Автономна газифікація заміського будинку або виробничого підприємства здійснюється за рахунок використання зрідженого вуглеводневого газу (ЗВГ), який являє собою синтетичне паливо, що отримується з нафтопродуктів шляхом їх переробки. Для його зберігання використовують спеціальні резервуари, відомі як газгольдери. Саме ця складова автономної системи газифікації визначає, наскільки ефективним і безпечним буде газопостачання будинку.
За умови грамотного вибору газгольдера та якісного виконання монтажно-налагоджувальних робіт, ефективність використання ЗВГ буде знаходитися на найвищому рівні, так як коефіцієнт корисної дії цього типу палива дуже високий.
Головною умовою правильного використання цієї пропан-бутанової суміші є підтримка в резервуарі оптимальної температури. Якщо температура буде надто низькою, то паливо не зможе переходити у газоподібний стан, а якщо занадто високою, то в резервуарі підвищиться тиск, що може призвести до розгерметизації.
При використанні підземного способу монтажу газгольдера можна забезпечити безперебійну подачу газоподібного палива і стабільну температуру в резервуарі.
Газгольдер для автономної газифікації будинку
Щоб не помилитися у виборі газгольдера, необхідно враховувати, перш за все, габарити опалювального простору. Найменші за розмірами резервуари мають обсяг 2700 л. Цієї кількості пропан-бутанової суміші досить для опалення приміщень загальною площею не більше 100 м. Такі газгольдери вимагають частої заправки паливом, і це з урахуванням того, що їх об’єм відповідно до норм техніки безпеки може використовуватися не більш ніж на 80-85%.
Найбільші за розмірами газгольдери мають обсяг 10000 л. Такі резервуари використовують для промислових підприємств і приватних житлових об’єктів площею, що перевищує 450 м. Виробників газгольдерів сьогодні є дуже багато. Варто відзначити в першу чергу компанії з Польщі, Італії, Чехії, Китаю.
Що таке газгольдер, і які бувають газгольдери
Газгольдер являє собою спеціальний резервуар, для зберігання речовин знаходяться в газоподібному стані. Це може бути як природний газ, так і нафтовий газ, біогаз. Якщо непрофесійно дивитися на газгольдери, то відмінності між ними практично непомітні. Але при професійному аналізі стає очевидним, що такі резервуари можуть мати різну форму і різні по висоті горловини.
Відмінності між газгольдерами за вищезгаданими параметрами пояснюються тим, що для м’яких зим, переважаючих в Західній Європі, більше підходять резервуари вертикальної форми і наземного способу монтажу.
Вертикальні по формі газгольдери коштують дешевше аналогічних горизонтальних конструкцій. Але вони, по суті, є одноразовими резервуарами, так як технічний огляд їх внутрішнього простору не представляється можливим.
Є фірми, які, намагаючись адаптувати вертикальні газгольдери до вітчизняного ринку, припаюють до горловин таких резервуарів арматурний кожух. Це аж ніяк не безпечне рішення, яке до того ж не забезпечує нормальне функціонування системи. Тому потрібно з розумом вибирати газгольдери, піклуючись про свою безпеку і ефективну роботу системи автономного газопостачання.
