Сучасні теплиці часто оснащуються покриттям з полікарбонату, відмінного від традиційного скла або плівки. Цей матеріал завоював широку популярність завдяки своїй гнучкості і високій стійкості до погодних умов. Проте перед тим, як розпочати цей процес, корисно детально ознайомитися з особливостями цієї роботи.
Особливості матеріалу
Для конструювання теплиць застосовують листи полікарбонату, які мають два шари. Стандартний лист має ширину 2,1 метра та доступний у довжинах 6 або 12 метрів. Трьох- та чотиришарові листи використовуються в тепличному будівництві вкрай рідко, оскільки матеріал має високу конструктивну міцність, що забезпечує надійне покриття.
В кожному листі матеріалу є перегородки, між якими є простір (осередки). З цієї причини такий вид полікарбонату називають пористим або стільниковим.
Поздовжні камери в пластинах матеріалу розташовані в один ряд, тому полікарбонат з двох шарів носить ще назву однокамерного.
У клітинках матеріалу є повітря, що сприяє відмінному збереженню в полікарбонатній теплиці акумульованого тепла.
Але дані клітинки також роблять матеріал нестабільним. У жарку погоду він може розширюватися, а в холодну приймати колишній стан. Зміни невеликі (один метр матеріалу може звузитися або розширитися лише на 2,5-3 мм), однак при монтажі даний факт обов’язково потрібно враховувати. В іншому випадку тепличне покриття може покоробитися при перепадах температур.
Дуже важливо знати, як правильно розташовувати листи матеріалу при монтажі. Рекомендують встановлювати їх вертикально, щоб конденсат міг добре стікати по поздовжніх каналах. При цьому важливо також класти лист полімеру зовнішньою стороною із захистом від ультрафіолетових променів назовні. Так вийде захистити теплицю від передчасного псування.
- Велика, в порівнянні зі склом, міцність.
- Хороша пропускаємість світла.
- Високі розсіюючі показники.
- Здатність пом’якшувати температурні перепади в парнику.
- Гнучкість і еластичність.
- Тривалий термін експлуатації.
- Доступна ціна.
- Простота у догляді.
- Пожежна безпека.
Підбираємо листи правильно
Всі переваги полікарбонату, які були перераховані вище можна, віднести тільки до якісного полімеру. Тому купуючи матеріал для теплиці, дуже важливо уникати підробок. У продавця, який вам його продасть, повинні бути відповідні документи. Крім того, слід перевірити основні параметри листа.
- Довжина — 6 метрів.
- Ширина — 2,1 метр.
- Товщина — 4 мм мінімум.
- Вага — 10 кг мінімум.
Щоб перевірити міцність матеріалу, можна здавити його краї, якщо якість матеріалу залишає бажати кращого, на ньому з’являться тріщини. А ось якісному матеріалу не страшно навіть здавлювання плоскогубцями. Його блегко згинають дугою. При цьому відсутні хрускіт і поломки.
Не варто забувати і про необхідність перевірити матеріал на прозорість. У якісному матеріалі не буде ніяких сторонніх вкраплень, колір всіх ділянок листа буде однорідним. Якщо притиснути до листа долонею, то з іншого боку повинні добре виднітися її прожилки.
Для тепличного покриття потрібно купувати пластини матеріалу, що мають UF-плівку, нанесену лакуванням. Інформація про це буде знаходитися в паспорті матеріалу.
Які будуть потрібні інструменти?
- ніж;
- довгий шнур;
- рулетка;
- довга лінійка;
- маркер;
- дерев’яна киянка;
- будівельний рівень;
- електродриль;
- свердла різного діаметру;
- викрутка;
- шуруповерт;
- ножівка по дереву;
- електролобзик;
- пилка або будівельний ніж.
Що входить в підготовку полікарбонату до монтажу?
Перед монтажем потрібно подбати про те, щоб листи матеріалу були підготовлені. А саме — видалити з країв захисний шар (всього 10 см), щоб можна було приклеїти алюмінієву, герметизуючу або перфоровану стрічку. Для нижнього краю листа використовують перфоровану, а для верхнього герметизуючу стрічку.
Дані підготовчі роботи дозволяють уникнути проблем під час монтажу, дозволяють стикувати полікарбонатні листи герметично.
Правила покриття теплиці полікарбонатом
Щоб полікарбонатна теплиця прослужила довго, потрібно знати, як покрити дах листами карбонату правильно.
- Перевірка каркаса теплиці на міцність. Профіль даху повинен розташовуватися кроком не більше 60 см, щоб витримувати навантаження снігу.
- При відсутності достатньої бічної стійкості потрібно буде додати укоси.
- Листи повинні розташовуватися вертикально для природного видалення конденсату. Розрізати матеріал слід так, щоб його стики розташовувалися на перегородки каркаса.
- Потрібно, щоб дах полікарбонатної конструкції мав звис не менше 50 мм, інакше буде необхідність в з’єднанні стику похилої і вертикальної поверхні регульованим кутовим профілем, який коштує недешево.
- Торці верхньої частини конструкції обов’язково потрібно буде закрити. Нижні, навпаки, закладати не потрібно. Їх просто закривають торцевим профілем.
- Зовнішні кути, коник і поздовжні стики теж потрібно буде закрити профілем.
- Щоб кріпити полікарбонат до каркаса з металу потрібно використовувати спеціальні саморізи, у яких є великий капелюшок і герметизуюча гумова прокладка. Кріплення прямо через пластик можливо тільки для невеликих деталей з розміром до 500 мм.
- Для монтажу великих елементів рекомендується користуватися з’єднувальним профілем, без вкручування в панель саморіза.
- Щоб полікарбонат вільно рухався, і компенсувалося його теплове розширення, його слід вставляти в профіль не до кінця (залишаючи 4-6 мм).
Особливості монтажних робіт
Після того, як всі потрібні деталі вирізані з полікарбонату, в них свердлять отвори для саморізів з термошайбами. Важливо розташовувати отвори по центру каналів полімеру. Свердло потрібно брати таке, щоб його діаметр перевищував діаметр саморіза на 3-4 мм.
Отвори для шурупів потрібно розташовувати в кроці по 40-50 см, якщо використовується лист матеріалу товщиною в 4 мм і по 60-70 см при товщині полікарбонату 6 мм.
При розташуванні листів на каркасі потрібно відрізнити їх внутрішню сторону від зовнішньої. Остання зазвичай має плівку синього кольору, а з внутрішньої сторони плівка може бути прозорою або молочно-білою. Перед тим, як встановлювати лист її рекомендується зняти. Зовнішню плівку можна зняти по завершенню монтажу.
В першу чергу покривають дах, потім стіни, торцеві частини, двері і кватирки.
При укладанні полікарбонату потрібно робити напуск в 2 см.
Чим можна кріпити полікарбонат?
- Роз’ємні з’єднувальні профілі, які використовують при лінійному з’єднанні поздовжніх листів. Вони нагадують кабель канал і складаються з бази і кришки. Затискна здатність таких елементів висока.
- Нероз’ємні з’єднувальні профілі також призначені для лінійного з’єднання. Це гнучкі довгомірні елементи в розрізі схожі на букву Н, якщо її перевернути на бік. Такий профіль не використовують для кріплення полікарбонату до каркасу через відсутність при такому з’єднанні потрібної міцності. Але при влаштуванні легких парникових конструкцій вони можуть бути використані.
- Саморізи з термошайбами, використовувані для точкового кріплення. Для каркаса з металу і для металевої основи теплиці призначаються різні види даних елементів. Якщо потрібно покрити полікарбонатом каркас з полімерних труб, можна користуватися саморізами, призначеними для кріплення до дерева.
- З’єднувальні профілі з алюмінію. Їх випускають роз’ємними. Завдяки їх жорсткості і формі, такі елементи можна застосовувати як самостійні стійки і арки невеликих парникових конструкцій.
Розкрій
Дуже важливо перед початком розкрою полікарбонату зробити точні виміри і нанести на листи розмітку. При розкрої захисну плівку не знімають. Якщо є необхідність, можна підготувати викрійки з картону.
Важливо запланувати розкрій таким чином, щоб лист матеріалу був використаний раціонально. Особливо це важливо в конструкціях з кривими лініями (арочних).
Розкрій рекомендується робити електролобзиком зі швидкістю полотна не більше 3000 метрів в хвилину, щоб уникнути оплавки матеріалу. Також відмінно підійде циркуляційна пила з дрібнозубчастими лезами. Різати матеріал слід на рівній поверхні.
Герметизуємо кромки
Щоб уникнути попадання в міжреберні простори листів полікарбонату вологи і бруду, краї листів після розкрою закривають. Відкритими залишаються лише деталі, які захищені елементами каркаса. Для закриття кромок використовують П або Г-подібний профіль і самоклейку алюмінієву стрічку. І ті, і інші можуть бути суцільними або перфорованими. Перший вид призначений захищати матеріал від попадання вологи, другий (використовується для нижніх крайок) — для, того, щоб з нього міг виходити конденсат.
Для скатних теплиць зверху використовують суцільний профіль або стрічку, а знизу — перфорований. Для арочних — з двох сторін застосовуються перфоровані пристосування.
При відсутності перфорованих пристосувань можна використовувати суцільні, а потім оснастити їх отворами.
Перед тим, як кріпити стрічку або плівку, потрібно видалити з полікарбонатної пластини 80-100 міліметрів захисної плівки.
Точкове кріплення
Проводять точкове кріплення за допомогою термошайб. Вони складаються з пластикової шайби з ніжкою, саморіза, ущільнювальної шайби, що має пористу структуру, і ковпачка. Ніжка шайби повинна мати таку ж висоту, як показник товщини листа полікарбонату.
За допомогою термошайб полікарбонатні пластини захищаються від деформації, а з’єднання виходить герметичним.
Щоб з’єднати каркас конструкції з полікарбонатом точковим методом потрібно просвердлити в полікарбонаті отвори. Потім вже належним чином розташовують лист матеріалу на каркасі і кріплять його саморізами. При цьому не потрібно докладати великих зусиль, щоб лист матеріалу не був деформований. Далі беруть декоративні ковпачки і закривають ними отвори в термошайбах.
Потім торці обклеюють за допомогою термо-гідроізоляційної стрічки і накривають їх профілем. У місцях стику використовують спеціальні стикувальні профілі.
Використання профілю
Для того, щоб самостійно покрити теплицю полікарбонатом може знадобитися роз’ємний або нероз’ємний профіль. Перший вид коштує дорожче, але виглядає привабливіше.
- одягання профілю на полікарбонатний лист;
- висвердлювання отворів для саморізів;
- проклеювання крокв каркаса термолентою;
- кріплення пластини до каркасу соморізами з термошайбами;
- одягання термострічки з клейкою поверхнею і торцевого профілю.
Переваги роз’ємного профілю перед нероз’ємним полягають в прикриванні кришкою місць кріплень саморізами і оберіганні від вологи.
Як доглядати за полікарбонатним покриттям
Для довговічності полікарбонатної теплиці за нею потрібно якісно доглядати. Миють полікарбонатне покриття водою з додаванням господарського мила. Абразивні миючі засоби використовувати не рекомендується, так як вони можуть пошкодити покриття і спровокувати надмірне попадання УФ-променів до рослин в теплиці.
Для видалення з поверхні конструкції снігу і сміття можна використовувати тільки губку. Городній інвентар або інші підручні засоби можуть пошкодити полікарбонат.
Не можна розводити біля полікарбонатної теплиці вогонь. Це може привести до її плавлення, деформування і порушення герметичності.
Термоусадка
Як би ви не вирішили кріпити полікарбонат, потрібно пам’ятати про можливість його термоусадки. Полікарбонат може змінювати свої розміри при перепадах температур.
З цієї причини між плитами повинні бути зазори, а просвердлювати отвори потрібно під кутом 90 градусів.
