Шпаклівка була розроблена для виправлення невеликих пошкоджень на поверхнях, таких як відколи, тріщини та інші дефекти. Процес використання шпаклівки передбачає нанесення її на уражену область для заповнення нерівностей, після чого вона висихає, і потребує подальшого шліфування для досягнення гладкої поверхні.
На жаль, іноді засоби, доступні для покупки, не відповідають нашим потребам. Тому часто краще самостійно приготувати шпаклівку. Це дозволяє контролювати якість та склад компонентів, забезпечуючи більш ефективний результат.
Які склади бувають у шпаклівок по дереву
Зокрема, шпаклівки для обробки деревини мають різний склад та призначення, і їх можна розподілити на декілька типів.
- Олійно-клейова шпаклівка. Складається з оліфи, масляного лаку, додаткових клеючих компонентів та пігментів. Цей вид шпаклівки ідеально підходить для роботи з дерев’яними вікнами та дверима. Зазвичай використовується для зовнішніх робіт та у приміщеннях з високим рівнем вологості.
- Клейова шпаклівка. Це замазка, основою якої є клей, змішаний з різними добавками, що надають їй додаткові властивості. До складу може входити пластифікатор у вигляді невеликої кількості масла.
- Нітрошпаклівки. Вони виготовлені на основі смол та ефірів целюлози, які розчиняються у розчиннику, а потім додаються наповнювачі для покращення властивостей матеріалу. Цей засіб швидко висихає, але зазвичай виробляється в промислових умовах.
- Гіпсова шпаклівка. Це один з найпоширеніших видів шпаклівок сьогодні. Має велику пластичність і високу адгезію. Добре підходить як для базового, так і для фінішного шару. Проте зауважимо, що використання цього виду шпаклівки доцільне тільки у випадку, якщо необхідно обробити всю поверхню, інакше не вдасться досягти рівномірного покриття.
- Латексна і акрилова шпаклівка. Ці види шпаклівки трохи кращі за попередні варіанти, але за ціною вони можуть бути значно дорожчі. Товщина шару не повинна перевищувати 2 мм, оскільки при висиханні можуть утворитися тріщини.
Якості, якими повинна володіти шпаклівка по дереву
- хороша зчіпка з поверхнею;
- пластичність, легке нанесення і розподіл по поверхні оброблюваного матеріалу;
- швидке висихання;
- відсутність токсичних випарів;
- невисока вартість поряд з гідною якістю;
- гладка структура;
- відсутність усадки;
- шліфується;
- відсутність розтріскування після висихання.
Шпаклівка призначається для базового або фінішного шару. Крім того, існує універсальна шпаклівка:
Шпаклівка, використовувана для базового шару має неоднорідну структуру, тому для міцності в неї додають різні крупнодисперсні наповнювачі. Її шар при необхідності може досягати товщини в кілька сантиметрів, а по висиханні ставати шорстким.
Фінішний шар наносять на висохлу базу. Така шпаклівка має більш однорідну консистенцію і дозволяє після шліфування отримати ідеально гладку поверхню. Під поклейку шпалер зазвичай роблять 1-2 шари, під фарбування – 3-5.
Саморобна шпаклівка
Промислова шпаклівка по дереву, купити яку можна в будь-якому магазині, має низку незаперечних переваг, таких як легке нанесення, швидке висихання, ідеально рівна і гладка поверхня.
- при обробці великих площ, шпаклівка по дереву, ціна якої не є низькою, обходиться дуже дорого;
- невелика міцність;
- сумнівна якість.
Дерево – матеріал, що реагує на перепади температур. У теплому середовищі воно розширюється, в прохолодному – звужується. З цієї причини з часом на зашпакльованій та пофарбованій поверхні можуть з’явитися тріщини.
У таких випадках виникає необхідність у виготовленні шпаклівки, яка була б достатньо міцною і при цьому мала еластичністю, не тріскалася, коли дерево почне деформуватися під дією навколишніх умов.
Шпаклівка по дереву своїми руками
Домашню шпаклівку можна виготовити вдома при використанні різних матеріалів декількома способами. Розглянемо кожен з них:
1. Шпаклівка на основі оліфи і масла.
- терпентинове і льняне масло. Першого потрібно взяти 60 г, а другого – 280 г;
- порошок пемзи або перліт – 30 г;
- казеїн – 20 г;
- звичайний харчовий желатин – 20 г;
- бура – 12 г;
- аміак 18% – 18 г.
Візьміть масла і змішайте їх з пемзою. Додайте в суміш 290-300 гр води, а також інші інгредієнти і добийтеся її однорідності шляхом помішування та підігріву на водяній бані при температурі 90 градусів.
Коли суміш перетвориться на пасту, зніміть її з грубки, остудіть і використовуйте протягом години, адже саме на такий відрізок часу склад зберігає робочі властивості. Наведена вище пропорція є лише приблизною. Не факт, що якість отриманої шпаклівки влаштує конкретного майстра в повній мірі. Щоб досягти ідеалу, необхідно експериментувати з кількістю, що входять до складу інгредієнтів.
2. Шпаклівка з крейди і клею ПВА.
- візьміть крейду і вводіть в неї клей ПВА, ретельно перемішуючи і розбиваючи грудки;
- додавайте його до тих пір, поки суміш не досягне сметаноподібної або пастоподібної консистенції,
- якщо потрібна не фінішна, а базова шпаклівка, то додайте сюди ще й дрібної тирси, така суміш володіє всіма необхідними властивостями, єдиний її мінус полягає в тривалому часі висихання – не менше ніж доби.
3. Шпаклівки з крейди і водорозчинного лаку. Цей рецепт подібний до попереднього, тільки клей в ньому замінює дешевий, розчинений водою лак. Шпаклівка виготовляється так само, як і в попередньому описі: елементи складу змішуються і доводяться до консистенції сметани. Якщо випадково вийшло занадто густо, розбавте її малою кількістю води, перед тим як почати використовувати.
Цей спосіб також дозволяє отримати фінішну шпаклівку, в яку в разі потреби додають тирсу. Замішувати краще починати ввечері, щоб використовувати на наступний день. Це потрібно для того, щоб тирса як слід розбухнула і настоялися.
Ємність при цьому слід тримати закритою. Така шпаклівка сохне набагато швидше, ніж замішана на клеї ПВА – від 2 до 8 год, а також володіє більшою міцністю і еластичністю. Якщо хочете, щоб вона була кольоровою, додайте пігмент для водорозчинної фарби. Такою сумішшю дозволяється працювати навіть на попередньо обробленому ґрунтовкою ДСП.
4. Шпаклівка із застосуванням нітролаку. У цьому випадку крейду і тирсу розбавляються нітролаком. Отримана суміш сохне ще швидше, але зате вона має різкий і стійкий запах, який навряд чи корисний для здоров’я людини. Надати забарвлення їй можна за допомогою або сухої гуаші, або пігментів для бетону. Їх необхідно розвести в розчиннику 647, ввести в шпаклівку і дуже старанно вимішати.
Всі види саморобної шпаклівки потрібно виготовляти безпосередньо перед використанням і не зберігати залишки, тому що через короткий час суміш або втратить свої якості або попросту засохне.
