Будка для вівчарки: приклади, оптимальні розміри, виготовлення своїми руками

Фраза про погане “життя собаче” в сучасних реаліях відноситься виключно до бездомних чотирилапих друзів. Сторожові пси, на щастя, не відчувають відсутності уваги своїх господарів. Для них власники готові вкладати не тільки свої зусилля, але й значні кошти, створюючи комфортне житло.

Тримати низькорослого песика як сигналізацію для дому справа не складна. Та якщо мова йде про східноєвропейську або німецьку вівчарку, то це зовсім інша історія. Сильна та розумна, вона природно пристосована до життя на свіжому повітрі.

Її вигляд вже на перший погляд викликає повагу, а також недопускає бажання сторонніх лазити на її територію. Навіть при теплому підшерстку та щільному волосяному покриві відважному чотирилапому важко нести службу в морозні ночі. Отже, головне завдання для господаря забезпечити своєму вірному другові теплу будку.

Наша стаття має на меті допомогти власникам вівчарок у цьому питанні. Ми розглянемо приклади успішних собачих будиночків та надамо корисні поради щодо їхніх розмірів та обладнання.

Правильний обмір – зручна будка

При проектуванні “собачої домівки” слід враховувати анатомічні особливості пса. Потрібен уважний підхід, щоб не допустити тісноти або занадто великого простору. В першому випадку собака не зможе комфортно жити, а в другому взимку буде холодно.

Якщо пес ще молодий і не досяг дорослих кондицій, то не поспішайте брати рулетку і обміряти його за вище зазначеними розмірами. Розумніше побудувати будку «на виріст».

Дах у будки може бути односхилим або двосхилим (шатровий). Другий варіант виглядає краще, але знавці вівчарок часто вибирають перший. Справа в тому, що собаці подобається лежати на даху, стежачи за тим, що відбувається навколо неї. Крім цього, можливість встрибувати на дах і зістрибувати з нього корисна для фізичної форми пса, якого більшу частину дня тримають на прив’язі.

Кут нахилу односхилого даху роблять не дуже великим (10-15 градусів). Покривають її нековзким матеріалом (шифером, ондуліном або єврорубероїдом).

Двосхилий дах повинен мати ухил від 20 до 30 градусів. В якості покриття тут можна використовувати металеву або бітумну черепицю.

Важливий нюанс – можливість підйому або зняття даху для очищення та санітарної обробки собачого житла.

Якщо будка не буде зблокована з критим тамбуром, то навіс даху над лазом потрібно продовжити на 60-70 см, зробивши захисний козирок від дощу і снігу.

Підлогу всередині буди для вівчарки настилають з шпунтованих дощок або плити ОСБ. Стіни будки роблять подвійними. Для цього на дерев’яному каркасі зовні кріплять деревостружкову плиту, а всередині обшивають вагонкою або фанерою. Між обшивкою закладають ековату, мінвату або пінопласт товщиною 5 см.

Підлогу і дах також слід утеплити, зробивши їх подвійними. Утеплення підлоги позбавляє від необхідності використання підстилки. У період сильних морозів над входом вішають мішковину або брезент.

Приклади будок для вівчарок

Як говориться, теорія — добре, але практика краще. Тому пропонуємо вам розглянути декілька цікавих варіантів будок для утримання вівчарок.

Подовживши один із схилів даху і продовживши обшивку будки, ми отримаємо відкритий з двох сторін тамбур. У непогожу погоду він захистить собаку від дощу, а в спекотний сонячний день вкриє її від пекучого сонця.

На наступному фото ми бачимо приклад будки з двосхилим дахом, що утворює відкритий з трьох боків тамбур. Така конфігурація не тільки зручна для пса, але і проста у виконанні.

Гарна оглядовість і захист від погодних примх – очевидні переваги даної конструкції. Зовні буда оббита шпунтованою дошкою. Для внутрішньої обшивки стін, підлоги і даху використана плита ОСП. Покрівельний матеріал – м’яка черепиця.

Функціональність будиночка для собаки – важлива, але не єдине питання, якому слід приділити увагу. Зовнішній вид будки також має важливе значення. Один з оригінальних варіантів – імітація людського житла.

Побудувавши такі «хороми» для чотириногого друга з навісом і огорожею ви можете з гордістю сказати, що ваш пес живе не гірше господаря.

Теплу будку краще будувати з розрахунком на габарити дорослої собаки. Вівчарки ростуть швидко. Ви не встигнете озирнутися, як ваше щеня-підліток не зможе влізти в свою стару будку.

На фото нижче представлена будка з комбінованим дахом. Над спальним приміщенням вона зроблена односхилою, а над входом влаштований навіс. Таке рішення дозволяє обійтися без тамбура за умови, що ширина навісу буде не менше 70 см.

З приводу розміщення лазу є різні думки. Одні власники вівчарок стверджують, що краще робити його з вузької сторони будки. Інші вважають, що собаці зручніше, коли вхід розташований на довгій стінці. Ми думаємо, що це питання не є принциповим. Набагато важливіше зробити будку такою, щоб собака в ній не мерзла, могла вільно повертатися, вставати на повний зріст і згортається «калачиком» на нічліг.

Про те, що будка не повинна бути дуже великою, ми вже говорили. Тепер подивимося на фото, де господар явно перестарався з її розмірами. Якщо для критого тамбура площа 4 м2 допустима, то робити величезну будку для ночівлі не слід. Єдине виключення – утримання собаки з цуценятами в період їх підрощування.

Мало хто з господарів замислюється, на якій висоті краще поставити годівниці для собаки. Практика показала, що розміщення їх на підлозі — не кращий варіант. Тому сьогодні можна зустріти будки, обладнані підставками для годівниць.

Для виключення прямого контакту з грунтом, підлога будки і тамбура повинна бути піднята над землею. 5-7 сантиметрів зазору буде достатньо.

Плоску покрівлю на буді робити не слід. Вода завжди знайде собі щілинку і намочить вашого сторожа.

Плоский відкидний дах можна використовувати тільки в будці-вольєрі. Його будують в тому випадку, коли будинок часто відвідують незнайомі собаці люди.

Для того, щоб пес не крутився під ногами і не заважав прибиранню над входом в будку ставлять шматок фанери. Він зсувається вгору і вниз по двох напрямних.

Як зробити тепле житло для вівчарки?

Про рекомендовані розміри будок ми вже розповіли. Тепер покроково опишемо процес складання собачого будинку з відкидною кришкою і критим тамбуром.

Ширина спального відділення зовні у нас буде 0,77 м. В такому разі всередині залишиться 0,65 м (0,75 м — товщина утеплювача 0,1 м, плити ОСБ та вагонки 0,02 м). Загальну довжину будки приймемо рівною 125 см, а її внутрішню висоту — 90 см. На тамбур залишиться 2,5-1,25= 1,25 метра.

Підлога в нашому варіанті зроблена подвійною. Порожнина між обшивкою в спальному відділенні заповнена утеплювачем, а під тамбуром залишена порожньою. Для створення провітрюваного зазору між днищем підстави і грунтом до плити кріплять чотири бруска.

Наступний етап роботи – монтаж стійок і верхньої обв’язки каркаса. Для цього потрібно нарізати брусок за розмірами креслення і прикріпити його до плити підстави сталевими куточками.

Після цього до верхніх торців стійок фіксують бруски верхнього пояса каркаса.Зібравши каркас, роблять внутрішню (вагонкою) і зовнішню (плитою ОСБ) обшивку будки. Після цього в простір між вагонкою та ОСБ закладають утеплювач.

Для захисту тамбура від продування на задню частину каркаса кріплять деревостружкову плиту, фіксуючи її до стійок будки і каркаса тамбура.

Тамбур накривають плитою ОСБ і кріплять до неї ондулін або металочерепицю. Дах над спальним відділенням роблять подвійно утепленим та поворотним. Для його виготовлення використовують брусок і два шматки плити ОСБ. Закріпивши на плиті обв’язку з бруска, укладають утеплювач зверху, закривають його другим шматком плити. Переконавшись, що кришка рівно і щільно встає на місце, до неї кріплять дві петлі і фіксують їх саморізами до верхнього поясу каркаса.

Поворотну кришку накривають тим же матеріалом, що і тамбур. Врахуйте, що шифер потрібно поставити так, щоб він крайньою хвилею прикрив лист, розташований над тамбуром. В цьому випадку вода не потраплятиме під дах.

Закінчивши збирання, обшивку будки і стійки каркаса покривають лаком або фарбують якісною фарбою для зовнішніх робіт.