Шпаклювання стелі: методи та поради

Обробка стелі шпаклюванням є складним завданням, але з правильними знаннями і відповідними інструментами це завдання можна виконати самостійно.

Шпаклювання – класичний спосіб обробки стель, який застосовується не лише у ванних кімнатах, але й у будь-яких приміщеннях. Порівняно зі стелею гіпсокартонної конструкції, цей процес є складнішим і вимагає більше часу, наполегливості та фахівця із відповідними навичками.

Цей вид робіт часто коштує більше, але створює більш міцне покриття, яке можна легко оновити, просто перефарбувавши всю площу поверхні.

Шпаклівка стелі своїми руками – інструкція

Після підготовки робочого інструмента і матеріалу можна приступати до роботи, яка умовно поділяється на ряд етапів.

На першому етапі необхідно підготувати робочу поверхню. Для цього повністю звільняється все приміщення від меблів та сантехніки (якщо воно житлове), або накривається будівельною плівкою і фіксується скотчем.

Якщо стеля була оброблена вапном, його слід максимально повністю видалити за допомогою залізної щітки і скребка. Це дуже важливо, оскільки залишки вапна на чорновому покритті значно знижують адгезію, іншими словами шпаклівка не триматиметься, як слід і надалі може почати відшаровуватися і тріскатися.

Також ретельно зачищаються всі міжблочні шви, за допомогою шпателя. З робочої поверхні видаляється все, що погано тримається. В ідеалі поверхня зачищається до залізобетонної плити або до штукатурки.

Після демонтажу старої площі стелі всю робочу поверхню бажано прогрунтувати грунтовкою глибокого проникнення для внутрішніх робіт. Це забезпечить знепилювання поверхні і охоронить її від грибкових утворень. Тому на даному матеріалі не можна економити і краще віддати перевагу якісній та більш дорогій продукції.

Після повного висихання шару грунтовки, як правило, при кімнатній температурі близько 2-х годин і більше можна приступати до шпаклювання. Шпатлювання включає в себе ряд етапів: нанесення первинного покриття (воно є більш грубим, тому поверхня виходить злегка зернистою і не гладкою, шорсткою), потім наноситься вторинне покриття, що є більш дрібне.

Оскільки перший шар наноситься товщиною в 3-4 мм, то його консистенція повинна бути досить густою і тугою. У будівельну ємність з первинкою додається обов’язково холодна вода маленькими порціями, постійно перемішується маленьким шпателем (кельмою) або будівельним міксером, поки маса не придбає однорідний вигляд і консистенцію густої каші. Це важливо, тому що якщо маса буде рідшою, не вийде нанести шар необхідної товщини. Після замішування, шпаклювальний матеріал повинен набрякнути 5-7 хвилин. Після вторинного перемішування можна приступати до роботи.

Готовий матеріал наноситься на стелю за допомогою шпателя. Маленьким шпателем на великий шпатель кладеться невелика кількість шпаклювального матеріалу, який потім щільно прикладається до стелі і ведеться в різні напрямки по всій його площі. На тріщини, шви прикладається сітка клейкою стороною до поверхні, яка ретельно зашпаровуються. Вона захистить в майбутньому поверхню від утворення тріщин.

Далі все має добре просохнути. Час висихання залежить від температурного режиму в приміщенні. Тільки після цього можна приступати до нанесення наступного шару.

Так як основним призначенням вторинки є згладжування поверхні, то її консистенція на відміну від первинки повинна бути рідшою, як густа сметана. Вона також розбавляється невеликими порціями холодної води, постійно перемішується.

Для її нанесення досвідчені фахівці використовують великий широкий шпатель близько 50-60 см, оскільки поверхня завдяки йому виходить більш гладкою і рівною. Новачкам же для початку рекомендується використовувати більш маленький шпатель і тільки наловчившись працювати з ним, можна використовувати великий.

Цю роботу найкраще виконувати «по старинці» підвісивши під саму стелю лампочку. Оскільки яскраве світло дуже чітко демонструє всі нерівності і похибки. Наждачним папером обробляється вся площа поверхні в хаотичному порядку. Якість роботи визначається візуально, підсвічуючи лампочкою і на дотик, не повинно відчуватися ніяких різких переходів, ямок і нерівностей. Це досить складний і довгий процес, тому рекомендується захистити себе, одягнувши респіраторну маску і окуляри.

Коли результат задовольнив можна приступати до наступного етапу, вся поверхня знову обробляється ґрунтувальним розчином для знепилювання. Гарантувати можна як маховою кистю так і валиком з ворсом близько 10-12 мм. Якщо валик буде більш пухнастим, рідина сніжитиме на всі боки. Після висихання 2-3 години можна приступити до завершального етапу.

На завершальному етапі стеля обробляється водоемульсійною фарбою. При її виборі варто звернути увагу на фірму виробника. Дешевші і невідомі бренди випускають не якісну продукцію, яка не лягає на поверхню рівним і однорідним шаром, після нанесення залишаються розводи.

Тому краще не економити і купити більш якісний матеріал. Обов’язково щоб він був вологостійким, тобто щоб стелю можна було без проблем мити за допомогою вологої губки.

Фарбувати найзручніше так само як і гарантувати малярським валиком, для відводки і фарбування багет, якщо такі є використовувати класичну маленьку малярську кисть. При нанесенні фарбу сильно не розмазувати, вести строго в одному напрямку. Надлишки вологи обов’язково віджимаються з валика за допомогою піддону, інакше зайва рідина буде капати вниз зі стелі.

Шпаклювання стелі своїми руками у ванній кімнаті – це складний і кропіткий етап ремонтних робіт. Він відноситься до чорнових робіт, тому багато фахівців рекомендують якщо проводиться капітальний ремонт ванної кімнати, почати його з підготовки всіх поверхонь (демонтаж старої стелі, а також плитки з підлоги і стін) і тільки потім приступати до шпаклювання.

Звичайно ж надалі при укладанні плитки її нарізку варто здійснювати в іншому місці, щоб не забруднити стелю. Або можна зробити інакше, фарбування стелі виконати на завершальному етапі всіх ремонтних робіт у ванній кімнаті. Навіть якщо водоемульсійна фарба в процесі роботи і потрапить на нову керамічну плитку, вона легко відмиється за допомогою вологої губки.