Робимо вуличний туалет: варіанти і приклад поетапного будівництва

У випадку гарного господаря, туалетна споруда на дачі буде не лише функціональною, але й естетично виглядатиме. Її конструкція буде вільна від протягів та неприємного запаху, створюючи комфортне середовище для відпочинку.

Та щоб новачкам в справі дачного господарювання було легше орієнтуватися, ми поділимося корисними порадами щодо будівництва доступного та зручного вуличного туалету своїми руками.

У даній статті ми детально розглянемо різновиди клозетних конструкцій, розповімо про їхні особливості та розглянемо можливості їхнього суміщення з іншими будівлями.

Конструкції вуличних туалетів

Перший вид вуличного туалету простий в облаштуванні і експлуатації. Його основна частина – сидіння (стульчик), під яким встановлена ємність. Після кожного відвідування в неї совком насипають торф’яну суміш, яка поглинає рідину і неприємні запахи.

Суттєвий недолік цієї конструкції – невелика ємність відра. Для тих, хто рідко відвідує дачу, пудр-клозет оптимальний. Якщо ж ви плануєте проводити на своїй ділянці вихідні дні або ваша сім’я налічує більше трьох осіб, то доведеться часто спорожняти контейнер.

Для усунення неприємного запаху конструкція забезпечується витяжною трубою, виведеною на дах кабіни. Спорожняти контейнери в такому туалеті доводиться не частіше одного разу в тиждень. Це досягається завдяки розділенню рідкої і твердої фракції відходів.

Рідина при користуванні біотуалетом поступає в воронку, розміщену в передній частині корпусу і відводиться по трубці в грунт або пластикову ємність, розташовану на вулиці. Щільні фракції нечистот накопичуються у внутрішньому контейнері.

Незважаючи на переваги торф’яного туалету перед класичним пудр-клозетом (перетворення відходів на добриво, хороша вентиляція і збільшений термін користування) багато дачники вибирають варіант з вигрібною ямою (септиком). Її пристрій обходиться дешевше покупки «просунутого» біотуалету, а періодичність очищення становить 1-2 рази на рік.

Недостатньо просто викопати велику яму в землі і поставити над нею клозетну будку. Ємність з нечистотами повинна бути надійно ізольована від грунту. Найкраще для цієї мети підходить бетонний резервуар, оброблений гідроізолюючим просоченням.

Друга умова – внесення у вигрібну яму спеціальних бактерій. Вони швидко розкладають нечистоти, знезаражують їх і усувають запах. Сухі концентрати бактерій для септиків і вигрібних ям сьогодні можна купити в будь-якому господарчому супермаркеті.

Її нижній кінець знаходиться в ямі, а верхній підноситься над дахом. Завдяки перепаду висоти утворюється тяга. Повітря з кабінки всмоктується в яму і по трубі викидається в атмосферу.

Ще один популярний варіант туалету для дачі – ватерклозет. Його основна частина — всім добре знайомий унітаз із зливним бачком. В ньому знаходиться водяний замок, що виключає можливість виходу запаху з ями в кабінку.

З настанням теплих днів ємність на даху будки наповнюють водою. Відвідний канал підключають до септика через трійник, з вертикальною вентиляційною трубою.

Варіанти туалетних вуличних кабінок

Побудувати кабінку для туалету можна з різних матеріалів. Найчастіше основою конструкції стає дерев’яний каркас, обшитий плитою OSB, шпунтованою дошкою, фанерою або сайдингом.

Відійшовши від використання каркасу і обшивки, будиночок можна скласти з мінібруса, створивши тим самим мальовничу імітацію зрубу.

Любителям натуральної деревини також можна порадити використовувати для обшивки блокхаус. Він дешевше масивної колоди і легко монтується на каркас. Не менш привабливо виглядають стіни туалету, облицьовані дерев’яною вагонкою «ялинкою».

Багатьох власників дач не влаштовує простакуватий вигляд туалету «шпаківні». Прагнучи до оригінальності, вони зводять на ділянках розкішні хороми з колод для «відокремлених роздумів».

Цегла та блоки як матеріали для спорудження відхожих місць до цих пір дуже популярні. Як не крути, а капітальна будова простоїть не один десяток років. Ні вогкість, ні вітер, ні сонце йому не зашкодять.

Якщо під рукою не виявилося облицювальної цегли, то стіни можна побудувати із залишків червоної та силікатної. Якісна штукатурка приховає нерівності кладки.

Для облицювання кабінки з металопрофілю можна використовувати напівпрозорий полікарбонат. Цей матеріал виглядає дуже естетично і не боїться вологи.

Листовий профнастил – практичний і довговічний матеріал для кабінки туалету. Ставити його можна як на дерев’яний, так і на сталевий каркас. Єдина умова – внутрішнє облицювання стін утеплювачем. Без цього доповнення влітку тут буде спекотна «духовка», а взимку – морозильна камера.

До розряду незвичайних матеріалів, використовуваних для спорудження відхожих місць можна віднести солом’яні блоки. Кабінка, побудована з них, тепла й затишна. Той, хто хоче вразити уяву сусідів і гостей, не їде на стройбазу за матеріалами. Зібравши певну кількість порожніх пляшок, він зводить з них нужник «всім на подив».

Крім прямокутних і закруглених конструкцій вельми популярні «курені» різних розмірів.

Дуже часто туалет стає частиною хозблоку. Таке рішення дозволяє розмістити в одній споруді кілька приміщень. В результаті досягається економія при будівництві (загальні стіни) і підвищується комфорт користування (теплий нужник завжди під рукою).

Як побудувати простий туалет для дачі самостійно?

Визначившись з системою утилізації відходів (пудр-клозет, вигрібна яма, септик) можна приступати до будівництва.

Мінімальні внутрішні габарити кабінки – ширина 1 метр, глибина 1,4 метра і висота 2,0 метра.

Підставою конструкції, покрокове зведення якої ми розглянемо, вибрана дерев’яна рама з бурса. Її можна поставити на фундамент з блоків або на неглибоку бетонну «стрічку». Зверху до рами кріпиться товстий лист фанери або плита OSB з вирізаним в ній прямокутним отвором.

Зібравши основу за рівнем виставляють вертикальні стійки каркаса і обв’язувальні бруски.

Зробивши каркас, його обшивають фанерою, використовуючи електролобзик і шуруповерт.

Наступний крок – монтаж крокв даху. Його роблять із сухого бруса перерізом 5х10 см, розрізаючи його у верхній пояс обв’язки стін. У верхній частині бруски з’єднують з горизонтальною коньковою дошкою.

Завершивши цей етап, крокви обшивають фанерою. Це найкраща основа для бітумної черепиці, яка ляже на дах.

Закінчивши з дахом, приступають до складання каркаса «подіуму». У ньому буде встановлена накопичувальна ємність «пудр-клозету» і зроблено отвір для сидіння з кришкою.

Двері туалету збирають з шпунтованої дошки, скріпленої поперечними планками для більшої жорсткості.

Виконавши обв’язку дверного отвору брусом, на нього за допомогою петель кріплять дверне полотно. Фінішна операція – фарбування клозетної будки зовні і зсередини.

На закінчення скажемо, що ми розглянули варіант побудови річного вуличного туалету. Для зимового сезону зсередини стіни потрібно утеплити пінопластом і обшити будь-яким листовим матеріалом (фанерою, OSB, дошкою, пластиком).

Якщо ви вирішили провести в кабінку світло, то попутно зможете з мінімальними витратами збільшити комфорт користування. Встановіть електричний тепловентилятор. Всього за кілька хвилин він прогріє повітря до плюсової температури.