Мотобуксирувальники: їх можливості, характеристики, виробники

Створений для подорожей по засніжених теренах у зимовий період, мотобуксирувальник спирається на багато з того, що використовується у снігоході. Однак основна відмінність полягає у тому, що водій розташований поза платформою з мотором на буксирувальних санях.

Це не лише каприз конструкторів, а значуще рішення у розміщенні, яке допомагає зменшити вагу машини та покращити її прохідність. Ще дві переваги цього транспортного засобу порівняно зі снігоходами – простота конструкції та доступна ціна.

Важливо відзначити компактність та низьку вагу цієї машини. Її з легкістю можна помістити в легкове авто з кузовом “універсал”.

Оптимальний сезон для використання мотобуксирувальника зима, а ідеальні місця для подорожей замерзлі поверхні річок або озер. Початково ці транспортні засоби були спеціально створені для любителів риболовлі під льодом.

Принцип використання мотосаней є досить простим: їх привозять на берег водойми в автомобілі, виштовхують і катаються по льоду, шукаючи вдалого місця для риболовлі. У більшості моделей ємність паливного бака дозволяє подолати відстань 30-40 км, що дає можливість проїхати від місця базування на 15-20 км на одній заправці.

Хороший мотобуксирувальник впевнено пересувається не тільки по торованому, але і по досить глибокому снігу. Він може перевозити вантажі по лісі і по пересіченій місцевості, що буяє підйомами та спусками.

Хороші тягові характеристики і відмінна маневреність цієї машини затребувані в присадибному господарстві цілий рік.

Суть мотособаки

Тут все потрібно розкласти «по кісточках».

1. Двигун найчастіше одноциліндровий чотиритактний потужністю від 6 до 15 «конячок».

Найбільшу популярність заслужили три види силових агрегатів: дорожчі «Honda», а також більш бюджетні MTR (китайський аналог японського бренду) і Lifan. Цінова різниця між ними досить відчутна і досягає 10 000 грн. Різниця в надійності не настільки значна. Тому багато покупців вибирають техніку з китайськими моторами.

Якщо говорити про тягові характеристики, то 6-ти сильний агрегат – варіант для поїздок однієї людини на риболовлю чи полювання з необхідним спорядженням (50-70 кг). Мотособака з мотором потужністю понад 9 к.с. впорається з перевезенням двох чоловік і доставить на санях-волокушах в потрібну точку два центнери вантажу.

2. Рамі потрібно приділити належну увагу, оскільки вона відчуває серйозні навантаження при русі по бездоріжжю. Тонкий метал тут неприпустимий. Він швидко деформується, роблячи машину непридатною до роботи.

Знавці стверджують, що необхідний мінімум товщини сталевого листа – 3 мм. З приводу надійності сталевого профілю каркаса найкраще судити з відгуків власників даної техніки.

3. Підвіска мотобуксирувальника – важливий показник його ходових можливостей. Існують дві конструктивні системи підвіски: Каткова і ковзаюча.

Каткова підвіска при русі по нерівній місцевості комфортніше ковзаючої, але гірше долає глибокий сніг (забиваються порожнини між катками). У свою чергу ковзаюча система може експлуатуватися тільки в зимовий час. Їй необхідний сніг, охолоджуючий гусеницю, що труться об лижний полоз – скліз.

Із сучасних модифікацій коткових підвісок можна виділити варіанти, в яких реалізовано не жорстке, а пружинне спирання ковзанок. Завдяки такому рішенню мотобуксирувальник м’якше рухається по твердій поверхні замерзлої водойми і грунтових дорогах.

4. Трансмісія передає обертання валу двигуна на провідну зірочку гусениці. Вона буває двох типів: автоматична редукторна і варіаторна.

Головний плюс автоматичного зчеплення – високе тягове зусилля. До недоліків можна віднести підвищений знос фрикційних дисків і необхідність частого обслуговування.

Варіатор забезпечує плавну безступінчату передачу крутного зусилля від мотора до гусениці, менший знос деталей і економію палива. Він надійніше, але дорожче «автомата». Найслабше місце вариаторної трансмісії – приводний ремінь. Його доводиться часто міняти після активного руху на важких ділянках.

Знавці мотособак стверджують, що варіатор оптимальний для зимової експлуатації. Автоматична трансмісія і рама з підресореними катками – краще рішення для всесезонної експлуатації.

5. Конструкції гусениць відрізняються по ширині, довжині, висоті і кроку грунтозацепів.

50-ти сантиметрова гусениця – найпопулярніший варіант. Велика ширина і високі грунтозачепи роблять мотобуксмр прохіднішим, стійкішим і маневринішим.

Для підвищення прохідності мотобуксирувальники комплектують так званою агресивною гусеницею. Вона відрізняється більшою шириною (55 см), особливим «малюнком протектора» і висотою грунтозацепів (32 мм проти 21 мм у стандартній).

Для руху по голому льоду і щільному снігу розроблена розрізна конструкція. Вона являє собою дві вузькі гусениці, з’єднані металевими рейками-грунтозацепами. Вузька спеціалізація даної конструкції робить її малопридатною для руху по глибокому і пухкому сніжному покриву.

6. Крім штатної «електрики», яка обслуговує мотор, мотособаку за вашим бажанням можуть доукомплектувати електростартером (в базовій комплектації передбачений ручний пуск) і котушкою освітлення.

Про необхідність першого пристрою можна сперечатися, оскільки ручний запуск двигуна у мотобуксирувальника працює надійно. А ось про установку котушки освітлення дискутувати немає сенсу. Вона постачає електрикою фару, без якої в темний час доби ви далеко не поїдете.

Єдиний нюанс, про який варто знати – сила струму, що виробляється котушкою. 3-х амперної буде недостатньо для живлення стандартної 55 ватної лампочки, що стоїть в фарі. Тому краще, якщо мотособака буде забезпечена котушкою освітлення на 7 Ампер. Її вистачить не тільки для освітлення, але також для живлення електропідігріву ручок управління – додаткової корисної опції мотобуксирувальника.

Вільне місце на платформі мотособаки не пустує. На ньому перевозять вантажі та туристичне спорядження.

Говорячи про побудову мотособаки, потрібно сказати кілька слів про корисномий додаток – лижний модуль. Він перетворює машину на подобу легкого снігохода, дозволяючи водієві сидіти на вантажній платформі, комфортно керуючи рухом.

П’ятірка популярних виробників

Популярність мотособак на сьогоднішній день така, що тільки лінивий виробник не намагається запропонувати ринку свій варіант машини. Розібратися в строкатому різноманітті назв і моделей непросто. Як завжди корисним орієнтиром в цій справі виступають відеоролики, розміщені в інтернеті і відгуки власників.

У зв’язку з цим заслуговують на увагу мотобуксирувальники компанії Бурлак. Надійність конструкції і відсутність проблем із запчастинами радує власників цієї техніки. У 2016 році найбільшу бюджетну модель даної фірми (6.5 к.с.) можна придбати за 16 000 грн.

Не менш популярні всесезонні машини компанії Койра (KOiRa). Вони оснащені двома гусеницями і пневмокатками, що підвищують прохідність по болотистих ділянок. Цінники на них стартують з позначки в 25 і закінчуються на рівні 45 тис. грн.

Не викликають нарікань у власників швидкісні мотобуксирувальники Чинук російського складання, впевнено долають пухкий сніг і весняне бездоріжжя. Орієнтовні ціни на ці машини перебувають в діапазоні від 40 тис.грн. (з лижних модулем в комплекті).

Позитивні відгуки заслужили мотособака Пахус (Paxus) за високу прохідність, надійність і ремонтопридатність. Придбати їх можна за ціною від 20 до 100 тис.грн. в найбагатшій і повної комплектації.

Високі позиції в народному рейтингу займає мототехніка Барс. Найпопулярніші моделі цього виробника – Партизан і Слідопит. Вони економічні, прості в управлінні і обслуговуванні. Вартість машин в залежності від потужності двигуна і комплектації знаходяться в діапазоні від 20 до 40 тис. грн.

Як зробити мотособаку своїми руками?

Багато любителів саморобних конструкцій встигли докласти руки до створення мотобуксирувальника. Справа ця не проста, вимагає хороших конструкторських і слюсарних навичок.

Саморобну мотособака, зібрану на основі малопотужного двигуна від бензопили або мопеда не можна вважати серйозним механізмом. Це скоріше кумедна іграшка, а не надійний помічник на полюванні чи риболовлі.

Основні вузли майбутнього буксировщика – двигун, варіатор, ланцюг, провідну зірочку, котки та гусеницю краще купити готовими, зосередивши основні зусилля над виготовленням міцної рами і якісним монтажем придбаних агрегатів.

Зваривши за кресленнями раму, до неї кріплять опори для гусениці, вали з катками і ставлять гусеницю.

Наступний етап – монтаж платформи з товстої фанери або сталевого листа і кріплення на ній двигуна.

Зробити мотособака своїми руками без огорожі вантажної платформи – значить щоразу витрачати час на фіксацію поклажі за допомогою мотузок або пружних строп. Ґрати огорожі зварюють з дрібного трубчастого профілю перетином 20х20 мм.

Далі настає черга збірки системи управління. Її основою служить сталева рамка з ручками, шарнірно прикріплена до рами. До ручок підводять і кріплять троси газу і гальма.