Всі ми любимо дерево за його екологічність, різноманітність та фактурність, проте в нього є суттєві проблеми. Підвищена вологість, сонячні промені, грибок і комахи, все це значно скорочує термін експлуатації дерев’яних виробів.
Для надійного захисту поверхонь від будь-яких впливів їх обробляють різними складами, приділяючи велике значення якості хімічного складу та правильному порядку нанесення. Такий підхід сприяє не лише збереженню естетики та текстури, але й значно продовжує термін служби дерев’яних конструкцій.
Антисептики
Головним недоліком деревини є її гігроскопічність, здатність вбирати і утримувати вологу.
Вологе дерево це відмінне місце для стрімкого розвитку грибків і розмноження комах, які здатні дуже швидко зруйнувати дерев’яну структуру, перетворивши її в труху. Крім того, періодичне набухання і всихання призводить до розтріскування.
Для зовнішніх робіт застосовуються більш активні склади, здатні надійно захистити поверхню від погодних впливів.
Сучасні антисептики містять два основних типи активних компонентів: фунгіциди, що блокують ферменти грибків, і окислювачі, руйнуючі їх клітини. Чим глибше просякнута деревина, тим надійніше вона захищена, тому рекомендується наносити антисептик в кілька шарів.
Щоб не залишити сухих, необроблених ділянок, слід вибирати кольорові просочення або додавати в розчин харчовий барвник. Якщо ж потрібно зберегти максимально природний колір дерева, можна використовувати блакитне покриття, яке підкреслює натуральний відтінок.
Антипірени
Ще один недолік деревини — висока горючість. Щоб знизити цей показник, матеріали покривають антипіренами.
- утворюючі оплавлену плівку, що обмежує доступ кисню і підвищує температуру горіння деревини. До таких антипіренів відносяться суміші, що містять солі борної, фосфорної або кремнієвої кислоти;
- виділяють негорючі гази, такі як аміак або сірчистий газ, які витісняють кисень з поверхні деревини;
- утворюють спінену оболонку, що перешкоджає контакту вогню з деревом і затримубчу процес поширення вогню. Такими властивостями володіють просочення на основі фосфорорганічних сполук.
За ступенем ефективності антипірени діляться на дві групи. Якщо втрата маси деревини протягом дух хвилин горіння становить від 9 до 25%, склад відносять до II групи ефективності, а оброблена ним поверхня визначається як важко займиста. Якщо ж втрата маси менше 9%, антипірен відносять до I групи, а деревину називають важкозаймистою.
Вибираючи вогнетривкий склад для внутрішніх робіт в житловому приміщенні, особливу увагу необхідно приділити хімічним складам, оскільки багато компонентів можуть виділяти токсичні речовини, які при тривалому впливі викликати алергію, головний біль і навіть напади задухи.
Для зовнішньої обробки будинку або альтанки варто використовувати найбільш’ ефективні склади, оскільки вони не чинять згубний вплив на організм і надійно захистять деревину.
У звичайних умовах антипірени наносять на поверхню кистю, валиком або розпилювачем, що забезпечує захист протягом 7-10 років. Найнадійніший спосіб — вимочування — дозволяє максимально просочити дерево захисними речовинами. В домашніх умовах організувати такий процес досить складно, тому в особливих випадках доцільно купувати деревину, просочену в промислових умовах.
Антисептики-антипірени
Вибираючи антисептики і антипірени, необхідно звертати увагу на їх сумісність. Ця інформація зазвичай вказується на упаковці. Щоб уникнути зайвого клопоту, багато виробників пропонують комбіновані склади, що володіють як антисептичними, так і вогнетривкими властивостями.
Найбільш ефективними вважаються несольові склади, оскільки вони можуть глибше проникати в структуру дерева і сильніше утримуватися всередині, не проступаючи на поверхні. Втім, для чорнових робіт цілком підійдуть і більш дешеві сольові просочення, нанесені у кілька шарів і покриті спеціальним водовідштовхувальним розчином.
Вологостійке просочення
Антисептики і антипірени, виготовлені на водній основі, добре проникають в структуру деревини, але так само швидко звідти вивітрюються. Щоб вони довше не випаровувалися, поверхню покривають водовідштовхувальним складом, який, крім іншого, захищає матеріал від впливу зовнішньої вологи. Для зовнішніх робіт слід вибирати просочення, що мають в своєму складі компоненти, що захищають дерево від ультрафіолетового випромінювання.
Класифікація просочень по виду основи
Найпопулярнішими і універсальними вважаються просочення на водній основі. Вони екологічні, не мають різкого запаху, тому оптимальні для використання в житлових приміщеннях. Крім того, вони відрізняються легкістю, швидкістю нанесення і невеликою вартістю. Водний препарат не можна наносити на старі сухі поверхні: це може привести до розбухання матеріалу.
Зазвичай їх використовують для внутрішніх робіт, так як вони не можуть похвалитися високою стійкістю до зовнішніх впливів. Акрилові просочення використовують для зовнішніх робіт тільки за умови додаткового покриття водовідштовхувальним складом.
Силіконові просочення — найсучасніші на сьогоднішній день. Утворюють на дерев’яній поверхні захисний бар’єр, який не пропускає вологу всередину і запобігає вивітрюванню природної деревної вологості. Вони володіють тривалим терміном служби і широким спектром робочих температур (від -40 до +50 °С), екологічні, економічні та універсальні: відмінно підходять для всіх видів робіт.
