Чому морква крива і кострубата і як цього уникнути
Чому морква має криву і кострубату форму? Чому її корінці можуть бути рогатими та волохатими? Чому морква часто лопається? І чому, здавалося б, доглянута грядка може дати поганий врожай…
Ці питання турбують багатьох початківців городників, особливо, коли нарешті приходить час збирати моркву, а результат виявляється не таким, як очікувалося. Замість ідеальних, рівних коренів – кострубаті форми, неправильності, які роблять весь врожай малопридатним для використання.
Щоб уникнути розчарування та покращити врожай, важливо вивчити причини цих проблем ще до посіву насіння. Давайте розглянемо п’ять основних факторів, що впливають на якість врожаю моркви та спробуємо їх вирішити разом.
Важкий грунт
Так само як ріпа або коренева селера, морква любить пухкий, легко проникний грунт. На глинистих, кам’янистих, підзолистих, важких ділянках їй не вдається виростити рівний коренеплід, вона деформується, «огинаючи» ущільнення в ґрунті.
А ще прекрасною грядкою для моркви може послужити тепла грядка або органічна траншея, в якій до цього росли огірки чи помідори.
Неправильний полив
Несвоєчасний, неправильний, зайвий полив веде до виникнення рогатої, дрібної і волохатої моркви.
Потріскана морквина — теж результат перезволоження. В поливі моркви важливі два фактори: регулярність і глибина. Краще поливати рідко, при цьому змочуючи землю на 20-30 сантиметрів вглиб, ніж кожен день, розбризкуючи воду по поверхні грядки.
Корінці завжди в пошуку вологи і якщо вода буде на поверхні, відросте величезна кількість дрібних корінців для її поглинання.
Підсумок — дрібна, волохата, моркву. Після того, як процес формування коренеплодів завершився (в серпні місяці), моркву не поливають зовсім аж до збирання. За цей період коренеплоди будуть набирати цукру.
Зазвичай рекомендують часто і рясно поливати моркву в перший місяць після посадки. Потім при сухій і жаркій погоді досить двох разів на тиждень, обов’язково глибоко змочуючи грунт. А після утворення коренеплодів полив припиняють зовсім.
Мало органіки
Морква начебто і вважається невибагливою культурою, але вона ніколи не буде проти хорошого шару гумусу в ґрунті. Земля багата органікою завжди пухка, поживна, водопроникна — на такому грунті морквяні «виродки» практично не зустрічаються.
Однак не вся органіка однаково корисна для моркви. Свіжий гній, золу, яєчну шкаралупу під моркву вносити не потрібно, вона їх не любить. Для моркви ідеальними будуть добре перепрілі, перероблені органічні добрива, саме тому вона відмінно родить на органічних грядках третього року після помідорів, капусти або інших гарних попередників.
Пошкодження кореня
Набагато частіше, ніж здається, рогата морква трапляється через ушкодження корінця в самому початку зростання. Є у моркві така слабкість: найменший дотик до корінця, і коренеплід піде роздвоюватися. Тому морквину ніколи не пересаджують.
- Якщо ми вирішили замочити насіння перед посадкою, а вони встигли прорости. Для багатьох інших культур це ідеальний варіант, а от з морквою цей номер не пройде. Пророслі тендітні корінці дуже легко пошкодити при посадці.
- При посушливій погоді і нестачі вологи у перший місяць росту сіянців. Коли грядка пересихає, в першу чергу страждають кінчики коренів молодих рослин. По-третє, при необережному проріджуванні сходів. Особливо, якщо з проріджуванням не поспішали і почали його робити набагато пізніше появи першого справжнього листка. Нарешті, корінець може стати ласим шматочком для шкідників.
Невідповідні добрива
Не тільки з органічними добривами у моркви непрості стосунки з мінеральними теж не все гладко. Не слід підгодовувати морквину золою, доломітовою мукою і хлористим калієм. Та й всі інші добрива (якщо є бажання їх внести) краще вносити восени при підготовці майбутньої грядки.
Краще недогодувати, чим перегодувати — це правило для моркви працює на всі сто відсотків. Сподіваємося, що тепер кострубата, волохата і потріскана моркву на ваших грядках стане траплятися все рідше і рідше.
