Більшість сучасних покрівельних матеріалів виготовляють вже забарвленими на заводах, уникаючи необхідності подальшого фарбування. Проте, якщо ваша покрівля почала виявляти ознаки іржі або втратила колір, не варто панікувати. Рішення просте – фарбувати!
Сучасні виробники пропонують широкий вибір кольорів та відтінків для своїх матеріалів, що дозволяє легко знайти ідеальний варіант. Багато людей вже заздалегідь обирають матеріал з бажаною палітрою для своїх дахів. Однак існують види покрівель, які вимагають або просто корисно фарбувати самостійно.
Навіщо це робити
Наприклад, металеві покрівлі з оцинкованої сталі завдяки своїй довговічності, надійності та міцності заслужено популярні серед власників будинків. Цинкове покриття відбиває сонячні промені, захищаючи покрівлю від перегріву в літню спеку. Проте після 20-30 років служби такої покрівлі можуть з’явитися очевидні ознаки корозії. У таких випадках фарбування стає необхідним заходом для збереження і приведення у порядок вашого даху.
За цей час на оцинкованій поверхні з’явиться плівка солей цинку, яка поліпшить зчеплення з фарбою. До того ж пофарбована поверхня буде виглядати набагато естетичніше, ніж нефарбована.
Проблема вибору
Для фарбування металевої покрівлі можна використати різні фарби, але результат буде неоднаковим. Справа в тому, що під впливом зовнішніх факторів фізичні характеристики покрівельного покриття постійно змінюються.
Щоб компенсувати ці зміни без сумних наслідків для покрівлі, барвиста плівка повинна бути в достатній мірі еластичною. Масляні і алкідні фарби для цієї мети не годяться: під впливом постійних змін температури і вологості повітря свою еластичність вони втрачають за рік-два.
Чим фарбувати будемо
Отже, для фарбування металевої покрівлі будемо вибирати фарби, призначені для металу. Завдяки відповідним добавкам вони утворюють щільне захисне покриття з хорошими антикорозійними властивостями, високою адгезією до металу і високою еластичністю. До того ж вони пожежобезпечні.
Акрилові емалі для металевих поверхонь коштують недешево, але служать довго, зберігаючи протягом всього строку високі декоративні властивості. Такі покриття можуть бути як глянцевими, так і матовими. Перевага останніх у тому, що вони не вимагають попередньої обробки.
- Кисті з кінського волосу прослужать недовго, але з їх допомогою легко видалити патьоки фарби чи пофарбувати дрібні деталі.
- Найкращі пензлі для фарбування великих поверхонь зроблені з твердої щетини. При цьому діаметр кисті повинен бути не менш 60-65 мм.
- Якщо покрівельне покриття рівне і гладке, можна працювати малярським валиком. Якщо купити розбірну модель, то фарбувальну частину можна буде періодично змінювати.
- Вибирайте розбірний валик (тоді фарбувальну частину з гуми, поролону або хутра можна буде періодично змінювати) з додатковою рукояткою, що збільшує його довжину.
- Пневморозпилювач або побутовий ручний фарбопульт, призначений для фарбування великих поверхонь, серйозно прискорять роботу.
Підготовка покрівельного покриття до фарбування
Якою б гарною не була фарба, успіх залежить від якісної підготовки основи. Не полінуйтеся перед фарбуванням очистити металеве покриття від пилу та іржі. Іржаві плями можна зачистити залізною щіткою і покрити грунтовкою для металу.
Невеликі іржаві плями легко видаляються за допомогою складів типу «Автоочищувач іржі». Його наносять на поверхню шаром 2-3 мм і через півгодини видаляють. Якщо за один прийом позбутися від іржі не вдалося, процедуру повторюють.
Тому якщо діра не надто велика, латку можна поставити на кпей або герметик. До речі, для латки підійде не тільки метал, але і склотканина або пластик. Через 5-7 діб можна приступати до фарбування залатаних ділянок.
Процедура фарбування
Фарбувати покрівлю рекомендується в теплу, безвітряну погоду. У цей день температура повітря не повинна опускатися нижче 5-10 °С. Але спека теж протипоказана: температура поверхні не повинна перевищувати 40 °С. Не варто приступати до «малярних робіт» в дуже вологу погоду.
Ідеальний варіант – мінлива хмарність. Щоб поверхня встигла висохнути до вечірньої роси, роботу краще закінчити до обіду. Якщо покриття нова, свіжопокладена, попередньо покрийте її грунтовкою, щоб посилити адгезію.
Спочатку нанесіть фарбу на спуски під водостічними жолобами. Потім можна перейти до основної частини даху. Намагайтеся не наносити фарбу занадто товстим шаром – він буде сохнути повільно і може потріскатися. Краще наносити фарбу тонкими шарами, даючи кожному з них просохнути протягом 3-7 днів (на всю роботу може піти до двох тижнів).
Невибагливий шифер
Крім сталевих покриттів фарбування потребують і інші покрівлі, наприклад шиферні або бітумні. Шифер раніше масово використовувався в якості недорогого покрівельного матеріалу для дачних будинків.
Сьогодні від таких покриттів намагаються позбавлятися, але далеко не у всіх є на це кошти. Що ж робити, якщо шифер на покрівлі старий, з мікротріщинами і плямами, а коштів на заміну немає?
До того ж такі фарби утворюють на поверхні тонку плівку, що надає покриттю водовідштовхуючі властивості. Заодно вона перешкоджає «пилення», тим самим зменшуючи шкідливий вплив азбесту. До речі, з цієї ж причини має сенс пофарбувати новий шиферний дах.
Економічний варіант
Покрівлі з руберойду і так найбільш привабливими не назвеш, a згодом на них з’являється лишайник або інша рослинність. Покриття поступово занепадає, виникає необхідність ставити латки.
Захистити матеріал від подальшого руйнування, приховати непривабливі плями і латочки допоможе своєчасне фарбування.
Поради
1. Перш ніж йти в магазин, розрахуйте необхідну кількість фарби. Як правило, 1 л вистачає на 8-12 м2 поверхні. Більш точні витрати виробник вказує на упаковці.
2. Вибирайте екологічну продукцію. На банках з екологічно чистою фарбою можна знайти європейський сертифікат екологічності Т11 або міжнародний знак «Блакитний ангел».
3. Вибирайте фарбу з урахуванням клімату свого регіону. Для вологих регіонів підійде фарба, в складі якої є силікон. Для південних регіонів, і особливо для будівель, розташованих на узбережжі, така фарба, навпаки, протипоказана. Віддати перевагу слід матеріалу, на етикетці якого написано «Стійка до агресивного зовнішнього середовища».
