Як клеїти стельову плитку з пінопласту

Для завершальної обробки стелі використовують різноманітні матеріали, починаючи від дерев’яних панелей і закінчуючи декоративними штукатурками. Однак прекрасним вибором може стати плитка з пінопласту. Цей матеріал виділяється своєю легкістю та доступністю за ціною.

Плитку для стелі можна нанести навіть без спеціальних навичок. Часто такий матеріал вибирають для оздоблення приміщень з діагональними силуетами, оскільки її можна розміщувати як прямокутно, так і під кутом до стін.

Для досягнення тривалого покриття важливо використовувати якісний клей для стельової плитки з пінопласту. Варто обирати густий, прозорий склад, щоб підвищити ефективність роботи. Використання такого клею дозволяє легко прикріпити плитку до стелі, забезпечуючи надійне кріплення.

Характеристики і особливості матеріалу

Пінопластові плити випускаються в різних колірних і дизайнерських рішеннях. На матеріалі легко робити тиснення, принти та інші декоративні прикраси. Завдяки такій різноманітності стельову плитку використовують для оздоблення приміщень як у сучасному, так і класичному стилі.

Крім кольору і візерунку, матеріал відрізняється формою.

Найчастіше в житлових приміщеннях використовуються квадратні панелі. Плити випускаються з шорсткою, матовою і глянсовою поверхнею. Крім візерункових і однотонних панелей, дуже популярні плитки, що імітують будь-яку поверхню, наприклад, дерево або камінь.

За способом виробництва плитку ділять на:

Інжекційну (товщина 9-15 мм). Панелі виготовляють за технологією відливу. Сировину заливають у форми і випікають у спеціальних пресах.
Пресовану (товщина 5-7 мм). Для такого матеріалу використовують гранули, які пресують під сильним тиском.

Екструдовану. Подібні плити виготовляють з екструдованої стрічки, яка покрита плівкою або пігментом. Стандартний розмір квадратних екструдованих панелей – 50×50 см, габарити прямокутної плитки складають 100×16,5 см.

Догляд за поклеїним пінопластовим облицюванням дуже простий – достатньо раз в 4-8 тижнів робити вологе прибирання мильним розчином і ганчірочкою. Однак подібна чистка підходить тільки для ламінованих панелей, матові пінопластові панелі з гранул краще протирати звичайною сухою ганчіркою або пилососити.

Важливо! Для миття будь-якої пінопластової плити можна використовувати побутову хімію та розчини, що містять бензин і хімічні розчинники. Подібні склади можуть пошкодити матеріал.

Виробництво пінопластових панелей

Багато компаній йдуть власної технології виробництва плитки.

Перша технологія полягає в наданні форми панелей за допомогою спеціальних матриць (штампів). В якості основи використовують заготовку з пінопласту.

При штампуванні плити виходять з яскраво вираженою зернистою поверхнею. Через це панелі найчастіше випускають в білому кольорі. Для додання подібних матеріалів кольору використовують плівкові фарби або технологію ламінування. Така обробка додає плитці більший термін служби і цікавий зовнішній вигляд.

При екструдованій технології також використовують пінопласт, однак перед формуванням його плавлять. Форму панелям надають за допомогою вакуумної та температурної обробки. Покриття, виконане за такою технологією, має більш гладку поверхню. Екструдована стельова плита стійка до вологи і інших навантажень.

При купівлі плит пінопласту варто враховувати, що екструдоване покриття відрізняється блискучою, гладкою поверхнею. Її можна використовувати навіть в санвузлах, а головне – її легко мити. Однак глянсову поверхню можна фарбувати.

Зверніть увагу! Якщо ви хочете домогтися однорідної поверхні, використовуйте штамповану плитку. При обклеюванні стелі екструдованими панелями дуже помітні стики, так як кожна панель закруглена по краях.

До переваг штампованих матеріалів відносять велику ступінь звуко та теплоізоляції. Також такий матеріал найчастіше має рівні грані. Однак зовнішній вигляд подібних виробів менш витончений.

Плюси і мінуси пінопластової плитки

До переваг обробки з пінопласту відносять:

Можливість обклеювання будь-якій поверхні. Пінопласт дуже легкий, тому він без проблем тримається як на бетоні, так і на деревостружкових панелях.
Стійкість до високих температур. Радіатори в житлових приміщеннях не нагріваються вище 80C. Плити здатні витримати такі температури, тому їх можна клеїти близько батарей.

Високий термін служби. При правильному догляді і відсутності вогнищ загоряння, плитка може служити десятиліттями.
Тепло – і звукоізоляційні властивості. Пінопласт відмінно поглинає шуми і вібрації, тому його часто використовують для звукоізоляції приміщень.
Мала вага. Для кріплення пінопласту на стелю досить якісного клею. Склад витримає вагу виробу довгі роки. Але навіть відійшовші плити легко склеїти назад.

Легке різання. Пінопласт дуже гнучкий та м’який, що полегшує різання і монтаж.
Низька вартість. Плитка з пінопласту – один з найдешевших оздоблювальних матеріалів для стелі. Крім того, матеріал можна наклеїти самостійно, що заощадить додаткові кошти.

Незважаючи на всі переваги у панелей з пінопласту є і недоліки. Дешеві панелі часто здійснюються з порушенням технології чи з залученням дешевої сировини, що призводить до низьких експлуатаційний характеристик. Такі плитки жовтіють при контакті з ультрафіолетом і розсипаються від вологи.

Якщо при обробці ви використовували дешеву плитку, і вона вицвіла – не поспішайте міняти покриття. Оновити зовнішній вигляд стелі можна, покривши панелі водоемульсійною фарбою.

Оздоблення з пінопласту паронепроникне. Через це в приміщенні з поганою вентиляцією затримується волога. Якщо не тільки стеля, але й стіни оздоблені щільними, паронероникними матеріалами, у приміщенні підвищується ризик виникнення грибка.

Пінополістирол практично не горить, але він відмінно плавиться. Саме тому не рекомендується приклеювати панелі поруч з відкритими потужними лампами. Відстань між освітлювальними приладами і обробкою повинна становити 20-30 см.

Зверніть увагу! Пінополістирол має м’яку структуру, тому при монтажі та догляді за ним варто проявляти обережність. При транспортуванні плиток слідкуйте за тим, щоб упаковки не загиналися.

Розрахунок кількості плитки

Багато початківців не знають, як клеїти стельову плитку з пінопласту. Головне – правильно розрахувати кількість необхідного матеріалу.

Для цього потрібно виміряти поверхню. Матеріали потрібно купувати з запасом.

Пам’ятайте, що при покупці матеріалу без запасу може знадобитися повторна закупівля. Однак плитки може не виявитися в магазині, і доведеться купувати обробку іншого кольору або чекати нової поставки.

Вибір клею

Щоб обробка трималася на стелі довгі роки, потрібно вибрати правильний склеювальний склад. Для монтажу стельової плитки традиційно використовують рідкі цвяхи. Серед вітчизняних покупців популярний клей «Момент».

Професіонали не рекомендують використовувати для обклеювання стелі плиткою склади виробництва Китаю, наприклад, клей «Dragon». Склад має рідку консистенцію і має погану адгезію з робочою поверхнею. При роботах з таким клеєм плитку доведеться довго притискати до стелі, щоб клей зчепився з поверхнею стелі.

Для монтажу 24 панелей потрібно 700-800 мл складу. Для роботи буде достатньо двох стандартних туб під клейовий пістолет об’ємом 450 мл

Зверніть увагу! Клей в тарі меншого обсягу обійдеться дорожче.

Якщо ви хочете заощадити – клей для пінопластової плитки можна виготовити самостійно. Для цього потрібна суха шпаклівка, ПВА і вода. На 1 кг шпаклівки використовують 200 грам клею.

Після вибору і покупки матеріалу можна приступати до робіт. Будь-яка обробка починається з очищення поверхні. Стеля повинна бути максимально рівною і чистою, якщо на ній є вапно – його видаляють і робочу поверхню очищають від пилу.