Спорудження зимового курника: планування, утеплення, обігрів

Зміна клімату і глобальне потепління значно послабило зими в Україні, але зими не пішли зовсім. Бувають і люті морози, які тепер для нас стають неочікуваними, ми до них просто не готові. Дерева обмерзають, кури мерзнуть. Короткий день, холод та вологість можуть впливати на їхню несучість та загальне здоров’я. Щоб забезпечити комфорт і утримання пташок на високому рівні продуктивності, важливо побудувати ефективний та теплий курник.

Для успішного облаштування курника треба не лише вправного будівельника, а й знавця фізіології домашньої птиці. Наша стаття пропонує швидке та легке вирішення цих завдань, допомагаючи вам уникнути важливих помилок.

Без зайвих вивчень біології чи будівництва, ми дамо вам всю необхідну інформацію для успішного будівництва теплого зимового курника.

Обігрів та утеплення курника

Температура в курнику взимку повинна бути не нижче +12 С. Краще, якщо її вдасться підтримувати на рівні +16 — +18 С. Між теплом і продуктивністю курей несучок існує пряма залежність. Якщо ви хочете всю зиму балувати домочадців свіжим дієтичним продуктом, то не допускайте, щоб ваші кури мерзли.

Для збереження тепла використовують різні матеріали: мінвату, пінопласт, ековату, перліт, тирсу. Їх закладають в стіни каркасної будівлі на етапі зовнішньої обшивки.

Каркасний зимовий пташник зсередини обшивають плитою OSB, а зовні перед облицюванням утеплюють пінопластом чи мінватою.
Добре тримають тепло блоки з газо-і пінобетону. Їх часто застосовують для будівництва курників.

Прихильники натуральної деревини вибирають варіант з використанням бруса. Такий пташник відмінно виглядає і добре зберігає тепло.

Теплу підлогу можна назвати кращим варіантом опалення. Для цього є кілька причин. По-перше, ця система позбавляє від вогкості підстилку і повітря. По-друге, можна автоматизувати роботу опалення, встановивши термодатчик і реле. Вони відключають гріючий кабель в момент набору заданої температури, заощаджуючи електроенергію і не допускаючи перегріву.

У великому приміщенні, розрахованому на 20 і більше курей, можна встановити дров’яну піч, що працює за принципом тліючого горіння (піролізу). На одній закладці палива вона все ніч буде підтримувати плюсову температуру.

Практика показує, що комбінація ефективного утеплення та опалення дає відмінний результат. При мінімальній витраті енергії в курнику зберігається оптимальна температура.

Додаткову допомогу в обігріві птиці можна отримати від сонця. Для цього при будівництві курник орієнтують так, щоб одна з його довгих сторін була спрямована на південь. В цій стіні ставлять герметичні вікна. Внесок денного світила в температуру повітря сягає 2-3 градусів.

Освітлення

Велике значення тут також має сонячне світло. Роблячи креслення споруди, врахуйте, що сумарна площа віконних прорізів у ній повинна бути не менше 1/10 площі підлоги.

На жаль, зимовий день короткий (7-9 годин). Тому тривалість світлового періоду доводиться збільшувати до річних показників (14-16 годин) за рахунок штучного освітлення. Його сумарну потужність і точки монтажу підбирають так, щоб досягти оптимального рівня яскравості.

Занадто яскраве світло домашня птиця не любить. Вона стає дратівливою і неспокійною. Тому не перестарайтеся в цьому ділі. Для приміщення, розрахованого на 10 курей, достатньо 60-ти ватної лампочки розжарювання. Її потрібно встановити в герметичний плафон і підвісити над годівницями. В зоні сідала в цьому випадку буде приглушене освітлення, ідеальне для відпочиваючих птахів.

Взимку світло включають в 6 годин ранку, а вимикають в 8 вечора. Автоматизувати цей процес можна, використовуючи таймер часу (електронний або механічний).

Вентиляція

Активний повітрообмін в зимовому курнику необхідний. У холодний період року птах мало гуляє на свіжому повітрі. Аміак, що виділяється пташиним послідом, отруює повітря і його потрібно видаляти.

Просте провітрювання відкриванням вхідних дверей і вікна проблеми не вирішує. Навпаки, воно вістуживает приміщення і збільшує витрати на обігрів. Кращий варіант – природна вентиляція, виконана з двотрубною системою. Зробити її нескладно.

Для цього на етапі монтажу перекриття і даху потрібно зробити в них два отвори для пропуску труб. Припливну трубу ставлять на максимальному видаленні від сідала і гнізд. Її кінець повинен бути на висоті 25-35 см від підлоги.

Витяжну розташовують над насестом. Для регулювання інтенсивності повітрообміну на торцях труб ставлять поворотні засувки.

Припливна труба виводиться назовні на висоту 30-40 см. Витяжна повинна бути вище коника даху на 50-60 см. Її нижню частину розташовують на відстані 20-30 см від поверхні стелі. Діаметр обох труб – 15-20 см. На їх оголовки ставлять парасольки для захисту від дощу.

Описана система припливно-витяжної вентиляції оптимальна як за ціною, так і по функціональності. Вона виключає протяги і швидко видаляє шкідливі випаровування. Для контролю рівня вологості (норма 40-50%) і температури (+16 — +18 С) рекомендуємо вам придбати термометр з гігрометром.

Ще один поширений спосіб повітрообміну у пташнику – механічна примусова вентиляція. Все що потрібно для її монтажу – електричний вентилятор канальний на витяжку і відрізок пластикової труби, закритий жалюзійними гратами, на приплив.

Площа, розміри і планування

Для зимового утримання на одну курку повинно припадати не менше 0,5 м2 площі підлоги. Виходячи з цієї норми, неважко підрахувати, що площа пташника на 10 курей повинна бути не менше 5 м2.

Крім цього, треба правильно підібрати розміри вигульного майданчика (вольєра). Тут на одну птицю повинно припадати не менше 0,8 м2 території.

Планування пташника, розрахованого на 20 курей несучок, аналогічна розглянутій на першій схемі. Різниця полягає лише в розмірах теплого приміщення і вигулу. Їх треба пропорційно збільшити, орієнтуючись на норми утримання (0,5 і 0,8 м2 на 1 птицю відповідно).

Якщо в теплому пташнику буде розміщений інкубатор для курчат, то краще вибрати «лінійний» варіант планування.

Оптимальна висота стелі в пташнику – 2,0 метра. У більш низькому приміщенні буде важко пересуватися, а в більш високому збільшиться витрата енергії для опалення.

Важливе значення для комфорту птиці має довжина сідала. Її розраховують, виходячи з норми 30 см на одну курку. Наприклад, для розміщення 10 курей потрібні сідала загальною довжиною 10 х 0,3= 3 метри.

Розмір поперечного перерізу бруска також має значення. Використовуйте для цієї мети матеріал перерізом 4х5см прошлифований і з округленими гранями.

Якщо сідала будуть встановлені у два ряди, то відстань між ними повинна бути не менше 30 см Мінімальна висота від підлоги – 60 см. Для полегшення процесу збирання лотки для посліду розташовують прямо під насестами.

У закритому птах відчуває себе більш безпечно і краще несеться. Кількість гніздових секцій розраховують за простою формулою: на 3 курки має припадати 1 відділення.

Розміщення гнізд всередині курника – найкращий варіант. При виборі компактного планування можна використовувати зовнішню установку гніздових секцій. В цьому випадку їх потрібно добре утеплити і забезпечити надійним дахом.

Незалежно від якості утеплення підлоги на ньому завжди повинна бути свіжа підстилка із соломи або стружки. Вона добре вбирає вологу, збирає послід і дозволяє курям займатися своєю улюбленою справою – гребти лапами.

Пам’ятайте про те, що птах вміє боротися з паразитами, які ушкоджують перо. Ваше завдання – допомогти їй у цій справі, поставивши ящик з попелом і піском для купання. Для того, щоб годівниці і поїлки менше забруднювалися, їх слід встановити на невеликому узвишші від підлоги (10-15 см).

Приклад побудови зимового курника своїми руками

Найдоступніший варіант для новачків – дерев’яний каркас, обшитий вагонкою, утеплений мінватою.

Розглянемо покрокову збірку каркасного курника для утримання 10 несучок. Його основа – дерев’яна рама з бруса перерізом 10х10 см, просочена антисептиком.

Заливати під легку конструкцію стрічковий фундамент не обов’язково. Її можна поставити на стовпчики з кладки блоків (40х20х20 см) як на фото.

Для того, щоб самостійно побудувати зимовий курник вам потрібно креслення. На ньому потрібно вказати габаритні розміри споруди та вузли сполучення конструкцій (фундамент — несуча рама – каркас — дах).

Установка на стовпчиках – розумне рішення не тільки з причини економії бетону. Природна вентиляція підпільного простору охороняє деревину від вогкості і гниття.

Крок перший

Розмічаємо рулеткою майданчик, відведений для пташника (2,0х3,0 м), і копаємо ямки глибиною 40 см під фундаментні стовпчики. Засипаємо в шурфи щебенево-піщану суміш (дренажну подушку) товщиною 20 см і ущільнюємо її трамбуванням.

Крок другий

Кладемо на розчині стовпчики з блоків (один в грунті, один вище землі).

Крок третій

Поки розчин набирає міцність, можна зайнятися опорною рамою. Для її виготовлення підійде брус 10х10 см. Зібравши його за схемою №3, до нижньої частини бруса по контуру кріпимо плиту ОСП. На неї у нас ляже утеплювач підлоги.

Гнізда установки анкерів зручніше висвердлювати «за місцем», встановивши раму на блоки. Зробивши отвір в деревині, ставимо в перфоратор свердло для бетону і заглубляемся в блок на 15-20 см. Знявши раму, в отримані отвори опускаємо різьбові анкери і монолітим їх розчином.

Давши фундаменту кілька днів для набору міцності, монтуємо на нього раму і фіксуємо її анкерами до блоків по чотирьох кутах.

Крок четвертий

Починаємо збірку каркаса. Для цього по кутах, в середній частині рами і в місці установки дверей ставимо 7 вертикальних стійок з бруса перерізом 10х10 см, зміцнюючи їх до рами сталевими куточками. По верху стійки зав’язуємо горизонтальним бруском. Він служить опорою для крокв даху.

Крок п’ятий

Крокви збираємо на рівній площадці, з’єднуючи їх у гребеневої частини сталевою пластиною. Коньковий брус ставити не будемо. Його замінить плита ОСП. Вона надійно зв’яже каркас даху. Зафіксувавши тимчасовими зв’язками кроквяні форми на брусі, прикручуємо до них плиту ОСП.

Крок шостий

Настилаємо на дах бітумну черепицю або інший листовий матеріал (ондулін, металочерепицю).

Крок сьомий

Настилаємо підлогу з дошки «тридцятки», обробленої антисептиком. По ній укладаємо плиту ОСП.

Крок восьмий

Приступаємо до внутрішньої обшивки каркаса водостійкою фанерою. Закінчивши цю роботу, утеплюємо стіни, закладаючи між стійками каркаса мінватні плити завтовшки 10 см.

Там, де в споруді буде лаз для курей, ставимо дерев’яну рамку зі зсувними дверима, зміцнюючи її до опорного бруса. Роблячи зовнішню обшивку кріпимо до неї рамку саморізами по трьом сторонам.

Крок дев’ятий

Ставимо двері і виконуємо зовнішню обшивку курника дерев’яною або пластиковою вагонкою. У місцях установки припливної і витяжної вентиляції робимо отвори відповідного діаметру.

Завершує роботи монтаж електропроводки, вентиляції, освітлення, інфрачервоного обігрівача, установка сідала, годівниць, поїлок і гнізд.