Синиці це справжні герої для саду. Вони виконують невідому, але дуже важливу роботу – ліквідацію шкідників. З їхньою допомогою ваш сад може стати оазою здоров’я для рослин. Щоб заманити цих пернатих друзів на вашу ділянку, встановлюйте годівниці та синичники.
Осінь це час, коли кожен з нас може зробити щось корисне для природи. Давайте разом створимо ідеальний дім для синичок.
Будиночок для птахів
Всупереч дуже поширеній думці, гніздові будиночки для шпаків і синиць вивішувати краще восени, а не навесні. Птахи дуже обережні і селитися в новеньких, щойно повішених будиночках часто побоюються. Тому нерідко такі будиночки залишаються в перший рік незаселеними. А ось до будиночків, вивішених восени, птиці встигають звикнути, і пустувати вони напевно не будуть.
Відмінності синичника від шпаківні полягають лише в розмірах – синичник може бути меншим, і вічко на ньому роблять теж менше, ніж на шпаківні, – близько 3 см. Зрозуміло, що це пов’язано з меншими розмірами самих синиць.
Я запланував зробити синичник, який зовні нагадував би швидше дуплянку, ніж звичайний прямокутний будиночок. Зверху він повинен був закриватися круглим дахом у вигляді крислатого капелюха (його діаметр дорівнює 270 мм. Висота – 150 мм).
Такий варіант більш трудомісткий. але він і більш цікавий у виготовленні і виглядає більш привабливо. Та й для птахів такі будиночки кращі, оскільки вони більше схожі на дупло в стовбурі, де зазвичай гніздяться птахи.
Основним матеріалом при виготовленні синичника стали дошки товщиною 25 мм. Висота «житлової частини» без обліку нижнього заокруглення – 250 мм. Зовнішній діаметр вгорі 150 мм, внизу – 170 мм. Будиночок трохи схожий на діжку – розширюється трохи донизу. Щоб отримати таку форму, необхідно правильно розрахувати розміри сегментів-клепок.
Свій синичник я постарався декоративно оформити. Птахи цей декор навряд чи оцінять, але красивий будиночок стає ще і прикрасою саду.
Спочатку я визначився з кількістю сегментів. Чим їх більше, тим менше доведеться знімати деревини для отримання рівної округлої поверхні, але потрібно більше роботи по нарізці заготовок і складанні. Я зробив 14 сегментів.
Розміри синичника
Для визначення розмірів клепок довелося згадати шкільний курс геометрії. Довжина кіл обчислюється за відомою формулою: 3.14 x діаметр. При моїх діаметрах окружності вийшли: 534 мм – для нижньої частини і 471 мм – для верхньої.
Розділивши ці значення на кількість сегментів, отримав приблизну ширину кожного сегмента. У мене він внизу має ширину 38 мм і 34,5 мм – вгорі. Це мінімум, але необхідно трохи додати (але однакову кількість) на чистову обробку і можливі спотворення в окружності або помилки при визначенні центру обертання при токарній обробці.
Висота кожного сегмента дорівнює 250 мм. Крім конусності сегмент ще повинен мати похилі поздовжні кромки, щоб при їх з’єднанні можна було отримати коло. Кут обчислював за формулою: 360 / кількість сегментів / 2. Вийшло: 360/14/2 = 12.85 градуса.
Синичник своїми руками фотозвіт
1. Насамперед виготовив сегменти. Спочатку нарізав заготовки по довжині. Щоб отримати необхідний конус, я використовував саморобний пристрій до дискової пилки в парі з паралельним упором. Я не став обчислювати кут нахилу конуса, а просто розмістив одну заготовку вручну і за отриманою лініэю налаштував пристосування.
2. Для цього притиснув до диска рівну рейку і домігся паралельності між нею і лінією на розмітці.
3. Далі настроїв кут нахилу диска.
4. Після цього швидко і просто нарізав 14 сегментів.
5. Готові сегменти склав для примірки, підібрав відповідні по діаметру хомути для стяжки і потім зібрав все на водостійкий клей.
6. Коли клей висох, стрічковою пилкою вирізав дві круглі деталі – верхню і нижню кришки для своєї «діжки». Нижня кришка – підлога в будиночку, і її я відразу вклеїв на місце. А верхня служить кріпленням для даху, яка для зручності обслуговування будиночка повинна бути знімною. Вклеювати її не потрібно.
7. Крім цього я вирізав і приклеїв внизу будиночка ще одну круглу деталь. Діаметр її дорівнює діаметру зовнішньої нижньої окружності. Вона потрібна для того, щоб округляти нижню частину будиночка. Для створення заготовки даху нарізав кілька циліндрів і з’єднав їх за допомогою клею і шкантів. Таким же чином склеїв заготовку нижнього декоративного елемента.
8. Коли заготовки добре висохли, я зібрав корпус і дах разом і встановив в токарний верстат. Так як з’єднання даху і корпусу має багатокутну форму, це не дає їм провертатися один відносно одного при обробці. Так що спеціально закріплювати дах не довелося. Спочатку надав потрібну форму даху.
9. А потім і корпусу. Окремо виточив нижній декоративний елемент і жердинку.
10. У корпусі на відстані 60 мм від даху просвердлив отвір діаметром 35 мм. Під ним вклеїв жердинку. а знизу закріпив декоративний елемент.
Остаточна обробка синичника
Всередині синичник не потребує обробки, за винятком видалення залишків клею. Шліфування внутрішніх стінок не доцільне, оскільки гладка поверхня ускладнить синицям переміщення всередині житла.
Дах був додатково з’єднаний з боків за допомогою двох саморізів, а для підвішування використано металеве кільце.
Щоб гарантувати тривалу службу синичнику, його зовні було оброблено екологічно чистим водним просоченням, яке використовується навіть для захисту рамок вуликів.
