Однією з основних функцій захисного заземлення є зниження робочої напруги до безпечного рівня, що виключає загрозу для людського життя. У випадку, якщо напруга потрапляє на корпус електроприладу чи інший його металевий елемент, захисне заземлення дозволяє вивести частину електричного струму безпосередньо в землю, уникнувши тим самим прямого контакту з тілом людини.
Це з’єднання металевих елементів електроприладу із землею є свідомим заходом безпеки. Спеціальні заземлювачі, такі як вбиті у землю металеві штирі, труби та арматура, виступають у ролі провідників електричного струму. Їх підключення до заземлюючої системи забезпечує надійний шлях для струму, спрямовуючи його безпечно в грунт. Такий підхід до захисного заземлення не лише забезпечує безпеку використання електроприладів, але й унеможливлює небезпечний контакт із струмом для людей.
Що таке захисне заземлення
Як було сказано вище, захисне заземлення — це пряме з’єднання металевих частин електроприладу з землею. Часто заземлення плутають із зануленням. Однак насправді, спільного у двох даних термінів і понять, нічого немає.
При захисному заземленні, корпус електроприладу металевою шиною або проводом з’єднується із заземлювачем, який заглиблений глибоко в грунт. У разі занулення, немає заземлювачів та інших частин захисного заземлення, а металеві частини електроприладів з’єднуються з нульовим захисним проводом, через УЗО.
При попаданні фази на корпус електроприладу або при замиканні, пристрій захисного відключення відразу ж відреагує на це, і від’єднає електроприлад від мережі. Більш докладно про занулення і заземлення, а також про відміну цих двох захисних систем, вже розповідалося раніше.
Як влаштовано захисне заземлення
На всю гадану складність при виготовленні, і в розрахунках, облаштування захисного заземлення не представляє особливої складності. Для цих цілей використовуються штучні і природні заземлювачі, які мають надійний контакт із землею.
Від заземлювачів проводиться металева шина, до якої згодом і підключаються всі металеві частини електроприладів і розетки в будинку.
В якості штучних заземлювачів для захисного заземлення, можна використовувати металеві труби і штирі, кутник, арматуру, і інший металопрокат. Заглиблення заземлювачів в грунт може відбуватися на різні глибини, тут все в багато залежить від щільності грунту, його складу, і однорідності.
Як правило, цілком достатньо заглибити заземлювачі захисного заземлення в грунт, на глибину 1-1,5 метра.
Слід знати, що найважливішою характеристикою захисного заземлення, є опір. Чим нижче буде опір, тим краще і надійніше заземлення. У свою чергу, цей параметр, багато в чому залежить від відстані між заземлювачами, глибини їх залягання в грунт, і, типу грунту на ділянці, там, де буде облаштовуватися захисне заземлення.
