Як зробити льох своїми руками: види, будова, схеми

Врожай, що збирається на власному городі, має велике значення, адже його якість і тривалість зберігання безпосередньо впливають на сімейний бюджет і забезпечують можливість мати свіжі продукти протягом всієї зими. Саме для цих цілей ідеально підходить льох. Навіть найбільший домашній холодильник не може забезпечити таку ефективність зберігання.

Термін “льох” часто пов’язують з сільським будинком. Це місце на веранді або на кухні, де розташований люк, який веде в підвальне приміщення або невелику яму.

Окремі від будинку льохи хоч і менш поширені, але надзвичайно корисні для садівників і дачників. Розуміння переваг, вивчення різновидів та особливостей будівництва таких споруд може значно полегшити вам життя.

Відмінність льоху від підвалу

Незважаючи на однакове призначення, окремий льох конструктивно відрізняється від підвалу. Розміщення сховища під відкритим небом вимагає надійного даху і потужного утеплення.

Вид споруди залежить від водонасиченості грунту. Поверхневе сховище будують у тих випадках, коли в землю не можна заглибитися більше, ніж на два-три «багнета» лопати.

Якщо максимальний рівень підйому грунтової води знаходиться на глибині 1,5-2,0 метра, то будову заглиблюють в грунт на половину її висоти. При глибокому заляганні водоносного пласта сховище можна повністю вкопати в грунт, залишивши на поверхні пологий дах, покритий дерном.

Хтось може сказати, навіщо мені робити льох у дворі, коли я можу викопати його під підлогою кухні або веранди?

Ці п’ять доводів можна вважати вагомими аргументами на користь будівництва автономного сховища.

Загальна інформація по влаштуванню льоху

Як ми вже сказали вище, вирішення питання, який льох краще зробити, залежить від рівня грунтових вод. Якщо вони знаходяться близько від поверхні землі, то єдиний вихід – наземне сховище.

Оригінальний зовнішній вигляд наземного льоху подобається любителям альпінаріїв і інших мініатюрних «гірських масивів», створюваних на дачі.

У міру віддалення «верховодки» від поверхні землі, сховище для овочів і фруктів можна опускати глибше.

Разом зі збільшенням глибини дачного льоху загострюються проблеми, властиві всім підземним спорудам: необхідність якісного дренажу, гідроізоляції стін і перекриття. Для їх вирішення по периметру котловану викопують траншею, наповнюємо щебенем і піском.

Незалежно від якості дренажу, льох на вулиці потребує гідроізоляції. Сьогодні зробити її нескладно. На ринку можна знайти безліч гідрофобних просочень і мастик, що захищають дно і стіни будівлі від грунтової вологи.

Будь-який дачник знає, що для тривалого зберігання врожаю потрібна певна температура і вологість. У зимовий період в дачному погребі повинна зберігатися температура від +2 до + 4С при вологості повітря від 80 до 90%. Контролювати її нескладно, використовуючи термометр і гігрометр. А ось як домогтися того, щоб приміщення було досить теплим і не дуже сирим?

Перше завдання вирішується утепленням. У поверхневих і напівзаглиблених сховищах в цій ролі виступає грунт, яким обваловивают стіни.

Зверху їх засипають землею, а до стін фіксують за допомогою клею або бітумної мастики. Для виключення розмиву обваловочного грунту, його засівають травою або обкладають пластами дерну, зрізаного з грунту.

Вологість в сховищі регулює найпростіша система природної вентиляції. Вона складається з довгої припливної труби і короткої витяжної.

Існує досить ефективний і дешевий спосіб акумулювання холоду в сховищі – льодовик. Наші прадіди успішно користувалися ним для зберігання м’ясних і молочних продуктів. Це неглибока яма з льодом (в наш час її стінки роблять не з деревини, а з бетону).

Нічого хитрого в конструкції льодовика немає, зате віддача холоду від крижаних брил досить значна і зберігається протягом декількох місяців.

Які бувають погреби?

Найпростіший льох є дерев’яний каркас з колод, на який спирається накат з обапола. По ньому укладають шар руберойду і насипають грунт.

Деревина, навіть антисептимована, не простоїть більше 15 років. Тому найчастіше стіни льохів будують з цегли, шлакоблоків або монолітного армованого бетону. Перекриття роблять із стандартних пустотних плит або використовують бетонну заливку по арматурному каркасу.

Іноді для перекриття використовують дерев’яні балки, між якими засипається керамзитовий утеплювач або укладається мінвата.

Для заглибленого сховища овочів крім бетону і цегли можна використовувати метал або пластик. Готовий льох для дачі являє собою ємність з ребрами жорсткості, яку закопують в грунт на задану глибину. Метал перед установкою обробляють бітумною обмазкою. Пластик додаткового захисту не потребує.

У період сезонного підйому поверхневих вод на льох діє потужна виштовхуюча сила (закон Архімеда). Тому обов’язковою умовою його безпроблемної експлуатації є використання баласту – монолітної або збірної бетонної плити. Її ставлять краном або заливають на дні котловану перед монтажем ємності і кріплять до неї анкерами.

Єдиною реальною перевагою пластикової і сталевої конструкції є абсолютна герметичність – чинник важливий для заглибленого льоху.

Середня вартість 5-ти кубового пластикового льоху (без монтажу) становить 15 тис.грн. Монтажні роботи обійдуться в 5 тис. грн.

У пошуках недорогого варіанту вуличного овочесховища зверніть увагу на бетонні кільця. Їх використовують для септиків та інших підземних споруд. Зробивши бетонну основу і встановивши на ній кілька кілець, ви отримаєте надійне укриття для вирощеного врожаю.

Підлога в погребі зі збірних кілець і його стіни повинні бути зсередини і зовні оброблені гідроізолюючим складом (обмазка або просочення). Обов’язкова умова герметичності – наявність стикувальних замків на бетонних секціях.

Вручну відливати бетонну кришку для такого льоху вам не доведеться. Її можна купити разом з кільцями.

Якщо в господарстві лежить без діла старий шифер, то проблему з погребом можна вважати вирішеною. Зробивши каркас з куточка або труб, його опускають в підготовлений котлован. Після цього листи шиферу кріплять саморізами до профілю.

Зробивши піщано-щебеневу підготовку і встановивши арматурну сітку, днище заливають бетоном. Наступний етап – прокладка електропроводки, обмазка шиферу і каркаса бітумною мастикою. Роботи завершує бетонування перекриття та зворотна засипка.

Незалежно від виду матеріалу, що використовується для будівництва стін, грамотно виконана конструкція підлоги льоху включає кілька шарів, зображених на схемі.

На закінчення нашого огляду розглянемо два варіанти наземних міні-сховищ. Перший з них – «ящик» з дощок з двосхилим дахом і дверима. Утепливши простір між його зовнішньою і внутрішньою обшивкою мінватою (товщина не менше 150 мм), ви отримаєте недороге і функціональне сховище.

Другий варіант наземного міні-льоху – конструкція, прибудована до стіни будинку. Вигода такого рішення подвійна: економія місця і одна готова стіна.

Перекриття тут робиться з дощок, що покриваються м’ятою глиною і шаром руберойду. Обвалування роблять грунтом, який після укладання зволожується, трамбується і обкладається дерном.