Отримати деревне вугілля своїми руками можна менш трудомістким способом, ніж через копання ями. В моєму випадку використовується бочка на 200 літрів і пилосос, що позитивно впливає на результат.
Я почав виготовляти деревне вугілля через ситуацію, коли про кам’яне вугілля, і тим більше кокс в наших краях можна було тільки мріяти. Але це не скасовувало того факту, що для кування потрібно було все одно щось шукати.
Тому я вирішив піти по двох напрямках пошуків, які могли призвести до палива, альтернативного кам’яному вугіллю. Спробував працювати з побутовим газом (газовими горнами), і намагався отримати своє деревне вугілля, так як його покупка коштувала б мені великих грошей. Допомогла та обставина, що у мене фруктові дерева були в достатній кількості. Мої сусіди по дачі почали активно будувати котеджі, для цього вони чистили будівельні майданчики, вирубуючи і викорчовуючи десятки дерев, і з радістю віддаючи їх мені. Проте після вивчення питання по вугіллю мені стало відомо, що для перепалу дрова з сирої деревини не підійдуть – потрібна деревина, добре висушена. Тому в якості тесту я почав палити обрізки просушених липових дощок – з нагоди їх у мене виявилося достатньо.
Як отримати деревне вугілля в домашніх умовах
Що стосується бочки – бажано брати бочку з товстими стінками на 200 літрів. У нижній частині, біля дна, врізаєм штуцер. В моєму випадку я отримав бочку від сусіда – в ній вже був вкручений згін, так як вона використовувалася для літнього душа. Через штуцер я зробив примусовий піддув повітря до бочки.
Тут я скористався старим пилососом радянського виробництва.
Приєднання до бочки металевою трубою.
Що стосується продуктивності і витрати дров: я використовую 3 бочки, перша служить для спалювання вугілля, інші дві бочки – для готових наколотих дров (коли ними наповнюю бочку, то її потряхую). Так я отримую відносну норму дров на одну партію вугілля.
На дні бочки я розводжу маленьке багаття, і поки воно розгорається, докидаю дров.
Горіння слід весь час контролювати. З часом ви побачите, коли настає момент, де дрова через піддув досить добре розгорілися, але не прогоріли до золи – тоді-то і потрібно додавати наступну порцію дров. Щоб підтримувати потрібний піддув слід постійно вмикати і вимикати пилосос. Щоб подивитися в бочку, можливо, на землю доведеться щось підкладати, через сильного жару і дим нічого особливо не видно. Я зробив підставку з стопки гуми для доріжок.
Щоб закрити бочку, найпростіше взяти рідну верхню кришку – але такої у мене не знайшлося, тому я підігнав для цього листову двійку. Щоб замазати всі отвори, через які може проникнути в бочку повітря, я використовував землю, розведену з водою до густини розчину. Також біля дна я присипав землею штуцер.
На завершальному етапі посипання дров завжди є ризик, що нижні шари вугілля можуть бути перепаленими в золу, тому я не даю дровам верхнього шару розгорітися як слід.
Бочку я не відкриваю до того часу, поки вона не охолоне по всій поверхні. Якщо є якісь ледве теплі місця, значить десь ще горить. Звичайно ж, коли я ввечері герметично закрию бочку, то на ранок вона вже буде холодною, а значить готовою.
Отримувати вугілля в бочці ще зручно тому, що його зручно вивантажувати. Для цього просто потрібно бочку перевернути. Після отримання чергової партії вугілля в бочці виявляється багато золи і дрібних фракцій вугілля.
З однієї бочки я отримую два мішка робочого вугілля і приблизно пів мішка недопалених дров.
