Зазвичай, пригадуючи про засоби для обробки деревини, нам на думку спливають токсичні речовини та високі ціни. Та чому б не пригадати про випалювання? Це недорогий і дуже ефективний метод, який не лише захищає деревину, а й дає їй неповторний естетичний шарм.
Переваги випалу
Деревина, піддана випалюванню, отримує кілька корисних властивостей. По-перше, вона набуває високого рівня стійкості до вогню. Прогорілі волокна втрачають здатність підтримувати полум’я, оскільки в них зменшується вміст целюлози, яка є своєрідним паливом.
За цим процесом приховано й інші позитивні бонуси. Наявність целюлози стає стимулом для розвитку бактерій і мікроорганізмів. Зрозуміло, що при її відсутності ризик гниття і зараження грибком різко зменшується.
Після випалу деревина перетворюється в дивовижно красивий матеріал з благородним насиченим кольором і чітко вираженою текстурою. Завдяки цьому вона може використовуватися в якості оригінального засобу обробки, який до того ж відрізняється підвищеною зносостійкістю.
Яке дерево обпалювати
З погляду естетичності обробляти полум’ям найкраще пиломатеріали з хвойних порід. Сосна, смерека, кедр відрізняються м’якою структурою і яскраво окресленими річними кільцями, що гарантує чудовий результат.
Також можна обробляти вогнем і березу, яка чудово підходить для обробки лазні або сауни. В результаті береза здобуває пористу структуру з низькою теплоємністю, а значить, обшивка з неї не буде нагріватися занадто сильно.
Існує думка, що цінні породи обпалювати не варто, проте це не зовсім так. При правильній у підготовці доцільно піддавати термо-обробці навіть вільху, клен та явір, який славиться своєю незвичайною витягнутої текстурою.
Підготовка до випалу
Поверхня пиломатеріалів повинна бути рівною, сухою і чистою. Максимально допустима вологість — 13-15%, інакше якість роботи буде недостатньо високою: після термічного впливу можуть з’явитися небажані плями і смуги. Необхідно заздалегідь переконатися у відсутності слідів смоли, фарби, шпаклівки, якщо ж такі є — прибрати з допомогою наждачного паперу.
Деревину, колір якої потемнів від часу, також слід ошкурити, а після того, як вона знову посвітлішає, — відшліфувати.
Випал
Для теплової обробки можна скористатися паяльною лампою,будівельним феном або газовим пальником. Крім того, потрібно мати під рукою жорстку металеву щітку, яка стане в нагоді для подальшого очищення деревини від нагару. Якщо площа обробки велика (наприклад, меблі), то для очищення краще застосувати шліф-машинку або болгарку.
Після включення приладу для випалювання потрібно почекати, поки відтінок полум’я не перетвориться з жовтого в блакитний. Жовтий вогонь, на жаль, дає багато сажі, тому обробляти ним пиломатеріали не варто.
У процесі роботи пальник ведуть плавно і повільно, спостерігаючи за тим, як лягає малюнок. Рухи руки при цьому повинні нагадувати ті, які роблять при фарбуванні стін пензлем зліва направо, починаючи зверху, і далі все нижче і нижче. Випал слід проводити верхівкою полум’я — в цьому місці температура найвища. Рекомендована глибина, на яку повинна прогоріти деревина, — 4 мм.
Зрозуміло, що оброблені дошки або плити в цей момент повинні бути розташовані вертикально, але, якщо це з якихось причин незручно, можна покласти їх на землю або на табурети.
По закінченні роботи матеріал змочують за допомогою пульверизатора, а після того, як деревина висохне, її очищають від сажі і нагару. Щоб надати поверхні необхідний контраст, відтіняють її спеціальним аніліновим барвником.
