Заходи боротьби з хворобами і шкідниками полуниці

Полуниця та суниця стають все більш цікавою ягідною культурою, обіцяючи вражаючий потенціал, до 20 тон ягід з гектара та навіть більше. Однак існує ряд факторів, які тормозять зростання врожайності цієї культури в сільськогосподарських господарствах, серед яких важливе місце займають збитки від шкідників та захворювань.

Перш ніж перейти до опису основних шкідників полуниці, важливо відзначити, що “здоров’я” ягідника значно залежить від якості садивного матеріалу, правильної сівозміни та тривалості експлуатації насаджень.

Основними загрозами для садової суниці є кліщі, птахи та слимаки. Однак також варто враховувати небезпеку, яку становлять нематоди, личинки травневого хруща та довгоносики. Серед захворювань особливо небезпечні сіра гниль та борошниста роса. Таким чином, ефективний контроль над цими факторами стає ключовим завданням для забезпечення високої продуктивності та здоров’я полуниці.

Сунично-малиновий довгоносик (Anthonomus rubi)

Доросла комаха чорного кольору, зі світло-сірими волосками на тілі, розміром близько 3 мм. Личинка зі світло-коричневою головою, сірувато-білого кольору, безнога. Зимують статевонезрілі жуки під опалим листям у верхньому шарі грунту.

Виходять із зимівлі при досягненні середньодобової температури грунту 15°C. Самки відкладають яйця в бутони і підгризають цвітоножку, яка надломлюється і пуп’янок опадає. Народившись, личинка живиться вмістом лися бутона. Основної шкоди завдають молоді жуки, які виїдають дрібні дірочки і ямочки в черешках листків.

Хімічний метод боротьби: під час висування бутонів при появі жуків (ЕПШ – 1 жук на 10 м ряду суниці) на кущах суниці проводиться обприскування інсектицидами: актеллік, К.Е. (0,6 л/га); Новактіон, ВЕ (1,3 л/га; Фуфанон, К.Е. (1,0–1,8 л/га).

Суничний листоїд (Pyrrhalta tenella)

У жуків тіло довгасте, буро-жовтого кольору зверху і чорне знизу. Личинка жовто-бурого кольору, вкрита волосками з темними бородавками і плямами на спині. Жуки зимують під рослинними залишками.

Виходять із зимівлі з фазою висування бутонів і харчуються листям. Самки відкладають яйця на нижню сторону листя. Основної шкоди завдають личинки, які скелетують листя, залишаючи лише епідерміс. Після живлення личинки заляльковуються і йдуть у грунт. Жуки можу вигризати виразки на пелюстках, але прямої шкоди врожаю не наносять.

Хімічний метод боротьби: обприскування суниці під час висування бутонів тими ж препаратами, що й проти суничного довгоносика.

Суничний кліщ (Tarsonemus pallidus Banks)

Дрібні шкідники, скловидно жовтуватого кольору. Самка близько 0,2 мм і крупніша за самця. Зимівля відбувається між пластинками листочків біля основи рослин. Зимують запліднені самки. Навесні відкладають яйця на молоді листки.

Шкодять і личинки і дорослі особини. Вони висмоктують клітинний сік, в результаті чого листя деформуються, відстають у рості і потім відмирають. У період масового утворення молодого листя збільшується і чисельність кліща, що сприяє в подальшому загальному пригніченню кущів суниці. Втрати врожаю можуть сягати 60-70% , значно погіршується якість ягід.

Хімічний метод боротьби: при відростанні перше листя обприскування рослин одним з препаратів: новактіон, ВЕ (1,3 л/га; Фуфанон, К.Е. (1,0–1,8 л/га); ПСК, 25% в. р. (10,0 л/га). На маточниках можливе застосування інсектициду Карате Зеон, МКС (0,5 л/га).

Сунична нематода (Aphelenchoides fragariae)

Червоподібні шкідники, мікроскопічних розмірів. Личинки такої ж форми. Є одним з найбільш небезпечних шкідників суниці. Живиться як всередині, так і на поверхні рослин. Мешкають спочатку в пазухах листя і ,heymjr суниці, а після розпускання бруньок потрапляють всередину віночків квіток.

Уражені листочки беруть потворну форму, морщаться, набувають червонуватого забарвлення. Пагони ненормально товщають, а рослина виснажується і припиняє плодоносити.

Слимаки

Зустрічаються повсюдно, практично на всіх садових ділянках. Перша поява даного шкідника спостерігається ранньою весною. Спочатку харчуються вони перегноєм, але з появою перших сходів переходять на них.

Висока вологість та висока температура повітря – ідеальні умови для розвитку і зростання слимаків. Даний шкідник виїдає дірки в листках рослин, що робить поглиблення в плодах, часто знищують ягоди повністю. Їх пересування дуже легко розпізнати за білуватою рідиною, яку вони залишають за собою.

Птахи

Чималий збиток плантацій суниці садової можуть завдати птиці. Стандартні опудала у більшості садівників на дільницях не завжди ефективно діють. Найкращий варіант – це використання укривного матеріалу і сітки. Так само можливе використання різних електронних пристроїв з відлякування птахів або розвішування над рослинами стрічок з плівки, дисків і ін

Основні хвороби суниці садової та боротьба з ними

Бура плямистість (збудник – Marssonina fragaria)

Головним чином уражаються листя. На них утворюються неправильно-кутасті плями, обмежені жилками листка. Спочатку вони пурпурового кольору, потім буріють. З верхньої сторони листа на плямах з’являються чорні подушечки.

На черешках і вусиках утворюються дрібні плями пурпурового забарвлення. Проростанню конідій сприяє крапельна волога, температура близько 8-10°C і рясне попадання світла. Поширюється цей гриб з краплями дощу і за допомогою комах.

Зимує на ураженому і опалому листі. Так як розвиток хвороби збігається з періодом закладання і формування плодових бруньок, бура плямистість різко знижує врожай суниці садової.

Біла плямистість (Ramularia tulasnei)

Дане захворювання вражає переважно черешки, квітконоси, плодоніжки, листя і вуса суниці. Спочатку на листках утворюються коричневі плями без обідка, потім стають більш відокремленими, з пурпурним обідком, швидко біліють в центрі.

Особливість хвороби в тому, що центральна частина плями пізніше випадає, що не спостерігається при інших хворобах. Поширенню хвороби сприяє висока вологість повітря.

Сіра гниль (Botrytis cinerea)

Одна з найбільш шкідливих хвороб суниці, що вражає всі надземні органи рослини. На листках з’являються великі темно-сірі або бурі розм’якшені плями зі слабким сірим пушком. Ягоди уражаються частіше всього.

На них утворюються бурі плями, які швидко розростаються. В результаті ягода загниває, втрачається аромат і смак, вона стає абсолютно непридатною до вживання. Уражені ягоди швидко покриваються сірим нальотом (скупчення спор гриба, за допомогою яких хвороба поширюється).

Зимує гриб на уражених рослинних рештках. Шкодочинність сірої гнилі дуже велика особливо в сиру погоду, а так само в загущених посадках.

Фітофтороз коренів (Phztophhora fragariae)

Вражає дане захворювання найчастіше кореневу систему. Заражені рослини дуже сильно відстають у розвитку навесні. Нижні листки жовтіють, в’януть, а потім повністю всихають. При висмикуванні заражених рослин, вони часто обриваються, при цьому кора залишаються в ґрунті.

Мичкувате коріння відмирає, а більш велике оголюються, звужуються донизу. Центральний осьовий циліндр кореня стає червонуватого відтінку. Плоди уражаються на всіх етапах свого розвитку, покриваючись бурими плямами. При цьому уражені тканини м’які і гіркі. Зимують паразити в уражених тканинах і в рослинних залишках.

Борошниста роса (Sphaerotheca macularis)

Одне з найбільш частих захворювань суниці садової. Найбільш яскраво виражена ознака захворювання – білий наліт на листках, квітках і завязях. Вражає всі надземні частини рослини. Хворі листки деформуються, грубіють, а нижня сторона листа набуває бронзовий відтінок.

При сильному розвитку в центрі куща утворюється рясний борошнистий наліт. На ягодах проявляється рідко, однак якщо пошкоджуються плоди, вони стають м’якими. Зимує гриб на уражених рослинних рештках, а поширюється деякими видами цикадок, а також заноситься на нові ділянки з уже зараженим посадковим матеріалом. Особливо сприятливі для розвитку захворювання суха погода і температура близько 15-25°C.

Хімічні заходи боротьби: обприскування плантацій фунгіцидом Топаз, К.Е. (0,3-0,5 л/га) до цвітіння і після збирання врожаю.

Зморшкуватість листя суниці (Strawberry crinkle virus)

Вірусне захворювання, що викликає виродження суниці. Викликає деформацію листя і хлоротичну плямистість. Найбільш важливий діагностичний показник даного захворювання – некротична плямистість черешків листя. Захворювання переноситься в основному посадковим матеріалом.

В’янення (Verticillium albo-atrum)

При даному захворюванні спочатку буріє зовнішнє старе листя, а потім некротизується. Зростання внутрішніх листя пригнічується, але при цьому вони залишаються зеленими до загибелі рослини. Кущ повільно в’яне у зв’язку із закупоркою судин у коренях і черешках листків.

Зараження рослин здійснюється з ґрунту через ранки на коренях. Поширюється за допомогою вітру або зараженими частинами рослини. Стресові умови (високі температури, низька вологість, сильна сонячна радіація) сприяють розвитку хвороби.