Внутрішнє утеплення стін цегляного будинку
В сучасних умовах, коли ціни на комунальні послуги стрімко зростають, а вартість енергоносіїв непередбачувано збільшується, питання енергоефективності житлових приміщень стає критично важливим.
Одним з ефективних заходів, спрямованих на зменшення тепловтрат, є утеплення стінних панелей, зокрема, важливою є увага до підлоги і стелі, особливо у приватних будинках чи котеджах.
Особливості внутрішнього утеплення стін
У нових будівлях, як правило, теплоізоляція не становить проблеми, але для міських квартир у старих житлових будівлях внутрішнє утеплення стін є найефективнішим рішенням.
Однак, щоб покращити теплоізоляцію стінних панелей, не завдаючи шкоди інтер’єру та самій конструкції будівлі, необхідно докладно вивчити технологію утеплення і правильно вибрати матеріали для виконання робіт. Адже ефективне утеплення може суттєво зменшити витрати на опалення та забезпечити комфортне проживання.
Неправильно виконана теплоізоляція стінових панелей усередині житлового приміщення часто призводить не тільки до неприємних,але до плачевних результатів, які можуть виражатися в:
- Порушення паро-гідроізоляції, що викликає підвищену вологість всередині приміщення;
- Псування внутрішньої обробки, викликаної неправильно підібраним теплоізолюючим матеріалом;
- Руйнування (гниття, надщербленя, викрашування) несучих стінових панелей – причому даний дефект має місце як у дерев’яних так і цегляних будинках.
- При внутрішньому утепленні сама стінова конструкція не стає тепліше і її промерзання залишається на колишньому рівні;
- Неправильно вибраний матеріал або неправильно виконаний монтаж утеплювача призводить до підвищеного утворення конденсату між шаром утеплювача і поверхнею стіни;
- Надлишкова волога може замерзати, викликаючи розфарбовування цегли або викликати гниття (утворення цвілі) дерева;
- За рахунок збільшеної вологості в проміжку між обробкою і несучою конструкцією теплоізолюючий ефект (ефект «термоса») порушується і внутрішнє утеплення стін не приводить до бажаного результату;
- В силу цих причин використання будь-яких водопоглинаючих волокнистих і пористих утеплювачів (мінеральна вата, коркові плити, рідка кераміка) неприпустиме.
Теплоізоляція стінових панелей пінопролістиролом (пінопластом, піноплексос) вимагає дотримання певних технологій і правил монтажу.
Сьогодні все більшого поширення набуває використання електричних матів, аналогічних тим, що застосовуються в теплих підлогах. Однак цей спосіб теплоізоляції швидше відноситься до установки додаткового обігріву, ніж до утеплення.
Вимоги до утеплюваних стінових панелей
Як показує досвід внутрішнього утеплення стін, найбільш кардинальним способом зниження тепловтрат є монтаж дубль-стіни.
Вона не є несучою, а її основна функція – створити між зовнішньою панеллю і обробкою певний зазор, який може заповнюватися теплоізоляційним матеріалом або грати роль повітряного прошарку – теплоізолятора.
Однак цей спосіб досить трудомісткий і витратний, і призводить до зменшення корисного обсягу житлового приміщення.
- Стінові панелі повинні бути максимально сухими;
- Монтаж теплоізоляційних матеріалів необхідно проводити одночасно з облаштуванням паро-гідроізоляції;
- Всі матеріали повинні володіти підвищеною вологостійкістю;
- Монтаж теплоізолюючих листів повинен проводитися встик, без зазору.
Способи внутрішнього утеплення стін
Існує безліч технологій внутрішнього утеплення стін, в яких застосовуються різні способи теплоізоляції і сучасні утеплюючі матеріали.
Однак більшість з них розраховані на нові будівлі і вимагають виконання досить трудомістких монтажних робіт.
Розглянемо універсальні способи, які дозволять утеплити жиле приміщення, яке перебуває в експлуатації, з мінімальними трудовими і фінансовими витратами, які доставлять мінімум занепокоєння мешканцям при їх реалізації.
Фізико-механічні характеристики цього матеріалу дозволяють створити на поверхні стіни паронепроникний бар’єр, що володіє відмінними теплоізоляційними властивостями.
Цей матеріал перед нанесенням представляє з себе полімерний в’язкий розчин, який при контакті з повітрям спінюється і полімеризується.
Для того щоб створити утеплюючий шар потрібної товщини з рівною поверхнею необхідна установка каркаса, для облаштування якого використовують або спеціальний каркасний профіль або дерев’яні бруски і рейки.
Після установки каркаса і заливки в його осередку пінополіуретану, застиглий шар утеплювача покривають паро-гідроізолюючою поліетиленовою плівкою.
Стики плівки або зварюють, або проклеюють спеціальним скотчем. Цей спосіб внутрішнього утеплення стін дозволяє зробити декоративну обробку стін з використанням гіпсокартону, листи якого можна кріпити на вже наявний каркас.
При теплоізоляції стін пінопролістиролом, між окремими листами завжди утворюються стикові шви, на закладення яких слід звернути особливу увагу.
При внутрішньому утепленні цим матеріалом необхідна максимально щільна підгонка окремих листів один до другого і закладення наявного зазору герметиком.
Для того щоб штукатурка більш міцно трималася на утеплювачі, поверхню пінопластових листів обробляють голчастим валиком.
Для штукатурки краще використовувати вологостійкі штукатурні суміші, які застосовуються при оздоблювальних роботах у ванній. Цей матеріал буде виконувати функцію паро-гідроізолятора.
Якість внутрішнього утеплення стін залежить від дотримання технології, правильності встановлення теплоізолюючих матеріалів і часу виконання робіт.
Теплоізоляцію стінових панелей усередині приміщення слід проводити в сухі дні, коли поверхня несучих стін досить просушена.