На жаль, наші будинки не завжди фортеця. Стіни в деяких з них зроблені так, що не тільки полицю, але і легку картину повісити страшно. Корисний простір пропадає даремно. Але ця проблема в більшості випадків вирішувана.
Якщо стіна зроблена з пористих матеріалів або пустотілих цеглин, можна скористатися хімічними анкерами. Вони складаються з металевої кріпильної втулки і спеціального клейового складу. Після полімеризації клей забезпечує надійне зчеплення з основою, тому на них можна кріпити навіть важкі полиці. Недоліками такого способу є висока вартість анкерів і тривалість висихання клею (від 20 хвилин до 6 годин в залежності від температури повітря).
Більш дешевий спосіб — використання звичайних дюбелів і клею. Для цього підійдуть «рідкі цвяхи», алебастр або клей для плитки. Вводимо його в просвердлений отвір, вставляємо дюбель і після висихання клею монтуємо полиці. Також можна спробувати використовувати дюбелі на 1-2 мм більше діаметра висвердленого отвору.
Є й такі стіни, з яких навіть хімічний дюбель можна витягнути без проблем. Але і вони не безнадійні. Якщо міцні місця в стіні все-таки є, на них можна закріпити лист фанери або ДСП і вже на нього монтувати меблі.
З поширенням такого матеріалу, як гіпсокартон, все частіше постає питання кріплення на нього навісних шаф і полиць. Найпростіше рішення в даній ситуації — використовувати розпірні кріплення — «метелики», «парасольки» або аналогічні дюбеля. Але максимальне навантаження на них не повинно перевищувати 35 кг. Пластикові кріплення витримують максимум 15 кг. Якщо повісити потрібно щось більш важке, доведеться шукати стійки металевого каркаса під гіпсокартоном і використовувати їх як несучу конструкцію. Якщо знайти стійки немає можливості, рекомендується використовувати довгу дюбель-пару, щоб кріплення по більшій частині знаходилося у бетонній або цегляній основі. Цей варіант не підійде, якщо гіпсокартон знаходиться занадто далеко від стіни.
