Доробка плуга своїми руками
У моєму арсеналі садово-городніх інструментів з’явився заводський плуг з лебідкою. Однак під час його використання виявився неприємний момент: необхідність постійно контролювати напрямок борозни суттєво виснажує руки. Під час оранки цілини плуг швидко застрягає, вимагаючи постійної очистки і, відповідно, втрати цінного часу. Що ж робити в такій ситуації?
Для усунення цих несприятливих моментів я вирішив вдосконалити свій заводський плуг. Додавши до нього додатковий ніж і колеса, я забезпечив рівномірне і високоякісне переорювання без постійного контролю з мого боку. Такий апгрейд помітно полегшив мою працю і зменшив втомленість рук під час роботи з плугом. Тепер оранка стала більш ефективною та менш часовитратною, дозволяючи мені більше часу приділяти іншим аспектам моїх садово-городніх обов’язків.
Ніж для навісного плуга
Ніж (фото 1 п. 1) виготовив з алмазного диска d 350 мм від бензорізу. Для цього за розміром центрального отвору на диску виточив вісь (2), підібрав притискні шайби (3) і підшипники (4) відповідного розміру. Вісь вставив в отвір і закріпив за допомогою шайб і болтів М8, потім на її кінці запресував підшипники.
З металевої смуги перетином 50×10 мм зварив дві Г-подібні стійки (фото 2 п. 1) і зафіксував їх на рамі плуга. Між стійок встановив диск так, щоб його площина була зміщена вліво від площини оранки плугом на 2-2,5 см. При обробці цілини ніж значно полегшує процес орання. розрізаючи грунт і очищаючись за рахунок обертання.
Колеса для саморобного плуга
Для переміщення плуга по полю використовую лебідку. Щоб борозна виходила рівною, а руки при цьому не були під постійною напругою, встановив колеса (велосипедні).
Для збільшення жорсткості обода з листового металу товщиною 1,5 мм вирізав бічні накладки (2) (по дві на кожне колесо) по діаметру обода. Просвердлив у них декілька отворів d 10 мм і закріпив деталі на колесах, приклавши їх з обох боків до обода і стягнувши болтами.
До стійки приварив корпус для підшипника і з’єднав деталі. Щоб закріпити зібраний вузол (колесо і стійку) на осі плуга (4), до горизонтального штиря стійки приварив втулку. Потім в її стінці просвердлив два наскрізних отвори d 8 мм, а на осі — два глухих, нарізав в них різьблення і, змістивши отвори, з’єднав обидві деталі болтом.
Друге колесо (що йде по оранці) закріпив на осі без використання стійки (фотоЗ).
На вісь перед установкою коліс нанизав втулку, і приварив останню до рами плуга. Зроблено це для того, щоб можна було переміщати вісь (вліво і вправо) в залежності від виконуваної роботи. Регулюю і фіксую вісь у втулці болтами.
