Не секрет, що яблука є надзвичайно корисними. Ці фрукти вирізняються популярністю серед дорослих і дітей, а яблуні стають невід’ємною частиною садового пейзажу. Правильна посадка яблуні є ключовою у вирощуванні цього дерева, і варто враховувати деякі особливості для забезпечення його оптимального росту та плодоношення.
Вибір сорту яблуні
Одним з ключових моментів є вибір сорту яблуні. Різноманітність сортів дозволяє знайти той, який задовольнить смакові уподобання всієї родини і при цьому буде багатим на корисні речовини.
При купівлі саджанця важливо враховувати не лише сам сорт, але й строки дозрівання плодів. Існують літні, осінні і зимові сорти яблунь, кожен з яких має свої особливості.
Окрім того, розмір дорослого дерева грає важливу роль. Високорослі, середньорослі та низькорослі сорти можуть відрізнятися за висотою від 3 до 10 метрів. Знання цього може визначити оптимальне розташування дерев у саду.
Наприклад, Антонівка звичайна та Дюшес відомі як популярні високорослі сорти, в той час як карликові і напівкарликові сорти дозволяють вирощувати менші дерева висотою від 2,5 до 3,5 метрів.
Правильна посадка яблуні включає підготовку місця, врахування технології посадки саджанця та урахування витривалості дерева до холодів і зимівлі. Всі ці елементи сприяють успішному вирощуванню яблуні та отриманню високого врожаю.
- Антонівка,
- Дюшес.
- Крім цього, непогано переносять зиму такі сорти: Брусничне, Марат Бусурін.
- Ветеран;
- Орлик;
- Імрус;
- Орловське смугасте;
- Синап орловський.
Гідними уваги садівників вважаються колоновидні яблуні. Вони бувають різних розмірів і виростають у вигляді одного стовбура. Як правило, восени густо всипані яблуками. Їх не потрібно обрізати, так як дані екземпляри ростуть майже без гілок.
Плоди на них швидко достигають. Але от період існування, відносно невеликий, в середньому становить 16 років.
До сортів літнього дозрівання можна приписати такі яблуні: Борівка, Дюшес, Мантет, Мелба, Сергіана.
До осінніх: Насолода, Дочка Вагнера, Аніс смугастий, Коричне нове, Коричне смугасте, Дочка Коричного, Орловське смугасте, Осіннє смугасте, Брусничне,
До зимових: Антонівка звичайна, Марат Бусурін, Дочка Мекинтоша, Орловська зоря, Чарівниця, Зірочка, Ветеран, Імрус, Куликівське, Спартак, Уэлси, Полівітамінний, Пепін шафранний, Пепін орловський, Олеся, Подарунок Графскому, Зимова красуня, Орлик.
Краще всього зупинити свій вибір на сортах невеликого розміру, вони мають і хорошу врожайність і вони вимагають меншої уваги по догляду. А за рахунок того, що вони займають менше простору на садовій ділянці, це дозволяє висаджувати кілька видів одночасно і насолоджуватися відмінним яблучним асортиментом.
Час і строки посадки
Яблуню можна садити як у весняний період, так і восени. У холодну пору року це роблять після того, як все листя опадає. Навесні ж необхідно встигнути до розпускання бруньок. Головне — не пропустити потрібний момент.
Краще, звичайно, висаджувати дерева восени. У цьому випадку, якщо було пошкодження кореневої системи при викопуванні саджанця, у нього є час відновитися за осінньо-зимовий період. А вже в період вегетації добре насититися корисними мікроелементами.
Найкращий період для висадки саджанців восени це середина жовтня.
Готуємо місце для посадки
Для яблуні ідеальним грунтом вважається той, в якому є нормальна циркуляція повітря, при цьому залягання грунтових вод спостерігається на рівні двох метрів як мінімум. Грунт зі щебенем або заболочений не зовсім придатний.
Між деревами витримується відстань близько трьох метрів, між рядами дотримується інтервал 6 метрів. Десь за 30 днів до посадки готується сама яма. Для цього викопується заглиблення в 0,7 м, круглої форми, з прямовисними стінками.
Важливо не змішувати родючий шар з нижнім. Посередині отриманої ями споруджується кількість товщиною 5 сантиметрів, а довжину розраховують так, що з ями повинно виглядати 40 см.
Щоб грунт мав хороший показник родючості, потрібна суміш з попередньо відкладеного верхнього шару, торфу, компосту, перегною, перепрілого гною і органічного добрива. У випадках, коли в ґрунті переважають глинисті вкраплення, в цю ж суміш додають невелику кількість піску.
Створеним «коктейлем» яму заповнюють доверху і так, щоб виднілася невеличка гірка. Горбок роблять з розрахунку, що з часом грунт просяде, і посаджені яблуні виявляться у воронці. Та частина землі, яка залишилася з нижніх викопаних шарів розкидається між рядами.
- Коли в ґрунті переважають глинисті складові глибину ями необхідно збільшити, так і самі розміри повинні бути більшими. На її дні викладається дренажний шар, який цілком можна зробити з консервних банок (порожніх), каменів, залишків або обрізків дерева. Коренева система буде добре розвиватися, і отримувати необхідну кількість кисню.
- Якщо дренажний шар не передбачається, то яму слід робити ширшою. Це попереджає застійні явища. При поливі вода зможе розсмоктуватися і не провокувати гниття кореневої системи.
- Якщо грунт піщаний, то необхідно передбачити шар, який би утримував воду. Це можна зробити з глини або мулу.
- Якщо на глибині близько 1,5 м залягають грунтові води, то власне викопувати яму не варто. Грунт просто перекопують і, як правило, цього цілком достатньо. Потім роблять невелике заглиблення і важливо не забути внести добриво. Після цих процедур здійснити висадку деревця. Коріння рівномірно присипаються землею.
- У разі коли грунтові води знаходяться близько до поверхні (близько 1,5 м), поглиблення не викопують, навпаки, яблуню розміщують на горбок.
Технологія посадки саджанця
Розібравшись з особливостями місця для посадки, слід розглянути саму техніку цього процесу.
Важливо перед закопуванням саджанця уважно його вивчити. Адже якщо місця зрізу не мають білого відтінку, а пофарбовані в бурий або коричневий колір, це свідчить про пошкодження кореневої системи. Швидше за все, вона була мерзлою або засушеною. Всі травмовані сегменти необхідно видалити.
В тій ямці, яку підготували за місяць до висадки, формують невелику лунку, а на її дні роблять горбок. Це проробляється для того, щоб коренева система не постраждала і не обпеклася, коли будуть внесені добрива.
Сам саджанець розміщується так, що посаджене поліно розташовується з південної сторони дерева, а сама коренева шийка стовбура піднімається над рівнем землі сантиметрів на п’ять. Важливо не заглиблювати межу переходу, це те місце, де світло зелена кора переходить у коричневу.
Як правило, це місце чітко видно. Вище цієї лінії теж не рекомендовано висаджувати, тому що коренева система може недоотримати потрібної вологи, особливо в спекотні дні.
Дуже зручно при висадці яблуні працювати в парі. Одна людина може утримувати саджанець на потрібній висоті і розправляти коріння, а друга засипати кореневу систему і злегка утрамбувати верхній шар грунту. Щоб всі порожнечі були заповнені, при закопуванні, саджанці трохи струшують, якщо цього не зробити коріння почнуть підсихати.
Щоб посаджена восени яблуня не осідала необхідно підв’язати до кілка, це роблять поліетиленовим шпагатом на вільну вісімку.
У ямку заливають кілька відер води і обов’язково мульчують грунт. Це можна робити, використовуючи землю, що залишилася, або перегній. Обов’язково слід вносити добрива в ґрунт.
Полив здійснюють раз на тиждень. Закінчують цей процес у серпні. У разі осідання грунту саму яблуню можна трохи потягнути вгору і зафіксувати на межі кореневої шийки.
Нічого складно при посадці різних сортів яблуні восени немає, потрібно лише правильно викопати яму, з урахуванням ґрунту, в яку висаджується дерево. Особливого догляду яблуні не потрібно, процес поливу досить стандартний, як і внесення добрива.
