Тупий ніж – проблема для господарів. Різати неможливо, процес приготування страв викликає роздратування. Точилка повинна бути в кожному домі, це необхідне доповнення до кухонних ножів. Розберемося, якими бувають точилки для ножів, на що потрібно звернути увагу, вибираючи їх.
Точилок для ножів існує велика кількість, вони дуже різні. Виділимо основні різновиди.
1. Звичайні точильні камені. Не втратили актуальності, незважаючи на технічний прогрес. Карбід кремнію, новакуліт, оксид алюмінію, всі вони допомагають підтримувати ножі в робочому стані.
2. Мусат. Різновид напилка, який може застосовуватися для заточування різних інструментів. Може бути з алмазним або керамічним напиленням, просто металевим. Працювати може виявитися трохи незвично, але в цілому нормально. Мінус в тому, що з правкою ножа мусат не впорається.
3. Механічні Точила. Стаціонарні, тобто настільні, або ручні, можуть мати кілька типів заточування — від самого грубого до делікатного. Отвори стандартні, під кут кухонних ножів, фіксують клинок, власникам потрібно лише водити ним всередині точила. Дуже зручно.
4. Брелки, розкладні кишенькові точила. Незамінні в похідних умовах, під час поїздок на природу. Компактні, є моделі спеціально для розкладних ножів.
5. Набір. Комплексний підхід для тих, хто хоче отримати повний контроль за гостротою ножів. В такий набір зазвичай входять: ножовий фіксатор, бруски різної зернистості, Тримачі для брусків, стрижні, масло для заточування і чохол, сумочка, валізка, в якому все це зберігається.
6. Зубчасті. Спеціальні точила для ножів, якими ріжуть, вірніше сказати, пиляють хліб і овочі, вони з дрібними зубцями по кромці леза.
7. Електричні точила. Через високу ціну використовуються в основному на професійних кухнях і майстрами, які працюють з різними інструментами, що вимагають регулярного заточування. Виїмок і пазів зазвичай декілька для різного типу заточування, процес не вимагає зусиль, потрібно провести лезом всього два-три рази, щоб отримати хороший результат.
Працюючи з ножами, важливо пам’ятати, що весь процес повернення колишньої гостроти включає кілька етапів.
- Власне, заточка. На цьому етапі можна зупинитися, якщо ніж призначається для різання грубих матеріалів, тканин.
- Правка. Допомагає позбутися від “хвиль” на краях леза. Кромку слід вирівнювати, а потім трохи відшліфувати.
- Переточування. Допомагає позбутися від обломів, відколів, змінити кут заточування.
- Доведення. Це шліфування і полірування леза, яка прибирає всі наявні мікродефекти.
Найпростіші і доступні за ціною точильні камені і мусати. Але ними, повторимося, потрібно призвичаїтися працювати так, щоб зберегти кут заточування, який для кухонних ножів, наприклад, становить від 18 до 25 градусів. З цієї точки зору зручніше і простіше використовувати механічні точила, в яких кут вже зафіксований і водити лезом ножа в пазі можна тільки в одному положенні – точно не скосиш.
Точила з трьома пазами найпопулярніший вибір. В них різні абразиви. Наприклад, алмазний для грубого заточування і видалення відколів, м’який керамічний, для дбайливого заточування і шліфування. Це універсальний варіант для різних типів ножів.
Що стосується цін, то точильний камінь в пластиковому корпусі з різною зернистістю з різних сторін можна купити за 5-20 доларів. Мусати коштують зазвичай не більше 10 доларів, механічні точила з різними абразивами в районі 20 доларів. А ось за електричну точилку, найшвидшу, універсальну і безпечну доведеться віддати вже близько сотні і більше.
