Емалева фарба ПФ-115: технічні характеристики, склад, застосування
Емаль ПФ-115 вражає своєю високою якістю, що не поступається найкращим брендовим фарбам від визнаних світових виробників. Її технічні характеристики говорять самі за себе, визначаючи її як ідеальний вибір для різноманітних завдань.
Однією з вагомих переваг емалі ПФ-115 є її виняткова адгезія до різних будівельних матеріалів. Це забезпечує надійне і тривале зчеплення з поверхнею, що гарантує стійкість покриття впродовж тривалого періоду часу.
Що означає маркування ПФ-115
Добре відома професійним будівельникам та власникам приватних будинків емаль ПФ-115 з’явилася на ринку в далеких 60-х роках минулого століття. Досі вона залишається однією з самих практичних фарб для різного роду будівельних та ремонтних робіт. Такою довговічністю фарба зобов’язана не тільки низькій ціні, але і ряду унікальних споживчих якостей.
Виготовляється фарба практично без змін з дня першого виходу на ринок. Якщо ви бажаєте скористатися саме класичною ПФ 115, то купуйте фарбу, виготовлену по стандарту. Багато виробників вносять зміни у хімічний склад і випускають фарбу по ТУ.
У назві ПФ 115 зашифрований хімічний склад та основні сфери застосування. Індекс зрозумілий фахівця, але ні про що не говорить пересічному покупцеві. Тим не менш, інформація дуже важлива.
Буквений символ ПФ означає, що сполучною фарби виступає пентафталевий лак (різновид алкідної смоли). Сфера застосування пентафталевих фарб — зовнішні і внутрішні роботи по широкому колу матеріалів.
- 1 — для зовнішніх робіт в різних кліматичних умовах;
- 15 — номер хімічного складу.
За своїм фізичним станом фарба ПФ-115 — суспензія, суспензія твердих і рідких частинок різного роду в рідкому середовищі. Частинки представлені розчинниками, барвниками, пігментами, сикативом, двоокисом титану та іншими наповнювачами.
Основою служить досить в’язкий пентафталевий лак, який розчиняється уайт-спіритом або іншими органічними рідинами.
Хімічний склад фарби ПФ-115
У класичному вигляді до складу фарби ПФ-115 входять різні компоненти, в залежності від кольору. Відрізняються різні види емалі, як за кількістю компонентів, так і за процентним співвідношенням. Але особливістю цієї фарби є те, що незалежно від складу, основні експлуатаційні властивості залишаються незмінними.
Виготовляється фарба в готових кольорах, змінити відтінок можна тільки змішуючи різні модифікації ПФ-115 в певній пропорції. Причому змішавши точно дозовану пробну кількість різних фарб і отримавши бажаний колір, можна пропорційно збільшити обсяг компонентів і підготувати потрібний запас фарби бажаного вибраного відтінку.
Для прикладу розглянемо склад найбільш поширених видів фарби ПФ-115, технічні характеристики яких багато в чому збігаються.
- пентафталевий лак – 28%;
- діоксид титану – 62%;
- уайт спіріт – 10%.
- лак – 26%;
- TiO2 – 60%;
- лазур – 4%;
- 4. розчинник – 4%.
- Лак – 20%;
- TiO2 – 75%;
- технічний вуглець – 0,5%;
- розчинник – 4,5%.
Технічні характеристики фарби ПФ-115
Як вже згадувалося, фарба володіє рядом властивостей, які у такому поєднанні досить унікальні, що і дозволило складу витримати жорстку конкуренцію і протриматися на ринку більше півстоліття. При цьому емаль є однією з найпопулярніших, що саме по собі — явище унікальне.
- Масова частка нелетких речовин,% 49-70;
- Блиск поверхні, % ≥ 50;
- В’язкість умовна при Т=20 0С 60 -120;
- Час висихання при 20 0С, г ≤ 24;
- Еластичність при вигині ≤ 1;
- Твердість, усл. од 0,15-0,25;
- Ударна міцність ≥ 40;
- Рівень адгезії плівки, бали 1;
- Покривність, г/м2 60 – 100;
- Водостійкість ≥ 2;
- Маслостійкість,ч ≥ 24;
- Стійкість до миючих засобів, г ≥ 15;
- Витрата, кг/м2 0,1 – 0,18;
- Група горючості легкозаймиста;
- Яскраво виражений запах;
- Токсичність помірна.
За своїми властивостями емаль ПФ-115 вимагає обережного поводження, особливо при використанні в закритих приміщеннях. Перед роботою необхідно перевірити справність вентиляції та відсутність джерел відкритого вогню. Також не рекомендується використання теплових гармат, як на рідкому паливі, так і з електричним підігрівом.
Призначення та області застосування
Завдяки високій в’язкості і відмінною адгезією, застосування фарби ПФ-115 відрізняється великою широтою.
- дерево;
- бетон;
- штукатурку;
- шпаклівку;
- цеглу;
- метал.
Не підходить вона хіба що для покрівельних робіт — при сильному нагріванні листів шиферу або жерсті можуть з’являтися тріщини і сильно змінюється колір.
Використовується емаль переважно для зовнішніх робіт для конструкцій, що знаходяться під відкритим повітрям. Застосовується як у вигляді моношарового покриття, так і в складі багатошарових, в поєднанні з грунтами, антикорозійними і антисептичними просоченнями, ізоляційними шарами. Власних антисептичних і бактерицидних властивостей емаль не має, тому при обробці дерева і стін з цегли або бетону у вологих умовах такі добавки необхідні.
Володіє емаль ПФ-115 і дуже високими декоративними властивостями. В останні десятиліття виробники пропонують модернізовану фарбу, яка випускається практично у всіх кольорах шкали RAL.
Висока еластичність плівки, яку можна отримати при фарбуванні поверхонь в два і більше шарів (одношарове покриття застосовується тільки при оновленні раніше виконаної обробки такою ж фарбою, за умови, що на ньому немає тріщин і здуття) дозволяє застосовувати ПФ-115 в абсолютно різних кліматичних умовах.
Температурний діапазон, при якому готове покриття зберігає свої властивості складає неймовірних – 50…+60 0С. Але фарба повністю відповідає заявленим характеристикам тільки при дотриманні всіх технологічних правил нанесення покривного шару. Як правильно користуватися емаллю розповімо далі.
Застосування та рекомендовані схеми фарбування
Водостійка алкідна емаль ПФ-115 може наноситися будь-яким з видів малярного інструменту — пензлем, валиком, розпилювачем. При розрахунку необхідної кількості фарби неодмінно треба брати до уваги особливість поверхні, що фарбується і колір фарби.
Бетон, цегла, нешліфоване дерево вбирають фарбу досить інтенсивно і витрата її буде більша, ніж при покритті струганої деревини, металу або раніше пофарбованих поверхонь.
Підбір кількості фарби за кольором
У залежності від кольору, витрата стандартної фарби знаходиться в досить великих межах.
- Білої – 0.1-0.14 кг;
- Чорної – 0.05-0.06 кг;
- Синьої – 0.07-0.1 кг;
- Коричневої – 0.07-0.08 кг;
- Червоної – 0.1-0.2 кг.
Розрахунок наведено для одношарового забарвлення. При визначенні реального, кількість шарів множиться на наведені цифри і ще раз множиться на коефіцієнт 0,9 — на кожен наступний шар йде менше фарби, ніж на перший. Наносити другий шар можна не раніше, ніж через 24 години після завершення попереднього покриття.
Забарвлюються поверхні тільки ідеально сухі прогріті до температури не менше +5 0С. Оптимально виконувати фарбувальні роботи із застосуванням ПФ-115 в суху безвітряну погоду при температурі зовнішнього повітря в інтервалі +15 …+22 0С. В цьому випадку фарба буде зберігати оптимальну в’язкість, розчинник — не занадто швидко випаровуватися з поверхні, а ризик виникнення патьоків зведеться до мінімуму.
На витрату фарби також впливає спосіб нанесення. При використанні валика він буде більшим, ніж кисті, а розпилювач може призвести до перевитрати складу. Також середня витрата безпосередньо залежить від якості підготовки поверхні під фарбування і дотримання стандартних схем застосування фарби.
Схеми фарбування емаллю ПФ-115
1. Фарбування металу
Метали всіх видів фарбують емаллю тільки після грунтовки складами ГФ-0119, ВЛ 05, ГФ 021 чи їх аналогами, сумісними з пентафталевими фарбами. В індексі грунтовок обов’язково має стояти цифра 0. Якщо грунтовок немає, а поверхні не дуже відповідальні, то для грунту можна використовувати саму емаль ПФ-115, розведену уайт-спіритом до 50% від початкової щільності.
Поверхні, що несуть сліди корозії, перед грунтовкою обробляються інгібіторами іржі (перетворювачами) типу «Унікор». Ці склади наносяться після механічного очищення металу від іржі і жирів. Вони перетворюють продукти корозії у міцні і щільні з’єднання, які по твердості не відрізняються від масиву металу. Забарвлюються метали емаллю ПФ-115 у два шари.
2. Забарвлення дерева
По дереву емаль наноситься без грунтовки в 2 – 3 шари. Якщо є необхідність (рекомендовано), обробити поверхню деревини антипіренами, антисептиками та фунгіцидами, сумісними з пентафталевими фарбами. Виробники ЛФМ пропонують широкий вибір подібних складів, але при їх застосуванні необхідно ретельно вивчити інструкцію — частина з них призначені під акрилові фарби, деякі виступають в ролі самостійного покриття.
3. Штукатурка, бетон, цегла
Ці матеріали фарбують емаллю в 2 – 3 шари без грунтовки. Але бажано використовувати антиплісняві препарати — емаль утворює щільну поверхню з низькою паропроникністю і залишкова вологість може викликати появу сприятливих умов для розвитку цвілі і грибка в масиві матеріалу, якщо там залишилися спори шкідників.
При фарбуванні будь-якого з матеріалів поверхня повинна бути ретельно очищена від пилу і просушена. Залишкова вологість не повинна перевищувати 10 – 15%. Свіжі бетонні стіни та фундаменти, а також цегляні споруди можна фарбувати не раніше, ніж через півроку після закінчення монтажу. Інтервал між нанесенням наступного шару фарби — не менше доби.
Для приведення фарби в робочу консистенцію використовується уайт-спірит або сольвент, а також їх суміші. Бензин і гас застосовувати не рекомендується — вони хоч і розчиняють емаль, але значно змінюють її відтінок і блиск.
При підготовці фарби до роботи її необхідно ретельно перемішати, додаючи розчинник дрібними порціями. У процесі роботи фарбу теж потрібно періодично перемішувати
