Як зробити паркан з шиферу своїми руками: варіанти та особливості установки
Широке використання азбоцементного шиферу для облаштування огорож ділянок може виявитися несправедливо забутим трендом через негативні експлуатаційні підходи. На це впливає погана репутація, яку шифер отримав через застосування його по залишковому принципі.
Часто можна спостерігати, як на парканах встановлюється застарілий покрівельний шифер, що вже вкрився мохом та має отвори від цвяхів. Це викликає “велике занепокоєння” серед сусідів, які вибирають більш естетичні варіанти огорож.
Переваги та недоліки
Однак, якщо підходити до вибору матеріалу для паркану розумно, не звертаючи уваги на економію за рахунок використання застарілого матеріалу, азбоцементний шифер може з легкістю конкурувати з іншими листовими матеріалами.
Метою цієї статті є ретельний аналіз переваг, особливостей та розгляд прикладів парканів, побудованих з використанням шиферу. Сподіваємось, що після докладного знайомства з цим матеріалом читачі переосмислять своє ставлення до азбоцементного шиферу як ефективного та стильного вибору для огорож.
- По-перше, така огорожа довговічна і невибаглива у догляді. Термін служби якісного шиферу вимірюється десятиліттями. При цьому він не гниє, не іржавіє, не руйнується під дією морозу та спеки.
- По-друге, ціна шиферного забору невелика.
- По-третє, монтаж даного матеріалу досить простий і не займає багато часу.
- По-четверте, при творчому підході зовнішній вигляд шиферної огорожі не поступається більш дорогим матеріалам (камінь, деревина, полікарбонат, метал).
Єдиний серйозний недолік асбоцементного шиферу – відносна крихкість. Від сильного точкового удару він лопається. Відновити пошкоджений лист можна або шляхом використання сталевих пластин-накладок (плоский шифер) або заміною (хвилястий).
Вибір варіантів асбоцементного шиферу для забору не занадто великий. Той, хто хоче зекономити, купує стандартний матеріал з розміром листа 1,75х1,125 м (8 хвиль) або 1,75х0,98 (7 хвиль).
У номенклатурі плоского шиферу, використовуваного для огорож, найбільшим попитом користуються листи розміром 1,0х1,5 м, 2,0х1,5 м; 3,0х1,5 м.
Приклади парканів з шиферу
Вирішуючи, з якого шиферу краще побудувати паркан, потрібно ознайомитися з існуючими варіантами його монтажу та декорування.
Хвилястий шифер найчастіше ставлять на горизонтальні прогони з профільної труби, дерев’яного бруска або комбінації «сталевий куточок + дерев’яна рейка». Прогони фіксують на сталеві (рідше азбоцементні) стовпчики, забетоновані в грунті або стрічковому фундаменті. Для кріплення прогонів (лад) до стійок використовують металеві шпильки, саморізи або зварювання.
Найпростіший варіант – паркан з хвильового шиферу, закріпленого на дерев’яній дошці до металевих труб
Для установки хвильового шиферу можна використовувати сталеві водопровідні труби, зміцнюючи їх до стовпчиків з азбоцементних труб
- На горизонтальних прогонах з профільної труби.
- У рамках із сталевого куточка.
- Перший спосіб установки нічим не відрізняється від монтажу хвильового шиферу.
Плоский шифер закріплений на горизонтальних прогонах. У нижній частині огорожі залишений просвіт для вентиляції, закритий сталевий сіткою
Варіант кріплення в рамці більш надійний. Куточок створює обрамлення, що захищає краї листа від відколів. Використання рамки дозволяє відмовитися від свердління в шифері отворів, які послаблюють лист. Рамка на зварюванні кріпиться до стовпчика. Після цього в неї вставляється лист і фіксується від випадіння короткими сталевими пластинками, привариваеміми до куточка.
На цьому фото ми бачимо ще один варіант монтажу шиферу. Тут не використовується рамка з куточка. Листи з допомогою шпильок кріпляться безпосередньо до стовпчиків. Знизу і по верхньому зрізу забору пущений куточок. Стики листів прикриті стальною смугою, приварені до куточка.
Потрібно відзначити ще один, не самий вдалий спосіб установки плоского шиферу на паркан – використання кріпильних пластин-вушок. Отвори в краях листа та встановлення важкого шиферу на 4 точки збільшують ризик сколів.
З монтажем все зрозуміло, а де обіцяна краса? – запитає читач. Дійсно, пора перейти від технічної сторони до естетичної. Зробити паркан з хвильового шиферу привабливим і ненудним неважко. Для цього достатньо придбати кольоровий матеріал.
Однотонна огорожа подобається не всім. Тому ми рекомендуємо придбати шифер різних кольорів і закріпити його на паркані, як на палітрі художника.
Непоганий варіант – пофарбувати шифер з допомогою спеціальних фарб. Їх можна використовувати не тільки для суцільного колерування. Дуже красиво виглядає огорожа, на секціях якого намальований орнамент або пейзаж.
Якщо в сім’ї є маленькі діти, непоказний паркан можна пофарбувати намалювавши казкових персонажів. Така прикраса безумовно порадує малюків і створить затишну атмосферу.
Шифер добре комбінується з каменем. Можна зустріти оригінальні види огорож, в яких вдало поєднані ці два матеріали.
Крім асбоцементного, для парканів активно використовується пластиковий і металевий шифер. Пластик дозволяє побудувати легку огорожу.
Металевий шифер – всім добре знайомий профнастил. На відміну від азбоцементних листів він не обмежений розмірним стандартом. Це дозволяє зводити з нього паркани будь-якої висоти. Способи кріплення пластику та металу на паркан аналогічні технології монтажу шиферу з азбоцементу.
Особливості самостійної установки паркану з шиферу
Як ми сказали на початку статті, зробити шиферний паркан своїми руками нескладно.
- Копку або буріння ям під стовпчики. Їх глибина залежить від висоти паркану, виду грунту, сили панівного в даній місцевості вітру і може становити від 60 см до 1 метра. Розмір ям у плані повинен бути на 20-30 см більше перерізу стовпчиків для якісного ущільнення бетону.
- Бетонування стійок в ямах. Починають цю роботу з установки кутових стовпів. Ретельно вирівнявши їх за рівнем і схилом, заливають бетонну суміш. Після її схоплювання між стійками натягають шнур і по ньому ставлять рядові стовпчики.
- Наступний етап – монтаж прогонів. Їх можна фіксувати до зовнішньої площини стовпчиків або пустити урівень з нею. Кріплення виконують саморізами або з використанням зварювання.
Як не слід ставити шифер
Незважаючи на простоту установки, іноді на практиці зустрічаються різноманітні помилки та смішні ситуації, пов’язані з монтажем шиферу. Декілька з них варто розглянути, оскільки правильний монтаж визначає якість та довговічність паркану.
Одна з поширених помилок це використання для монтажу товстого шиферу тонкого гіпсокартонного профілю. Це суперечить основній вимозі до конструкції, адже прогони для важкого шиферу мають бути жорсткими та міцними. Намагання власників компенсувати слабкість профілю великою кількістю отворів для кріплення призводить до втрати міцності листа.
Ще одна поширена помилка, кріплення шиферу не в верхній жорсткій частині “хвилі”, а в нижній, яка є найбільш ламкою.
Також, слід пам’ятати, що саморіз або цвях, яким шифер кріпиться до прогону, повинен обов’язково мати гумову прокладку. Це сприяє уникненню жорсткого точкового тиску металу на крихкий лист, забезпечуючи більшу стійкість та тривалість експлуатації конструкції.
