Види і типи фундаментів для приватного будинку

Початок будівництва будь-якої житлової, промислової або іншої будівлі невід’ємно пов’язаний з належною підготовкою фундаменту. Грамотний розрахунок та майстерний монтаж фундаменту є ключовими факторами для забезпечення довговічності будівлі, уникнення зсувів, утворення тріщин у стінах та інших проблем, пов’язаних з порушенням геометрії.

Вибір конструкції фундаменту обумовлюється численними факторами, такими як тип будівлі, її специфікації та місцеві умови. Фундамент повинен не лише нести вагу будівлі, але і мати достатню міцність для компенсації непередбачених навантажень, відчувати вплив стихійних природних явищ (наприклад, повені або сильні морози, які можуть викликати спучування грунту тощо), а також враховувати можливі зміни у вазі будівлі, такі як зовнішня та внутрішня обробка, перепланування, додаткові поверхи чи навіть навантаження снігом на дах.

У сферах житлового та промислового будівництва застосовуються різні типи фундаментів, що відрізняються за складністю монтажу, несучою здатністю та вартістю. Для приватних будинків основними варіантами є стрічкові, плитні та пальові фундаменти, які обираються залежно від конкретних умов та вимог будівництва.

Стрічкові фундаменти

Цей вид найбільш поширений в приватному будівництві. Хоча стрічковий фундамент вимагає певного обсягу земляних робіт і значної витрати бетону, він є самим надійним рішенням для кам’яних, цегляних, блокових, керамзитобетонних і шлакобетонних будинків. Він витримує значну вагу стін, рівномірно розподіляючи її по усьому периметру і має рівномірний, але не надмірний, тиск на грунт, за рахунок великої площі опори.

Конструктивно стрічковий фундамент являє собою монолітну залізобетонну конструкцію, що йде по всьому периметру будинку і під всіма несучими стінами. Часто заливається бетонна основа і під перегородками — це трохи здорожує конструкцію, але значно підвищує її надійність.

Монолітний стрічковий фундамент

Технологія монтажу досить проста — викопується траншея по всьому контуру будинку (включаючи внутрішні стіни і перемички) шириною 0,4 – 0,8 м, залежно від товщини майбутніх стін. По ширині траншея повинна бути на 10 – 15 см ширша розрахункових розмірів фундаменту.

Розширення траншеї необхідно для забезпечення можливості установки опалубки. Після монтажу опалубки всередині зв’язується армуючий пояс з арматури діаметром 10 – 18 мм. При будівництві двоповерхового будинку арматурна обв’язка встановлюється як в підземній, так і в надземній частині фундаменту.

Замішаний безпосередньо на ділянці або готовий (з заводу) бетон заливається в опалубку за один день до повної висоти фундаменту. Так досягається необхідна міцність і водонепроникність. Часто приватні забудовники роблять небезпечну помилку — за один робочий день заливають бетон в траншею, а за другий — у верхню частину опалубки. Шов в місці контакту сильно знижує міцність фундаменту і служить осередком водної ерозії.

Збірний стрічковий фундамент

Збірні фундаменти монтуються з готових блоків заводського виробництва. Вони встановлюються у готову траншею, зв’язуються сталевим дротом, а шви заповнюються цементним розчином. Для монтажу такого фундаменту необхідна вантажопідйомна техніка середньої потужності. Збірні стрічкові фундаменти дуже міцні й довговічні — термін експлуатації перевищує 150 років.

Але у застосуванні блоків є одне обмеження — з них зручно монтувати фундаменти тільки прямокутної конфігурації, розмірам кратні довжині блоку. Різати блок — складна і дорога операція. Також збірні фундаменти обмежені по глибині. Цокольні приміщення і підвали будувати з блоків недоцільно — рано чи пізно крізь шви почне просочуватися вода.

Мілкозаглиблений стрічковий фундамент

Мілкозаглиблений фундамент кращий для одноповерхових цегляних і дерев’яних будинків на грунтах всіх типів. Особливо він доречний при високому заляганні ґрунтових вод. Він являє собою бетонну стрічку на піщаній подушці. Заглиблення в землю не перевищує 50 см (на м’яких грунтах — до 70).

Практика показує, що при правильно підготовленій піщаній подушці заввишки не менше 15 см та встановленого за всіма правилами армопояса, такий фундамент відмінно справляється зі своїми обов’язками.

Для підвищення надійності основи необхідно встановити утеплене вимощення шириною не менше 50 см, служить для відводу дощових вод та захисту грунту по периметру будинку від промерзання.

Повнозаглиблений стрічковий фундамент

Полнозаглубленній стрічковий фундамент застосовується при будівництві будинків в два і більше поверхів, з масивними стінами і бетонними перекриттями. Глибина його монтажу — на 20 – 30 см нижче глибини промерзання грунту в кліматичній зоні будівництва. Це надзвичайно міцна і надійна конструкція, практично несхильна до температурних деформацій і не боїться підйому ґрунтових вод.

Вартість фундаменту досить висока — потрібна велика кількість бетону і значний обсяг земляних робіт. Ціна арматури в загальних витратах складе не більше 5 – 8%, а посилює фундамент армування досить відчутно, повністю виключаючи ймовірність появи тріщин і сколів. Економити на армопоясі не варто навіть при обмеженому бюджеті будівництва.

Плитні фундаменти

Фундаменти будинку у вигляді суцільної або збірної плити на всю площу будівлі менш популярні, ніж стрічкові фундаменти, але в деяких випадках є єдино можливим варіантом. При будівництві на нестійких, піщано – глинистих, пучинистих грунтах, при високому заляганні грунтових вод (вище 1 м), глибоко промерзаючих грунтах, найкраще залити суцільну залізобетонну плиту, на якій зводяться будівлі будь-якої поверховості.

Для каркасних одно та двоповерхових будинків плитний фундамент практично ідеальне рішення. Він менш складний, ніж стрічковий і на сваях, але порівняно з ними більш витратний в плані витрат матеріалів та необхідної кількості робочого часу.

Такі фундаменти часто називають плаваючими — вони споруджуються без заглиблення і впливають практично тільки на поверхню грунту. Температурні і інші переміщення грунту на стійкість фундаменту, а, значить, і всього будинку, впливу практично не мають.

Плитні види фундаментів застосовуються в будівництві і поділяються на монолітні та збірні. Другий варіант частіше використовується при спорудженні габаритних будинків з великою площею основи і складною конфігурацією периметра. Для житлового будинку краще зупинитися на монолітному фундаменті з литого армованого бетону.

Стовпчасті фундаменти

Цей вид фундаментів набув поширення разом із зростанням популярності каркасних і панельних будинків, а також будинків з клеєного і пиляного бруса. Витрати на такий фундамент в кілька разів нижчі, ніж на стрічковий або плитний. Головна особливість такого фундаменту — необхідність монтажу нижньої обв’язки з бруса або балок, яка служить основою будинку.

Стовпи встановлюються під усіма стінами периметра і внутрішніми перегородками з інтервалом до 2,5 м (оптимально 1,5 – 2 м). Вони заглиблені в землю на глибину більше, ніж рівень промерзання і піднімаються над рівнем грунту на необхідну висоту. Дуже зручні такі фундаменти на майданчиках нерівного ландшафту — варіюючи висоту стовпів легко добитися ідеально горизонтального положення обв’язки.

Розміри варіюються в діапазоні 38 – 50 см по стороні, як правило, у поперечному перерізі вони представляють квадрат, рідше — прямокутник.

Стовпчастий монолітний фундамент

Вибір варіанту визначається властивостями грунтів на майданчику, де будується будинок. При глибокому заляганні ґрунтових вод ідеальним вибором буде стовпчастий монолітний фундамент з армованого бетону. Як і в стрічковому фундаменті, арматурний каркас в стовпі обов’язковий в будь-яких кліматичних умовах.

У проміжок між стовпом і краєм свердловини (відстань має становити не менше 10 см) засипається дрібний гравій або пісок — таким чином знижуються навантаження на фундамент з боку грунту при замерзанні або інших переміщеннях.

Але на грунтах з ризиком горизонтальних рухів (пливунах та інших нестійких ґрунтах) встановлювати стовпчасті фундаменти не рекомендується — вони мають невисоку стійкість до перекидання і завжди існує ризик порушення стійкості будинку.

Стовпчастий фундамент збірний

Збірні стовпчасті фундаменти являють собою стовпи бетонні платформи, виготовлені на заводі.

Вони збираються у вигляді конструктора на ділянці і з’єднуються між собою зварюванням арматури та бетонуванням стиків. При всій дешевизні і простоті монтажу, стовпчасті фундаменти досить обмежені в сфері застосування.

Вони виправдані на міцних і стійких грунтах для будівель не вище 2 поверхів, без підвалів і цоколів. Але «вузька спеціалізація» не знижує їх привабливості для приватного будівництва.

Фундамент на сваях

Найпопулярніші фундаменти в промисловому і багатоповерховому житловому будівництві. Часто використовуються при зведенні невеликих приватних будинків і котеджів за сучасними технологіями. Якщо при будівництві промисловим способом на свайних фундаментах будують будинки з будь-яких матеріалів, то в приватному секторі на сваях стоять переважно легкі споруди із СІП-панелей, клеєного бруса, колоди.

Різні види свайних фундаментів дозволяють вибрати підходящий для будь-якого типу будівлі, практично на будь-якому грунті. Дуже зручні палі для будівництва на ділянках складного рельєфу, в тому числі і на нестійких грунтах.

Фундамент на гвинтових сваях

Найбільш популярні в малоповерховому будівництві гвинтові сваї — звичайні металеві товстостінні труби з гвинтом в нижній частині. Вони вкручуються в землю як звичайні шурупи, це робиться вручну або за допомогою спеціальних машин. Довжина свай може досягати 10 -12 м при діаметрі 50 – 150 мм.

Після вкручування таких опор, вони зрізаються на заданій висоті і з’єднуються горизонтальними балками — ростверком, що виконує роль фундаменту, на яку укладається обв’язка, настеляється підлога і потім зводяться стіни.

Буронабивні сваї монтуються за іншою технологією — спочатку буриться свердловина, в якій монтується арматурний каркас. Потім вся конструкція заливається бетоном. Виступаючі над землею оголовки зрізаються на заданій висоті і з’єднують ростверком. Глибина таких паль може досягати 50 метрів.

Фундамент на забивних сваях

Забивні палі — бетонні вироби у вигляді балок квадратного або круглого перерізу великої довжини — 12 і більше метрів. Вони забиваються в землю ударними пристроями або способом вібропогруження. Використовуються переважно в промисловому будівництві — для забивання потрібна складна і дорога техніка.

Розглянувши всі основні види фундаменту для приватного будинку вибір оптимального варіанта спрощується. Для цегляних, блокових і кам’яних будівель оптимальний фундамент стрічковий.

Для каркасного будівництва будинків з бруса і колоди більш підходять плитні або свайні, на міцних грунтах — стовпчасті. Але в кожному окремому випадку вибирається свій варіант, головне, щоб фундамент виконував свою основну функцію — служив надійною опорою для дому.