Невідповідність вимогам при встановленні газового котла може призвести до серйозних наслідків. Такі порушення можуть викликати пожежу, вибух, чадне отруєння та працювати на шкоду ефективності та економічності обладнання.
Якщо газовий котел не відповідає вимогам, служба газу має право відмовити в підключенні та дозволі на його експлуатацію. Ознайомившись із цим матеріалом, ви зможете вжити заходів для уникнення перерахованих проблем та забезпечити безпеку свого дому.
Нормативні положення та проектна документація
Починати потрібно з подачі заявки на схвалення технічних умов. Наявність цього документа дає право заявнику починати монтаж і підключення опалювального обладнання до центральної газової магістралі. Заявка оформлюється у газовій службі, де розглядається фахівцями протягом тридцяти календарних днів.
Щоб прискорити отримання вищевказаного документа і уникнути можливих затримок, у заявці потрібно вказати передбачуваний середньодобовий обсяг природного газу, який буде потрібний на забезпечення опалювальних потреб.
- Для побутового газового котла з контуром гарячого водопостачання витрата палива становить 7-12 м3/добу.
- Газова плита для приготування їжі споживає 0,5 м3/добу.
- Використання проточного газового нагрівача (газової колонки) споживає 0,5 м3/добу.
По ряду причин після розгляду газовою службою заявки на отримання дозволу на підключення може бути надано відмову. При цьому, відповідальний орган зобов’язаний видати власнику приватного будинку документ, в якому офіційно вказані причини відмови. Після їх усунення заявка подається повторно.
Наступним кроком після отримання технічних умов є ще більш тривалий, але необхідний процес створення проекту. Основною частиною цього документу є план-схема, на якій вказано розташування котла, облікового обладнання, газових трубопроводів, а також усіх точок підключення.
Для складання проекту завжди притягується відповідний спеціаліст. У нього має бути дозвіл на виконання цієї роботи. Своїми силами розробити проект не вийде. У всякому разі, газова служба не прийме до розгляду документ, підготовлений неспеціалістом.
Після складання проекту його потрібно передати на погодження. Цим займається відділення газової служби, що контролює газопостачання в конкретному населеному пункті або районі. Як правило, на узгодження проекту йде до 90 діб, і лише після отримання позитивної відповіді можна починати роботи з облаштування котельні і монтажу опалювального агрегату.
- технічний паспорт (є в комплекті з обладнанням);
- офіційну інструкцію по експлуатації (можна копію);
- сертифікати;
- документ, що підтверджує відповідність конкретного устаткування вимогам безпеки.
Також рекомендується проконсультуватися з фахівцем, складаючим проект. Він надасть максимально актуальну інформацію з цих питань, розповість про можливі нововведення, зміни у законодавчих нормах, де зустрічаються підводні камені. Ці знання гарантовано заощадять вам чимало часу і нервів.
Узгодження проекту, аналогічно, як і отримання ТУ, може закінчитися відмовою. При цьому, власнику на руки видається припис, в якому вказані помилки, недоліки або невідповідності, які необхідно усунути. Після виправлень заявка подається і розглядається повторно.
Вимоги до приміщення для установки газового котла
Відразу ж варто відзначити, що якщо максимальна теплова потужність газового котла понад 30 кВт, то під його установку обов’язково необхідно виділяти окреме приміщення. Моделі з меншою продуктивністю і з відповідним розташуванням виводу під димохід можуть встановлюватися, наприклад, в кухонному приміщенні.
Категорично забороняється монтаж газового котла у ванній. Не можна встановлювати і в санвузлі, а також у кімнатах, які вважаються за призначенням житловими. В якості альтернативи допускається облаштування котельні в окремій споруді. При цьому, враховуються свої норми, про які є інформація нижче.
Котельню в приватному будинку можна обладнати на рівні цокольного поверху, на горищі (не рекомендується) або просто в спеціально облаштованій під ці завдання кімнаті.
- Площа не менше 4 м2.
- Одне приміщення розраховується не більше, ніж на дві одиниці опалювального обладнання.
- Вільний об’єм береться від 15 м3. Для моделей з невеликою продуктивністю (до 30 кВт) цю цифру можна зменшити на 2 м2.
- Від підлоги до стельового перекриття повинно бути 2,2 м (не менше).
- Котел встановлюється так, щоб відстань від нього до вхідних дверей була не менше 1 м; рекомендується облаштовувати агрегат біля стіни, яка розташована навпроти дверного отвору.
- З фронтальної сторони котла потрібно залишати, як мінімум, 1,3 м вільної відстані для налаштування, діагностики та ремонту агрегату.
- Ширина вхідних дверей береться в районі 0,8 м; бажано, щоб відкривалася вона назовні.
- В приміщенні передбачається вікно, що відкривається назовні кватиркою для екстреного провітрювання приміщення; його площа повинна бути не менш, ніж 0,5 м2;
- Обробку поверхонь не можна виконувати з схильних до перегріву чи займання матеріалів.
- В котельню вводиться окрема лінія електроживлення для підключення освітлення, насоса і котла (якщо він енергозалежний) зі своїм автоматичним вимикачем і, по можливості з УЗО.
Особливу увагу слід звернути на облаштування підлоги. Вона повинна мати міцну основу у вигляді чорнової стяжки з армуванням, а також фінішне покриття з негорючих матеріалів (кераміка, камінь, бетон). Щоб котел було простіше виставити, підлога робляться строго по рівню.
На кривій поверхні установка котла може бути ускладнена або неможлива недостатнім вильотом регульованих ніжок. Підкладати під них сторонні предмети, щоб вирівняти агрегат, заборонено. Якщо котел встановити нерівно, то він може працювати неправильно, з підвищеною гучністю і вібраціями.
Для наповнення водяної системи опалення і її підживлення в процесі експлуатації в котельню необхідно ввести водопровід з холодною водою. Для зливу системи на період обслуговування або ремонту обладнання в приміщенні облаштовується каналізаційна точка.
До димоходу і забезпечення повітрообміну в котельні приватного будинку пред’являються особливі вимоги, тому це питання розглянуто окремим підпунктом нижче.
- свій фундамент;
- бетонована основа;
- наявність примусової вентиляції;
- двері обов’язково повинні відкриватися назовні;
- розміри котельні розраховуються за вищевказаними нормами;
- в однієї і тієї ж котельні дозволяється установка не більше двох газових котлів;
- наявність правильно облаштованого димоходу;
- до неї повинен бути забезпечений вільний доступ для прочищення та інших операцій;
- для живлення штучного освітлення та опалювального обладнання передбачається окремий ввід з автоматом відповідної потужності;
- подача води повинна бути організована так, щоб у холодну пору року магістраль не замерзла.
Підлоги, стіни і стелі окремо обладнаної котельні також повинні бути виконані і оздоблені матеріалами, що відповідають класу негорючих і термостійких.
Вимоги до димоходу і забезпечення повітрообміну
Діючими нормами установки газових котлів в приватних будинках передбачається ряд вимог до організації нормального повітрообміну в котельні. Зокрема, слід керуватися правилом, згідно з яким встановлена вентиляційна система повинна в безперебійному режимі забезпечувати триразове оновлення повітря в кімнаті за одну годину.
Якщо нормами облаштування вентиляції знехтувати, або встановити недостатньо продуктивну систему, коректна робота котла буде неможлива через нестачу кисню. Приплив свіжого повітря потрібен для приготування горючої паливної суміші, і через її нестачу котел стабільно працювати не буде. Більш того, недостатній повітрообмін стане причиною скупчення в котельні чадного газу, що є смертельно небезпечним для людини!
Для прикладу розглянемо малопотужний газовий котел з номінальною тепловою потужністю 23 кВт. Згідно інструкцій виробників сучасні моделі з такою продуктивністю спалюють за одну годину близько 2-2,5 м3 газу. Щоб цей обсяг повністю згорів, а в котел має за цю ж годину надійти не менш 30 м3 свіжого повітря. Якщо його буде менше, газ буде спалюватися не повністю, що негативно позначиться на економічності системи опалення приватного будинку. Для інших модифікацій норма припливу свіжого повітря, як правило, вказується в специфікаціях та супутній документації на газове обладнання.
У котельні з газовим котлом завжди встановлюється припливно-витяжна система вентиляції, яка забезпечує не тільки подачу свіжого повітря, але і примусове видалення чадного газу в разі порушення нормального функціонування димоходу.
Площа припливного каналу вентиляції розраховується виходячи з того, звідки здійснюється забір свіжого повітря. Якщо він надходить безпосередньо з вулиці, то перетин каналу має бути 8 см2 на кожен кВт теплової потужності котла. Наприклад, для котла на 30 кВт площа вентиляційного каналу повинна бути не менше 240 см2 (це квадрат зі сторонами довжиною приблизно 15 см). Якщо ж забір повітря здійснюється з сусідньої кімнати, перетин припливного каналу збільшується до 30 см2 на кожен кВт теплової потужності котла (у нашому прикладі це вже 900 см2, що відповідає квадрату зі сторонами 30 см). Саме з останньої причини рекомендується організовувати приплив свіжого повітря з вулиці.
Котел рекомендується облаштовувати в безпосередній близькості від димохідної труби. Газові котли мають закриту камеру згоряння обладнаються коаксіальним димарем. Коаксіальний димохід складається з двох труб різного діаметру, які вставлені одна в другу.
Таким чином котел може здійснювати забір кисню з однієї труби і виводити продукти згоряння через другу. Ця конструктивна особливість дозволяє експлуатувати такі котли без організації додаткової вентиляції.
РІЗНОВИДИ КОАКСІАЛЬНОГО ДИМОХОДУ:
Для котлів з відкритою камерою згоряння необхідний звичайний (традиційний) димар. Для таких котлів обов’язкова наявність припливної вентиляції.
Перетин каналу під димохідну трубу повинна відповідати діаметру вивідного отвору на котлі. Це значення можна знайти в технічному описі придбаної моделі котла. На ряду з цим слід мати на увазі, що для котлів з відкритою камерою згоряння і тепловою потужністю до 30 кВт діаметр повинен бути не менше 13 см, а для 40-кіловатного – 17 см.
Труба димаря повинна бути виготовлена з нержавіючої або вуглецевої листової сталі. Застосування азбестової труби також допускається, однак, від її початку до вихідного патрубка котла має бути мінімальна відстань в 50 см. Безпосередньо до котла приєднувати таку трубу категорично заборонено.
- Над дахом без коника труба повинна підніматися на 0,5 м.
- Виходяча на схил на відстані до 1,5 м від коника труба повинна підніматися на 0,5 м. від гребеня.
- Якщо при аналогічної конфігурації труба віддалена від гребеня на відстані від 1,5 м до 3 м, то її верхній зріз повинен бути не нижче рівня гребеня.
- Якщо труба виходить в скат далі 3 м від коника, то її верхній зріз повинен знаходитися не нижче умовної лінії, проведеної від вершини даху під кутом 10° щодо горизонту.
Правила установки газових котлів опалення
Підлогові котли встановлюються на попередньо підготовлену жорстку і рівну основу. Агрегат повинен розташовуватися на всіх штатних ніжках одночасно. При цьому, контролюється його положення відносно горизонталі і вертикалі.
Настінні котли за замовчуванням навішуються на спеціально передбачені комплектацією кронштейни. Використовувати позаштатні кріплення для цих цілей категорично не рекомендується. Особливу увагу слід приділяти надійності та вантажопідйомності навісів. Для їх фіксації на стіні потрібно використовувати дюбелі з ударними шурупами або анкерні болти відповідного діаметра і довжини.
Після установки котла до нього підводяться всі необхідні комунікації – водопровід, каналізація, гілки системи опалення, електроживлення (при необхідності).
