В процесі експлуатації вхідних і міжкімнатних дверей часто виникає необхідність зафіксувати стулку в потрібному положенні. З цією метою використовуються спеціальні фіксатори. Розповімо, як і навіщо використовуються ці невеликі, але важливі пристрої, які різновиди існують.
Фіксатори для дверей мають ще кілька назв – стопери або упори. Це логічно, адже їх основне завдання це зупиняти стулку дверей там, де потрібно власникам, стопорити її.
- Захистити власників від травм. Двері через протяг можуть різко закритися або відкритися, боляче вдаривши того, хто знаходиться поруч з отвором. Особливо важлива такий захист, якщо в будинку є маленькі діти. Для них захист потрібен не тільки на вікна, але і на двері.
- Захистити меблі і обробку стін. У тісній кімнаті часто шафу або комод ставлять впритул до дверного отвору. І стулка буде вдарятися об меблі. Це, звичайно ж, призведе до швидкого пошкодження і кутів предметів меблювання, і самого дверного полотна. Та й удари дверей і ручки об стіну безслідно не проходять, обробка тут довго не прослужить.
- Різкі відкриття і зачинення дверей призводять до швидкого зносу фурнітури, стопери продовжують термін служби петелей і ручок.
- Для повноцінного провітрювання, в тому числі залпового. З цією метою потрібно залишити двері повністю відкритими, зафіксувати в такому положенні.
- Підлогові. Найпростіший і недорогий варіант, часто не вимагає закріплення. Це просто клин, який вставляється під нижню стулку дверей і дозволяє зафіксувати її в будь-якому положенні, з різних сторін. Є підлогові стопери і вбудовані в підлогу, стаціонарні.
- Настінні. Не дають ручці дверей і полотну вдаритися об фінішну обробку і пошкодити її.
- Надстінні. Забезпечують плавне закривання дверей, кріпляться у верхній частині полотна.
- Обмежувачі відкривання. Не дозволяють дверям повністю різко відчинятися.
Одні з найстаріших стоперів, придуманих дуже давно — звичайна клямка або просто металевий прут, яким фіксувалися хвіртки і вхідні двері. Прут в такому випадку вставлявся в спеціальну виїмку в землі або підлоговому покритті ганку.
Найцікавіший дизайн у підлогових стоперів. Найчастіше власники роблять їх самостійно. Це може бути просто красивий шматок досить важкого бруса, який не дасть дверям зачинитися, підпираючи їх.
- Роликовий. Невеликий бочонок потрапляє в спеціальний паз при закриванні дверей і не дає їм відчинитися. Діє завдяки пружинному механізму.
- Фалевий. Принцип дії схожий, але замість циліндра-барильця застосовується скошений язик.
- Магнітний. Найсучасніший варіант, який часто встановлюється на скляні та пластикові двері. В такому випадку на дверному полотні кріпиться металева пластинка, яка буде взаємодіяти з магнітом, вбудованим в стаціонарний або мобільний блок.
Фіксатори можуть використовувати і на розсувних дверях-купе. Їх стулки теж можуть роз’їжджатися без бажання власників і потребують зупинки.
- Сталь і алюміній.
- Пластик.
- Силікон.
- Гума. Такі фіксатори зазвичай настінні, покликані пом’якшувати удари ручки і полотна об обробку.
Підлогові фіксатори можуть бути тканинними з наповнювачем, дерев’яними і навіть в’язаними, саморобними. Важкі металеві, ковані стопери використовуються для фіксації в’їзних воріт, хвірток і вхідних дверей.
Така, здавалося б, дрібниця, як стоппер, може стати дуже важливим і корисним доповненням до дверної фурнітури. Коштують вони мало, встановити легко своїми руками.
