Айва – одна з тих небагатьох плодових культур, для якої прийнятний як вегетативний спосіб розмноження, так і насіням. Починаючому садівникові, який вперше зважився на посадку цього корисного дерева з дуже смачними плодами, може здатися, що розмноження айви насінням процес клопіткий і безнадійний. Насправді виростити айву з насіння не складніше, ніж з живця або коренів. Саме про ці три простих способи розмноження айви і піде мова в статті.
Зміст
Розмноження айви насінням
Всередині кожного плоду айви міститься багато (більше десятка) невеликих коричневих кісточок, як у яблука, які на відміну від останнього добре проростають.
Щоправда, для цього їх перед посадкою потрібно піддати тривалій (до 2-х місяців) стратифікації – витримуванню в холоді. Посадка насіння на розсаду може проводитися навесні або восени. Осіння посадка краща з кількох причин:
дозволяє висівати насіння без стратифікації – протягом зими цей процес буде відбуватися в природних умовах;
до моменту сходів, навесні, рослини вже будуть мати досить розвинуті корені;
сіянці будуть міцними і здоровими (тільки якісний посівний матеріал здатний витримати природні зимові умови), а отже, і дерева виростуть сильними і добре плодоносними.
Посадка насіння восени проводиться відразу у відкритий грунт приблизно в кінці жовтня. Не варто відразу діставати з плоду насіння, нехай айва після зняття з дерева полежить 1 місяць, дозріє, а насіння стануть щільними і коричневими. Після цього їх виймають з плоду, промивають від слизу і м’якоті, для осінньої посадки злегка просушують. Якщо посадка планується навесні, то насіння потрібно добре висушити і зберігати до висівання у полотняному мішечку.
При весняній посадці матеріал обов’язково піддають 2-3-х місячній стратифікації, яку для посіву в горщики починають проводити в грудні, а для висівання у відкритий грунт – в лютому. Лютневе насіння буде готове до висадки в кінці квітня – початку травня. Якщо ви хочете навесні вже мати пророщені сіянці, то доцільно починати посів в середині зими в торф’яні горщики.
Стратифікація насіння айви – це не просто утримання його в холоді, а ще й у вологому піщаному субстраті. Перш ніж почати стратифікацію насіння потрібно замочити на 5-6 годин в теплій воді.
Потім взяти грубозернистий річковий пісок (3 частини піску на 1 частину насіння), добре його промити, трохи підсушити. Пісок, в який будуть поміщатися насінини повинен бути помірно вологим. Підготовлений субстрат насипати в ящики, змішати з насінням, і помістити в прохолодне місце, де постійна температура тримається на рівні 3-4°С. Раз в тиждень піщану суміш потрібно перемішувати.
Готове насіння висівають у горщики, контейнери або на відкритий грунт. Для ефективного пророщування сходам потрібні живильні речовини. Якщо ви вісіваєте насіння прямо в грунт, то слід подбати про його родючість. В ґрунт з недостатньою кількістю гумусу необхідно додати компост або перепрілий гній (6-8 кг/1 кв. м), перекопати і розрівняти. У підготовленій грядці зробити борозни глибиною 3 см на відстані 20 см один від одного, і висіяти насіння з розрахунку 70-100 штук на 1 погонний метр. Потім борозни засипати землею, а посіви добре полити. Коли сходи з’являться і трохи зміцніють, їх проріджують, залишаючи відстань 8-10 см між рослинами.
При посадці насіння в горщик можна приготувати ґрунт самостійно або купити готовий субстрат. У кожен горщик висаджують по 2-4 насінини (схожість айви становить 50%). Грунтова суміш, що складається з торфу, швидко пересихає, тому необхідно стежити за підтриманням вологості. Сіянці, вирощені в горщиках, перед висадкою в грунт потрібно загартувати. Пересадка з горщика здійснюється не раніше, ніж у саджанця утворюється 5-6 справжніх листків. Після посадки у відкритий грунт, молоді саджанці дорощують ще 1,5-2 роки, і тільки після цього пересаджують на постійне місце.
Розмноження живцями
Живці використовують у тому випадку, коли необхідно зберегти всі сортові характеристики материнської рослини. Приміром, часто таким способом розмножують декоративну японську айву з красивими махровими квітками, при розмноженні якій так хочеться зберегти ці сортові особливості. Вирощування айви живцями – досить ефективний спосіб, що дозволяє добитися високого вкорінення. Посадковий матеріал можна висаджувати де завгодно: у теплицях, парниках, відкритому грунті або горщиках. У будь-якому випадку при дотриманні технології, живці успішно приживаються протягом місяця, після чого їх можна пересаджувати в потрібне місце.
Для заготівлі живців частіше використовують молоді зелені пагони, рідше здерев’янілі. Можна застосувати гілки після обрізки, або молоду кореневу поросль. Приживлюваність живців залежить від багатьох факторів: якості садивного матеріалу, вологості і температури грунту, інших зовнішніх і природних факторів. Що стосується якості живців, то їх слід правильно нарізати. Кожна заготовка завдовжки 15-20 см (4-5 бруньок) нарізається гострим секатором. Нижній зріз виконується під гострим кутом нижче бруньки, а верхній – над брунькою.
Перш ніж заготовки висадити у вологий субстрат, їх необхідно помістити на добу в стимулюючий коренеутворення розчин. Потім під невеликим нахилом заглибити в попередньо зволожений грунт, що складається з піску і торфу у пропорції 3:1. Якщо саджанці вирощуються не в парнику, то на перший час їх краще накрити прозорим матеріалом, наприклад, обрізаною пластиковою пляшкою – це дозволить підтримувати потрібну вологість і температуру. Після того як на живцях утворюються і проростуть бруньки, можна вважати, що процес вкорінення відбувся вдало. Пересаджування саджанців на постійне місце проводиться на наступний рік, а плодоношення можливо на 3-4 рік життя дерева.
За допомогою коренів
Кореневі нащадки це не що інше, як поросль, яку регулярно дає дерево. Доростаючи до певних розмірів (висота 12-15 см і товщина 0,5-1 см), вони стають повноцінними саджанцями, які можна відокремити від материнського куща і пересадити на постійне місце зростання. Розмноження айви нащадками вважається самим легким і не трудомістким способом, так як садівникові потрібно тільки відокремити саджанці та пересадити їх. Чималим перевагою є і те, що такі рослини швидко і практично в 100% приживаються, адже у них вже є розвинуті корені.
Відсаджувати нащадки від материнського куща можна як навесні, так і восени, однак для холодного клімату бажана весняна посадка.
Технічно це зробити дуже просто: потрібно відокремити нащадки, намагаючись не пошкодити кореневу систему, потім висадити їх у заздалегідь підготовлені посадкові ямки на відстані 1-1,5 м (в залежності від сорту).
Після посадки саджанці слід добре полити і замульчувати органічним матеріалом. Поки вони не приживуться на новому місці і не підуть у ріст, необхідно підтримувати постійну вологість грунту.