У дерев’яному будівництві все потрібно робити вчасно. На жаль, в справедливості цієї істини багато переконуються занадто пізно, помічаючи на балках сліди роботи термітів або дивлячись на вуглинки згорілого будинку. Деревина – делікатний матеріал. Незважаючи на високу міцність, вона боїться вогню і вогкості. Комахи, які харчуються целюлозою, також представляють для неї серйозну небезпеку. Без використання спеціального захисту жоден дерев’яний будинок не встоїть проти пожежі, а його красивий золотистий фасад через пару років стане сірим і похмурим. Чим можна захистити деревину від агресивних чинників? Які засоби для цього краще купити?
Як правильно наноситься вогнебіозахист і не небезпечний вона для здоров’я? На всі ці питання ми дамо відповідь у нашій статті.
Що таке вогнебіозахист і як він працює?
Незважаючи на всі досягнення науки, досі не придумано засобу, який на 100% захищає деревину від вогню та біологічного руйнування. Будь-який вогнебіозахист деревини лише ускладнює її загоряння і уповільнює розвиток мікроорганізмів.
Оскільки головну небезпеку для дерев’яної будівлі являє вогонь, то виробники роблять основний упор на ефективність роботи антипиренів – речовин, що утрудняють процес загоряння деревини. Саме їх властивості ми розглянемо в першу чергу.
Існує три основних фізичних процеси, на яких ґрунтується вогнезахист:
Плавлення речовин, що входять до складу антипіренів (солі кремнієвої, борної або фосфорної кислот);
Розкладання речовин, що виділяють гази, які не підтримують горіння (сірчистий газ і аміак);
Спучування захисної оболонки, що перешкоджає контакту вогню з поверхнею деревини (фосфороорганічні з’єднання).
Більшість вогнезахисних складів крім антипиренової складової містять антисептик – речовина, що запобігає біовраженню деревини (цвіль, гниль, синява, жуки-шашелі). Суміш цих двох речовин носить назву «вогнебіозахист деревини».
Види вогнебіозахисних засобів
Для правильної відповіді на питання, як вибрати вогнебіозахист для деревини, необхідно знати її властивості та особливості застосування.
На ринку присутні дві групи захисних речовин:
Вогнезахисні просочення;
Вогнезахисні покриття (пасти, емалі, лаки і обмазки).
Основна відмінність між ними полягає в естетичних якостях обробленої поверхні. Просочення не змінюють запах і текстуру деревини. Покриття, навпаки, погіршують зовнішній вигляд обробленої поверхні і мають неприємний запах. Тому їх використовують для обробки несучих дерев’яних конструкцій, приховуваних обробкою.
Крім цього, всі вогнебіозахисні речовини ділять на органічно розчинні і водорозчинні. Перший тип захисту вимагає використання горючих та токсичних розчинників, що істотно обмежує сферу їх використання.
Водорозчинний вогнебіозахист більш безпечний і універсальний, тому його найчастіше застосовують в дерев’яному житловому будівництві.
За хімічною формулою вона ділиться на дві категорії:
Сольова;
Не сольова.
Не сольових вогнебіозахист для дерева з’явився досить давно (80-ті роки минулого сторіччя). Незважаючи на свій солідний вік, він сьогодні активно застосовується на практиці. Основу таких просочень складають солі борної, вугільної або фосфорної кислот.
Основна перевага сольового захисту – низька вартість. Недоліків у нього більше: малий термін дії (3 роки), низький ступінь захисту, висока витрата, неможливість фарбування і легке вимивання водою. Тому сольові склади в основному використовують для обробки деревини всередині приміщень.
Не сольовий вогнебіозахист (на базі фосфорорганічних речовин) більш вигідний. Він не псує зовнішній вигляд деревини, надійно пов’язується з її волокнами, володіє високими показниками вогне та біозахисту. Дерево, оброблене таким просоченням, можна фарбувати і покривати лаками. Не сольова обробка зберігає свої властивості протягом 10-15 років. Вона нетоксична і безпечна для здоров’я.
Ефективність вогнебіозахисту
Тут ми підходимо до найголовнішого, заради чого, власне, і купуються захисні склади. Перш, ніж віднести свої гроші в касу, зверніть увагу на групу захисної ефективності, зазначену на ярлику товару. Розібратися буде нескладно, оскільки існує тільки 2 групи, що характеризують стійкість просочення до дії вогню.
Якщо на етикетці складу вказана 2 група захисту, це означає, що після обробки деревина важко загоряється. Якщо ж вам потрібно надати дереву більш високу стійкість до відкритого полум’я, то купуйте препарати 1 групи вогнезахисної ефективності. Для довідки додамо, що тільки такі просочення пожежні нормативи допускають для обробки деревини в житлових будинках.
Корисно знати і про те, що змінюючи кількість шарів просочення, можна легко варіювати ступінь її захисту. Наприклад, зробивши 6 «проходів» більш слабкого вогнебіозахисту 2 групи ми отримаємо стійкість дерев’яної поверхні до вогню на рівні 1 групи. І навпаки, просочивши не два, а один раз деревину сильнішим захистом, ми отримуємо 2 групу вогнестійкості матеріалу. Обов’язково врахуйте цей факт для того, щоб обробка деревини вогнебіозахистом дала потрібний ефект.
Витрата, глибина проникнення і колір
Важливий економічний показник – витрата вогнебіозахисту на 1 м2 оброблюваної поверхні. Саме від нього залежать витрати при покупці. Тому не дивіться тільки на цінник товару, але обов’язково прикиньте кількість просочення різних виробників.
Наприклад, дешевші сольові склади мають витрати, що в 2-3 рази перевищує показники більш дорогих не солевих кремнієвих просочень. В результаті “економія” може звестися до нуля.
Для порівняння наведемо середні показники витрати різних захисних складів. Витрати засобу «Сенеж» – сольового просочення першого покоління складає не менше 600 г / м2 при шестислойній обробці. Після цього деревина отримує 1 групу стійкості до вогню. Несолева і дорожча Неомід забезпечує 1 групу захисту при витраті всього в 250 г / м2 (в 2,4 рази менше).
Наступна характеристика вогнебіозахисних складів – глибина вбирання в матеріал. Тут розрізняють дві категорії просочень: поверхневі (капілярні) і глибокого проникнення. Перші проникають у волокна деревини на глибину не більше 6 мм, а другі здатні увійти в матеріал глибше, ніж на 12 мм.
Вигідніше купити поверхневе просочення, оскільки вона легко наноситься будь-яким малярським інструментом (валиком, пензлем або фарборозпилювачем), не створює в деревині внутрішніх напружень і не знижує її міцність.
Захисні склади глибокого проникнення (в основному сольового типу) рідко зустрічаються на роздрібному ринку, оскільки для їх нанесення необхідно спеціальне устаткування і оснащення.
На зовнішній вигляд деревини суттєво впливає фарбуюча здатність просочення. Вона дозволяє легко контролювати якість і ступінь обробки, але погіршує естетичні показники матеріалу. Тому на фасадних ділянках будівель і всередині краще застосовувати безбарвні просочення.
Особливості нанесення
З особливостей використання просочень потрібно відзначити наступне: Вогнебіозахист потрібно наносити тільки на дерев’яні конструкції, що пройшли фінішну механічну обробку (стругання або шліфування). Вологість деревини у них не повинна перевищувати 30%.
Поверхню перед обробкою слід ретельно очистити від масляних плям, фарби, пилу і бруду.
У більшості випадків нанесення вогнебіозахисного складу потрібно виконувати при плюсовій температурі повітря, оскільки замерзла в капілярах деревини вода заважає проникненню просочення. Не слід проводити такі роботи в дощову погоду.
Відомі марки вогнебіозахисту, орієнтовні ціни
Вивчивши наші рекомендації, ви зможете впевненіше орієнтуватися у виборі просочень, оскільки гучне ім’я бренду ніяк не впливає на існуючі технології вогнебіозахисту. Тут має значення лише якість складових компонентів. У серйозних виробників вона повністю відповідає пожежним та екологічним нормам.
В Україні досить жаркий клімат і влітку висока вогненебезпечна ситуація. Для дерев`яного будинку на дачі, який більшу частину часу стоїть без догляду, вогнебіообробка просто необхідна.
Ваш коментар буде першим