Як матеріал для корпусу верстата була обрана товста фанера. Його прототипом була листова сталь і куточок, що забезпечувало прекрасний запас міцності, але конструкція була досить громіздкою і важкою. Верстат у фанерному виконанні настільки легкий, що може переноситися однією людиною.
Для з’єднання фанерних листів були взяті алюмінієві куточки і болти. Завдяки тому, що верхню полицю зробили роздільною – складається з 2 частин, можливе регулювання висоти. Для цього в куточках зроблені прорізи в місці кріплення болтів. Габарити підбиралися під габарити трифазного електродвигуна, який був в наявності. Для запуску мотора скористалися конденсатором з підключенням не більше ніж на 1-2 секунди. Поздовжнє розпилювання забезпечується диском діаметром 200 мм. Глибина пропилу регулюється за допомогою додаткового столу.
Для кріплення вала використовуються 205-ті підшипники, оболонки яких, для спрощення приварюються один до одного.
Шайби зроблені, враховуючи кріплення стандартного інструменту (внутрішній діаметр 32мм). Гайки вибиралися круглими, обладнаними отвором для ключа. Фіксацію ножів здійснили за рахунок вигвинчування болтів мал 1. Натяг приводного ременя забезпечено за рахунок ваги електромотора, закріпленого на хиткому столику схема показана на мал 2.
