У першу чергу це стосується таких матеріалів як профнастил та облицювальна цегла.

Облицювальна цегла

Цегляний фасад дерев’яного будинку тепер велика рідкість. Але він має право на життя, завдяки виключно високій міцності, морозостійкості, декоративності. Але при монтажі цегляного фасаду необхідно, щоб будинок стояв на бетонному фундаменті — вага навіть стіни товщиною в половину цегли досить значна.

Монтаж цегляного фасаду здійснюється тільки після повної усадки дерев’яного будинку, в іншому випадку неминучі пошкодження. Вентиляційний зазор не менше 5 см між облицюванням і стіною абсолютно необхідний. Привабливість цегляного фасаду полягає ще й у тому, що він зовсім не вимагає догляду. Природний вигляд зберігається протягом багатьох десятиліть.

Профлист

Крім спеціальних фасадних матеріалів, стіни дерев’яного будинку можна обшити звичайним профлистом. Профлист виготовляється з оцинкованої сталі покритої полімерним захисним покриттям. Зазвичай цей матеріал використовується для обробки технічних споруд.

До переваг цього матеріалу можна записати: абсолютну стійкість до негативних факторів зовнішнього середовища, не вимогливість додаткового захисту і обслуговуванні, не горючість.

Основним недоліком матеріалу є його не здатність пропускати пар. Саме тому він може застосовуватись тільки для обшивки вентильованих фасадів. Крім цього при впливі на матеріал сильних механічних навантажень він може вигинатися. При цьому привести матеріал у первісний стан практично не можливо.