Бетонування двору приватного будинку і доріжок в саду: методи та матеріали
Організація прибудинкової території у приватному будинку включає в себе не лише планування майданчика перед оселею, але й створення зон для паркування та влаштування садових доріжок. Один із найпопулярніших варіантів для цього – бетонування.
Правильне виконання бетонних робіт може кардинально змінити обличчя території і забезпечити комфорт її експлуатації на тривалий термін. Для тих, хто звик працювати зі землею, не викличе труднощів розібратися у всіх нюансах процесу, який буде розглянуто далі.
Етапи бетонування двору і доріжок
Процес заливки бетоном трудомісткий і довгий. Особливо, якщо мова йде не тільки про вузенькі доріжки між грядок, але і про великий майданчик. Роботи полегшуються при наявності бетономішалки.
- планування ділянки і розмітка на місцевості;
- зняття ґрунту 10-20 см (залежить від типу грунтів та призначення покриття);
- засипка дренажної подушки з піску і щебеню (гравію) шаром 5 + 5 см (якщо грунт піщаний чи доріжка йде під ухилом, то товщину щебеню збільшують);
- трамбування і проливка піщаного прошарку;
- виставлення бордюрів або опалубки (дозволяє підняти покриття і захистити від бруду і застою води);
- армування спеціальною сіткою або старою арматурою, металевими прутами і обрізками труб;
Примітка! Для бетонування площадки підійде армуюча сітка з осередками 10х10 або 20х20 см.
- виставлення маяків з металевих профілів на застиглі гірки з бетону;
- підготовка розчину і заливка;
Примітка! Для якісних і довговічних доріжок і майданчиків підійде бетон марки M200. Об’ємне співвідношення цементу M500, піску і щебеню для бетону M200 становить 1:3,2:4,9. Воду в розчин додають поступово до одержання зручної консистенції, в середньому 0,6-0,8 літра на 1 кг цементу. - вирівнювання покриття за допомогою правил по маяках;
- зачистка нерівностей через добу після схоплювання бетону
- накриття целофаном для повільного висихання покриття, щоб бетон набрав міцність, а в жарку погоду проводять зволоження.
Щоб отримати якісне і довговічне покриття, до кожного етапу підходять відповідально.
Для бетонування двору приватного будинку в пішохідних зонах можна використовувати і готові пластикові форми, але не варто розраховувати на полегшення і прискорення. Результат буде привабливішим монотонної плити, але і часу буде потрібно більше.
При заливці за формами для підвищення плинності та пластичності в суміш додають пластифікатори, у якості яких може виступати миючий засіб. Щоб прискорити процес, в суміш додають ще й отверджувачі. Мастило форми відпрацьованим машинним маслом спростить відділення окладу цементу.
Правила і рекомендації з бетонування двору
Вивчивши етапи процесу бетонування, потрібно ознайомитися з деякими нюансами і практичними рекомендаціями, щоб уникнути грубих помилок.
Для засипки дренажної подушки використовують дрібну або середню фракцію щебеню, оскільки він краще утрамбовується. Товщина грунту повинна бути не менше 10 см.
Товщина розчину для пішохідних проходів 7-10 см, для проїзду автотранспорту — 10-20 см з обов’язковим армуванням.
Для приготування розчину використовують грубозернистий пісок без глинистих і мулистих домішок (вода не мутніє при змішуванні з піском).
Не варто сильно економити. Використовуйте для заливки бетон марки M200 і вище, а також якісний цемент для його приготування з нормальним терміном придатності, так як прострочений матеріал втрачає свої властивості.
Бетонні майданчики і доріжки повинні мати деформаційні шви на всю товщину покриття. Шви дозволяють уникнути появи тріщин і розломів при усадці і обдиманні грунту у холодну пору року. Такі шви, ділять поверхню на окремі плити, найчастіше роблять з дощок товщиною 1-2 см, які одночасно служать як опалубка.
Якщо потрібно залити велику ділянку у вигляді монолітної плити — збільшують товщину підсипки та самого бетонного покриття і обов’язково використовують хороше армування. Така технологія підходить для слабопучинистих грунтів.
Бетонне покриття великих розмірів повинно мати похилу площину для стоку води, тому прив’язку до горизонтальних ліній не роблять, а вирівнюють лише з двох маяків.
Для підвищення міцності і зносостійкості використовують залізнення — втирання шпателем сухого цементу в бетонне покриття після початку загустіння. Більш сучасний метод зі схожою технологією нанесення — обробка топпінгом — сухою сумішшю ущільнувача з цементу, пластифікатора, барвників і закріплювачів. Таке зміцнення можна зробити тільки для країв і кутів, де вище навантаження.
Цікаві варіанти бетонування ділянки
Покриття з бетону може виглядати монолітним або у вигляді окремих плит зі швами: реальними або зробленими в декоративних цілях.
Цементним розчином можна залити простір будь-якої форми. Для обтічних вигинів використовують опалубку з гнучкого пластику.
Які б форми не брали доріжки, покриття виглядає єдиним з майданчиком.
На новій ділянці при бетонуванні пішохідної зони грунт можна і не знімати, якщо планується підсипка привізного чорнозему. Просто влаштовується опалубка, засипається шар гальки, а зверху укладаються армуючі прути.
Ще одне відходження від правил — відсутність маяків у вигляді профілю. Вирівнювання здійснюється по опалубці за допомогою дерев’яного бруска.
З застосуванням готових форм можна зробити майданчик для відпочинку, не знімаючи грунт, прямо на газоні. Трава між елементами посилить естетичну складову.
Бетон добре поєднується з іншими матеріалами. Комбінування з бруківкою знімає сумовитість і простоту покриття, крім того дозволяючи красиво обіграти деформаційні шви.
Ділянки навколо окремих плит також можна обсипати галькою. Додаткова обробка поверхні прибере уявлення про дешевизну матеріалу.
Забетонувати можна тільки головну доріжку, що примикає до преддомового майданчику, а другорядні більш вузькі садові доріжки виконати в іншому оформленні.
Для будинку з гаражем бетонування в’їзду та прилеглої території є необхідним елементом. Дуже важливо виконати цю роботу якісно, з урахуванням підвищеного навантаження на поверхню.
Заливка двору бетоном на реальному прикладі
Розберемо один з варіантів здійснення ідеї бетонування доріжок і двору з покроковими фото всього процесу.
Власники заміського ділянки бетонували двір і основну гілку доріжки в сад.
Заливка йшла поетапно окремими секціями розміром близько 1,5×1 м. Для цього виставлялася опалубка з дощок.
Попередньо був знятий верхній шар грунту і зроблене підсипання. Товщина підсипки з піску і щебеню 7-10 см, товщина бетону 10 см.
Розчин замішували в бетономішалці об’ємом 160 л. Для приготування суміші брали 10 л цементу, 21 л піску і 9 совкових лопат щебеню (30-35 л.). За пропорціями орієнтувалися на марку бетону M200, але зробили з запасом міцності. Витрата води на такий обсяг в залежності від вологості піску склав 7-9 л. В якості пластифікатора додавали миючий засіб.
Перед заливкою на подушку з щебеню укладалася армуюча сітка або збережені в господарстві металеві прути.
Оскільки заливка виконувалася невеликими секціями, установка маяків не потрібна, бетонний розчин вирівнювався правилом по опалубці.
Між секціями залишали проміжки під бруківку. Такий варіант оформлення цікавіше виглядає і технологічно практичніший. Бруківку укладали на пісок.
Для набору міцності бетон повинен знаходиться у вологому стані, тому через кілька годин залиті секції ховалися дрантям і брезентом, і періодично змочувалися протягом 5-7 днів.
Від прибудинкової території доріжку залили до кінця городу до вуличного туалету-терему, а поруч підготували бетонну основу під майбутній дровник. На даному етапі тротуарна плитка в простір між секціями не укладалася, дерев’яну опалубку вирішили не знімати з розрахунком, що з часом вона згниє, а вивільнений простір заповниться піском або щебенем.
