Види кабелів і проводів, їх призначення, характеристики та маркування

У сфері електротехніки існує неймовірне розмаїття проводів, електрошнурів та кабелів, їх кількість перевищує десятки тисяч. Важко не губитися в різноманітності назв та типів, адже для зручності вистачає базового розуміння загальних принципів класифікації та уміння розшифровувати маркування.

Ключові характеристики кожного кабелю чи проводу обумовлені властивостями їхніх провідників та ізоляції. Вміння читати ці характеристики на маркуванні спрощує завдання вибору потрібного матеріалу і робить процес розуміння великого асортименту більш зручним.

Жила в електропроводці

Жилою називається дріт з металу, здатний пропускати через себе електричний струм. Володіє двома найважливішими характеристиками – кількістю дротів, з яких вона складається, і поперечним перерізом, який визначає пропускну здатність.

За кількістю дротів жили діляться на монолітні і багатодротяні. Цей параметр визначає гнучкість жили – чим більше в ній дротів, тим вона легше гнеться. Звертати на це увагу треба при виборі проводу або кабелю для певних цілей – якщо прокладання електропроводки у стінах можна зробити однопроводними провідниками, то для заміни мережевого шнура електроприладу треба брати дроти з багатодротовими жилами.

Однодротяна жила                      Багатодротяна жила

Площа перерізу провідників визначає сумарну потужність струму, який може бути пропущений. Так як перетин дроту це основний параметр, який застосовується при розрахунках пропускної здатності електропроводки, то виробники зобов’язані вказувати його на ізоляції провідника.

Також треба бути обережним при покупці недорогих марок проводів – в ДСТУ закладені певні допуски для товщини жив провідників і іноді виробники цим активно користуються. Приміром, є марки проводів з допуском цілих 30% і якщо дозволяє точність обладнання, то замість 1 мм2 можна отримати жили перетином 0,75-0,8 мм2 і все буде в рамках закону.

Є ще і відмінності жил за формою – в основному вони бувають круглі, але в ряді різновидів проводів і кабелів робляться, наприклад, секторними – одно й багатожильними. Це покращує загальну компоновку жив і зменшує зовнішній діаметр всього виробу.

Ізоляція електропроводки

Основним завданням ізоляційного діелектричного шару є захист людини від контакту з струмоведучою жилою. Також наявність ізоляції дозволяє помістити кілька жил поруч, не побоюючись короткого замикання між фазою і нулем (контакту фазного провідника з «землею») або іншими фазами.

Для різних цілей застосовуються певні діелектрики: керамічні або скляні, а для гнучких кабелів і проводів полімерні – полівінілхлориди або целулоїди. Для побутової проводки найчастіше застосовується полімерна ізоляція, її властивості дозволяють не тільки оберігати жили від замикання, але і захищати їх від механічних пошкоджень, високої вологості та інших зовнішніх факторів.

Також виготовляються броньовані кабелі, з багатошаровою ізоляцією, всередині якої знаходиться додаткове обплетення або сталева стрічка. Їх використовують на нестабільних грунтах, при прокладанні лінії під дорогами і в подібних умовах.

У чому різниця між кабелем і проводом

Одні і ті ж провідники електрики можуть назвати кабелем, проводом або шнуром. При цьому, по правді кажучи, не особливо обтяжують себе правильністю формулювання як покупці, так і деякі продавці.

Провід – основа

За визначенням, проводом вважаються одна або кілька струмоведучих жил, що з’єднують дві ділянки електричного кола. Жили можуть бути одно і багатодротовими, голими або ізольованими і розрізняються по іншим характеристиках.

Голі проводи в побутових умовах практично не застосовуються – їх частіше використовують для передачі електроенергії в повітряних лініях і в інших місцях, куди людина без допуску не потрапляє.

Ізольовані проводи самі по собі в побуті використовуються слабо – більше вони застосовуються всередині різного електрообладнання або в електромережі електромобіля.

Кабель – збірна конструкція

За структурою кабель схожий на захищений провід – це одна або кілька струмоведучих жил, кожна з яких у своїй ізоляції, плюс ще один ізоляційно-зовнішній захисний шар з полімерів, пластику або гуми.

Головну відмінність кабелю від проводу треба шукати всередині – якщо в останнього зовнішня оболонка це просто трубка, то у кабелю додатково заповнюється простір між струмоведучими жилами – нитками, стрічками або крейдованим складом. Це запобігає злипанню жив, які можуть дещо зміщуватися відносно одна одної при згинанні кабелю, що спрощує його монтаж і подальше обслуговування.

Шнур – гнучкість

Основне застосування електричних шнурів – підключення побутових електроприладів до мережі. Вони повинні володіти підвищеною гнучкістю і стійкістю до багаторазового згинання, тому в шнурах використовуються мідні багатодротяні жили загальним перетином до 4 мм2.

Щоб уникнути перевитрати міді при виробництві пристроїв, перетин шнурів підбирається в залежності від потужності приладів, що підключаються. Для дрібних електроприладів, на зразок електробритви, це буде 0,35 мм2, телевізорів досить 0,5 мм2, а пристроям з електродвигуном – від 0,75 мм2.

По довжині у шнурів немає строгих норм, але найчастіше це 1, 1.5, 2, 3.5, 4 і 6 метрів. Часто електроприлади комплектуються шнурами з нерозбірними (одноразовими) вилками, а для деяких пристроїв під зовнішню ізоляцію вплітається армування для підвищення механічної міцності. Якщо доведеться змінювати електричний шнур на пристрої з нагрівальними елементами: праска, бойлер, чайник або електроплитка – треба враховувати, що ізоляція повинна бути з підвищеної термостійкості.

Як підсумок – основні відмінності

Самостійна окрема одиниця це провід голий або ізольований. Кілька ізольованих проводів, зібраних у пучок і скручених між собою це теж провід, але багатожильний. Якщо зверху багатожильного проводу є додаткова ізоляція, то це захищений провід. Якщо між жилами захищеного проводу є додаткові елементи: армувальні нитки, або частина зовнішньої оболонки «втоплена» між проводами, то це вже кабель. Гнучкий провід або кабель, зроблений для підключення електроприладів до мережі, називається шнуром.

Відмінність кабелів і проводів в залежності від матеріалу жили

Жили проводів і кабелів спеціалізованого призначення можуть бути зроблені з різних металів, але головним чином в електротехніці використовують алюміній і мідь. У кожного з них є свої певні властивості, переваги і недоліки, які треба враховувати при підборі матеріалу жили для конкретної мети.

Алюмінієві жили

Винахід порівняно недорого способу видобутку алюмінію зробив переворот у глобальному розвитку електрифікації, адже за рівнем електропровідності цей метал стоїть на четвертому місці, пропускаючи вперед тільки срібло, мідь і золото. Це дозволило максимально здешевити виробництво проводів і кабелів і зробити загальну електрифікацію реальністю.

Такі електричні дроти і їх види виділяються низькою вартістю, хімічною стійкістю, високим рівнем тепловіддачі і маленькою вагою – вони визначали масовість електрифікації в промислових та побутових умовах протягом більш ніж півстоліття.

У світлі порівняно недавнього панування алюмінію на ринку проводів, людині недосвідченій може здатися дивним заборона використання цього матеріалу в побуті. Точніше не можна використовувати алюмінієві дроти перетином менше ніж 16 мм2, а це і є найпоширеніші з них для монтажу домашньої електропроводки. Зрозуміти, чому існує заборона на використання цих проводів можна ознайомившись з їх достоїнствами і недоліками.

+ ПЛЮСИ АЛЮМІНІЄВИХ ПРОВОДІВ

• Легші мідних.
• Значно дешевші.

– МІНУСИ АЛЮМІНІЄВИХ ПРОВОДІВ

• Алюмінієві жили перерізом до 16 мм2 можуть бути тільки однопровідні, а значить, їх можна використовувати лише для укладання стаціонарної проводки і без згинання під гострим кутом. Всі гнучкі проводи і кабелі завжди робили з міді.
• Хімічна стійкість алюмінію визначається оксидною плівкою, яка утворюється при його контакті з повітрям. З часом, при постійному нагріванні контакту внаслідок протікання через неї електричного струму, ця плівка погіршує електропровідність, контакт перегрівається і виходить з ладу. Тобто алюмінієвим проводам потрібно додаткове обслуговування, а контакти, через які проходять потужні струми, покривають спеціальним мастилом.
• Аморфність матеріалу – якщо затиснути між собою два алюмінієві проводи, то з часом контакт ослабне.
• Пайка може проводитися тільки з використанням спеціальних засобів, а зварювання вийде виконати в камері з інертним газом.
• Хороша електропровідність спостерігається тільки у чистого алюмінію, а домішки, які неминуче залишаються при виробництві, погіршують цей показник.

Як підсумок – алюміній це хороший вибір при необхідності заощадити тут і зараз, але в довгостроковій перспективі його застосування обійдеться дорожче – через порівняно невисокий термін служби і необхідності в регулярному обслуговуванні.

Мідні жили

По електропровідності мідь знаходиться на другому місці, всього на 5% поступаючись за цим показником сріблу.

У порівнянні з алюмінієм у міді є тільки 2 істотних недоліки, через які довгий час вона використовувалася набагато рідше. В іншому, мідь виграє по всіх параметрах.

+ ПЛЮСИ МІДНИХ ПРОВОДІВ

• Електропровідність в 1,7 разів вище алюмінію – менший перетин дроту пропустить ту ж кількість струму.
• Висока гнучкість та еластичність – навіть одножильні дроти витримують велику кількість деформацій, а з багатожильних виходять шнури для електроприладів підвищеної гнучкості.
• Пайка, лудіння і зварювання проводиться без використання додаткових матеріалів.

– МІНУСИ МІДНИХ ПРОВОДІВ

• Вартість – в кілька разів дорожче алюмінію.
• Висока щільність – бухта мідного дроту, однакової з алюмінієм довжини і перерізом, буде важити в 3 рази більше.
• Мідні дроти і контакти окислюються на відкритому повітрі. Втім, на перехідний опір це практично не впливає і в разі необхідності «лікується» змазуванням поверхні вже затягнутого контакту.
• Як підсумок, хоч мідь і є більш дорогим матеріалом, але в цілому її використання економічно вигідніше, так як вона довговічніша, вимагає менше зусиль при монтажі і уваги при обслуговуванні.

Відмінність кабелів і проводів в залежності від ізоляції

В кабелі або захищеному проводі ізоляція ділиться на внутрішню, що покриває кожну жилу окремо і зовнішню. Перша захищає жили від контакту один з одним і забезпечує їх захист від механічних пошкоджень. Зовнішня утримує всі складові кабелю разом і додатково захищає внутрішню ізоляцію від пересихання, підвищеної вологості та інших факторів.

Характеристики ізоляції

Ізоляційні матеріали

В електротехніці застосовується велика кількість ізоляційних матеріалів – навіть просто перерахувати їх всі досить складно. Але на побутовому рівні достатньо знати ті з них, що використовуються найчастіше – для внутрішньої електропроводки та підведення електрики до будинку.

Полівінілхлорид (ПВХ)

Завдяки невисокій вартості і хорошим фізичним характеристикам – гнучкості і зносостійкості, найчастіше використовується для ізоляції проводів, що прокладаються всередині приміщення. Не горючий і досить стійкий до агресивних хімічних сполук. До недоліків відноситься нездатність витримувати морози нижче -20 °С, і виділення їдких речовин при надмірному нагріванні.

Гума

Природний матеріал, застосовуваний при необхідності отримати підвищену гнучкість дроту і стійкість до мінусових температур.

Поліетилен

Хороший діелектрик, стійкий до негативних температур та агресивних хімічних сполук, але гнучкість залишає бажати кращого.

Силіконова гума

Особливістю матеріалу є його властивість утворювати після згоряння плівку, яка не пропускає електричний струм. Це знижує ймовірність короткого замикання внаслідок перегрівання проводки.

Папір з просоченням

Хороший діелектрик, але наскільки він захищений від перегріву, вже повністю залежить від застосовуваної для просочення речовини.

Карболіт

Хороший ізолятор з високою термостійкістю – м’який і пластичний матеріал. Крім ізоляції застосовується при виготовленні корпусів розеток і подібних пристроїв. З недоліків матеріалу виділяється його крихкість.

Додаткові елементи зовнішньої ізоляції

Залежно від призначення кабелю, додатково до зовнішньої ізоляції додаються такі елементи:

Екранування

Найчастіше використовується в слабкострумових інформаційних кабелях і робиться з фольги або додаткового обплетення. Призначення – створення бар’єру від паразитних струмів, які можуть навестися від радіохвиль або випромінювань сусідніх електроприладів. Додатково вирівнюють електромагнітні поля всередині самого дроту.

Бронювання

Плетення з досить товстого металу. Максимальний захист кабелю від можливих механічних пошкоджень – застосовується при прокладках на рухливих грунтах або таких, на які чиниться постійне механічне напруження – під автомобільними трасами і т. п.

Бавовна

Додатковий захист зовнішньої ізоляції від механічних пошкоджень, плюс оберігання її від гниття, для чого просочується хімікатами.

Оцинкована сталь

Захист дроту від механічного розтягування – потрібна для тих кабелів, в яких є ризик різко смикнути під час роботи електрообладнання.

Види проводів

Підбір потрібного дроту багато в чому залежить від потужності електроприладів, які будуть через нього живитися. Далі розглянемо різні види проводів, які найчастіше використовуються для побутового застосування.

Плоскі

1. ПБПП (ПУНП)

Плоский захищений провід з мідними однодротяними жилами, перетином від 1,5 до 6 мм2, розташованими в одній площині. Матеріал зовнішньої і внутрішньої ізоляції ПВХ. Може використовуватися при температурах в діапазоні -15/+50, при монтажі дозволяється згинати по колу з радіусом не менше 10 діаметрів (так як провід плоский, то вимірюється ширина – велика сторона). Призначений для передачі струму напругою до 250 Вольт, частотою 50 Герц. Використовується переважно для підключення освітлення або розеток.

2. ПБППг (ПУГНП)

Буква «р» у назві вказує на відмітну рису дроту – гнучкість, яку надає використання багатодротяної жили. Це також зменшує радіус вигину при монтажі, який дорівнює 6 діаметрам. Всі інші характеристики такі ж, як у ПБПП (ПУНП).

3. АПУНП

Той же провід ПУНП, але з однодротовою алюмінієвою жилою, перетином від 2,5 до 6 мм2. Інші характеристики без змін.

Купуючи провід ПБПП, ПБППг і АПУНП треба пам’ятати, що ДСТУ визначає для них допуск по товщині жили і ізоляції в 30%. Це означає, що переріз проводу з маркуванням 1,5 мм2 за фактом цілком може виявитися ≈1 мм2. Крім того, провід АПУНП заборонений для використання і виготовляють його тільки через попит, викликаний низькою ціною.

Хоча ізоляція таких проводів повинна витримувати напругу до 250 Вольт, але з вищевказаних причин це не завжди так. Тому використовувати їх краще тільки на освітлення, а для розеток купувати кабелі NYM або ВВГ.

З перемичками

1.ППВ.

Провід легко впізнати завдяки характерним перемичкам між жилами, які зроблені з того ж матеріалу, що і їх ізоляція – ПВХ. Кількість самих жил 2-3, вони однодротові, перетином 0,75-6 мм2. Провід можна використовувати для передачі струму напругою 450 Вольт і частотою до 400 Гц. Ізоляція не горить, стійка до кислот і лугів – після монтажу провід може використовуватися при температурах -50/+70 °С і в умовах 100% вологості. При монтажі допускається вигин з радіусом 10 діаметрів.

2. АППВ.

Ті ж самі характеристики, як і у ППВ, але з урахуванням алюмінієвих жил – розтин починається з 2,5 мм2. Призначення – монтаж відкритої проводки – освітлювальної і силової.

Одножильні

1. АПВ.

Окремий алюмінієвий одножильний провід. Жила перетином 2,5-16 мм2 – однодротяна, а 25-95 мм2 – багатодротяна. Матеріал ізоляції: ПВХ, стійкий до хімічно агресивних сполук, дозволяє використовувати провід при вологості 100% (тести при 35 °С), у температурному режимі -50/+70 °С. При монтажі дотримуватися радіус вигину 10 діаметрів. Особливих обмежень використання немає.

2. ПВ1.

Той же АПВ, тільки з мідною однодротяною жилою, перетином 0,75-16 мм2 і багатодротяною 16-95 мм2.

3. ПВ3.

Цифра в назві проводу вказує на клас гнучкості – тут вона значно вища, так як при будь-якому перерізі жили вона багатодротяна. Застосовується для монтажу ліній, де потрібні часті переходи і вигини. Радіус останніх не повинен бути менше ніж 6 діаметрів.

Провід ПВ1, ПВ3 і АПВ виготовляються з багатобарвною ізоляцією, що підвищує зручність їх використання для монтажу щитків без застосування додаткового маркування.

Для виготовлення электрошнурів

1. ПВС.

Мідний багатожильний провід, з 2-5 багатодротовими жилами перерізом 0,75-16 мм2. Ізоляція всіх жил різного кольору, оболонка біла однотонна. Призначення проводу – передача струму напругою 380 Вольт, частотою 50 Герц.

Завдяки високій гнучкості, застосовується найчастіше для підключення електроустаткування – розрахований мінімум на 3000 згинань. Для прокладки всередині стін не рекомендується – в таких умовах через 4-5 років почне руйнуватися зовнішня ізоляція. Може використовуватися при температурах -25/+40 °С, а в модифікації ПВСУ – від -40 до +40 °С.

2. ШВВП.

Мідний багатожильний провід, з 2-3 багатодротовими жилами підвищеної гнучкості перетином 0,5-0,75 мм2. Застосовується для виготовлення шнурів живлення для світильників або малопотужних електропристроїв, яким потрібна напруга до 380 Вольт і частотою 50 Герц. Не підходить для прокладки всередині стін.

Види кабелів

Крім стандартних силових кабелів, призначених для передачі електричного струму, існує ряд додаткових модифікацій, які використовуються в інших цілях або мають окремі функції.

Силові кабелі

Основне призначення силових кабелів – прокладка внутрішньої або зовнішньої електропроводки для живлення приладів освітлення і розеток. Найчастіше для цього купуються такі види кабелів:

1. ВВГ.

Один з найпопулярніших і надійних силових кабелів. Застосовується для передачі електричного струму напругою до 1000 Вольт і частотою 50 Герц. Залежно від модифікації використовуються одно і багатодротяна жили перетином 1,5-240 мм2. Зовнішня і внутрішня ізоляція з ПВХ, захищає жили від високої вологості до 98% при температурі +40 °С. Популярні модифікації кабелю ВВГ:

АВВГ – той же ВВГ, але з алюмінієвими однодротяними жилами перетином 2,5-50 мм2.

ВВГнг – ізоляція не підтримує горіння.

ВВГп – плоский кабель, в якому струмопровідні жили розташовані в одній площині.

ВВГз – між зовнішньою і внутрішньою ізоляціями є заповнення у вигляді гумової стружки або додаткових ниток з ПВХ.

Всі різновиди ізоляції володіють хорошою механічною і хімічною стійкістю, радіус вигину від 10 діагоналей.

NYM

За будовою це аналог кабелю ВВГ, але зроблений за європейськими стандартами, розробленими німецькими інженерами. При рівних фізичних характеристиках кабель NYM вважається більш надійним, так як матеріали, що застосовуються при його виробництві, якісніші, а допуски жорсткіші.

За своїми характеристиками та призначенням NYM це побутовий кабель для монтажу розеток або освітлення – він складається з 2-5 струмопровідних багатодротяних мідних жил і розрахований на напругу 660 Вольт. Якість ізоляції дозволяє експлуатувати кабель при температурах -40/+70 °С, а радіус вигину при монтажі складає всього 4 діаметру.

Кабель NYM застосовується для прокладки зовнішньої і внутрішньої проводки. Обмежень тільки два – не допускати впливу прямих сонячних променів і не укладати кабель безпосередньо в свіжий бетон – у таких випадках треба використовувати гофротруби або кабель-канали.

В залежності від кількості жил, їх ізоляція забарвлюється в наступні кольори: чорний, блакитний, жовто-зелений, коричневий і ще один чорний з додатковою міткою.

3. КГ – кабель гнучкий

1-6 багатодротяних мідних жил розраховані на напругу змінного струму до 660 Вольт і частоту до 400 Герц. Матеріал внутрішньої і зовнішньої ізоляції – гума, що надає кабелю підвищену гнучкість і робить можливою експлуатацію при температурах -60/+50 °С.

Переважно застосовується для підключення до мережі потужного електрообладнання зварювальних апаратів, опалювальних пристроїв, генераторів і т. п. При необхідності можна використовувати його і для монтажу силової проводки, але це досить дороге задоволення – якщо є можливість, то простіше підібрати NYM або ВВГ.

4. ВББШв.

Мідний кабель з одно або багатодротовими жилами перерізом 1,52-240 мм2, у кількості 1-5 штук. Зовнішня і внутрішня ізоляція виготовляються з ПВХ – цим же матеріалом заповнюються всі порожнечі між жилами. Під зовнішньою оболонкою робиться броня з двох металевих стрічок, які намотуються внапуск.

Ізоляція витримує напругу струму до 1000 Вольт і може експлуатуватися при температурах -50/+50 і вологості до 98% (при +35 °С).

5. Кабелі, котрі світяться

При включенні такого кабелю в мережу, поверхня його ізоляції починає світиться.

Викликається цей ефект двома способами:

Світлодіоди. Зовнішня ізоляція виконана в два шари один стандартний, а другий прозорий. Між ними на відстані 2 см послідовно один до одного розташовані світлодіоди. Така конструкція дуже зручна в плані пошуку обриву жили – в цьому місці світлодіоди перестануть світитися. Найчастіше вони застосовуються для сценічної апаратури, але є лінійка  комп’ютерних кабелів.

Люмінесцентне покриття. При включенні в мережу випромінює рівномірне світіння всією площею, чим нагадує неонові трубки. Переваги такого рішення в порівняно низькій вартості і відсутності обмежень по довжині кабелю.

Кабелі для передачі інформації

Найперші з них використовувалися для підключення телефонів та телевізійних антен, але з розвитком комп’ютерної техніки з’явились нові типи кабелів для передачі інформації.

RG-6, RG-59, RG-58, РК75

RG 6

RG 58

RG 59

РК75

Неспеціалісту такі кабелі більше відомі як «антенні», які складаються з одно-або багатодротяної мідної жили перетином близько 1 мм2, товстої внутрішньої ізоляції із щільного або спіненого поліетилену, екрану і зовнішнього ізоляційного шару – кембрика.

Не вдаючись у технічні подробиці, досить знати, що така будова кабелю ідеально підходить для передачі слабкострумових сигналів високої частоти. Спеціаліст, при купівлі такого кабелю, поцікавиться такими характеристиками як частота струму, опір, різновид екранування, час загасання сигналу і т. п.

Комп’ютерна вита пара

Якщо на далекі відстані застосовується спеціальний оптоволоконний кабель, то для підключення комп’ютерів в локальні мережі використовується так звана вита пара. Найчастіше це 4 або 8 проводів, перевитих між собою попарно – така конструкція покращує характеристики прийому-передачі сигналу.

Так як проводи витої пари зазвичай тонкі і їх легко можна пошкодити, поруч з ними йде розривна нитка, якою можна легко пропороти і розрізати зсередини зовнішню захисну ізоляцію.

Телефонні кабелі і дроти

Слабкострумові кабелі – діляться в основному на використовувані при прокладанні лінії між телефонними підстанціями і для монтажу окремих гілок у будинку або квартирі.

Тппеп. Багатожильний кабель – в залежності від модифікації розрахований на підключення до 400 абонентів (на кожного по 2 дроти). Жили використовуються однодротові, перерізом 0,4-0,5 мм2, ізоляція – поліетилен. Крім модифікацій за кількістю проводів, є броньовані кабелі, придатні для прокладання у ґрунті без додаткового захисту.

ТРВ (локшина). 2 або 4 однодротові мідні жили перерізом 0,4-0,5 мм2, укладені в ПВХ оболонку. Ізоляція витримує експлуатацію при температурах -10/+40 °С і відносну вологість не вище 80% (при +30 °С).

ТРП. Той же ТРВ, але з ізоляцією з поліетилену, що робить провід придатним для використання поза приміщеннями.

ШТЛП. Плоский захищений провід підвищеної гнучкості з двома або чотирма багатодротовими жилами перерізом 0,08-0,12 мм2. Внутрішня ізоляція з ПВХ, зовнішній шар – поліетилен.

ПРППМ. Плоский захищений двожильний кабель з однодротяними жилами перетином або 0,9 1,2 мм2 і розділеним між собою. Залежно від модифікації використовується внутрішня ізоляція з ПВХ, а зовнішня з поліетилену або подвійна з ПВХ. Провід придатний для експлуатації при температурах -60/+60 – застосовується для зовнішньої прокладки лінії по стінах будівель або з повітряним опором.

Спеціалізовані кабелі

Створені для експлуатації в нестандартних умовах – з відмінними від стандартних температурою, вологістю, тиском і т. п.

1. ПНСВ.

Нагрівальний дріт, призначений не передавати, а споживати електрику. Жила перерізом 1.2, 1.4, 2, 3 мм2 виготовляється із сталі і покривається оцинкуванням. Ізоляція з термостійкого ПВХ або поліетилену, які зберігають свої властивості в діапазоні температур -50/+80 °С. Провід розрахований на підключення до лінії 220-380 Вольт 50 Герц і найчастіше застосовується для виготовлення теплих підлог.

2. ЗПС.

Кабель з мідною багатодротяних жил перерізом 1,2-25 мм2 укладених в подвійну ізоляцію з поліетилену або ПВХ. Розрахований на роботу при напрузі до 660 Вольт і частоті струму 50 Герц. Ізоляція витримує різкі зміни тиску і дозволяє експлуатацію кабелю при температурах -40/+80 °С. Популярна область застосування – живлення двигунів насосів, опущених в артезіанські свердловини.

3. РКГМ.

Силовий мідний одножильний термостійкий монтажний провід. Багатодротяна жила гнучка перетином 0,75-120 мм2 – розрахована на напругу до 600 Вольт при частоті 400 Гц. Ізоляція з кремнійорганічної гуми з зовнішньою оболонкою із скловолокна, плюс просочення термостійкими лаками або емалями – зберігає свої властивості в діапазоні температур -60/+180 °С. Такі типи проводів застосовуються для експлуатації при багаторазово підвищених температурах – проводка у печах, лазнях, підключення нагрівальних пристроїв і т. п.

Маркування кабельної продукції

Цифробуквенні позначення, з яких складається назва кабелю, відображають в собі всю найбільш важливу інформацію про його характеристики: з чого зроблені жила і ізоляція, призначення та конструктивні відмінності, кількість та переріз жил, додаткові особливості. Частина букв може бути відсутня, позначаючи тим самим який-небудь загальний параметр.

Буква 1. Може бути тільки «А» – позначає алюмінієву жилу. Якщо маркування починається з будь-якої іншої літери, значить перша відсутня і кабель мідний.

Буква 2. Показує, для яких цілей призначений кабель:

• М – монтажний;
• МГ – гнучкий монтажний;
• П (У) або Ш – інсталяційний;
• К – контрольний.

Відсутність другої літери говорить про те, що це силовий кабель.

Літера 3. Матеріал і тип внутрішньої ізоляції. Найпоширеніші позначення:

• П – поліетилен;
• Або ВР – полівінілхлорид;
• Р – гума;
• Н або НР – негорюча резина;
• З – скловолокно;
• К – капрон;
• Д – подвійна обмотка;
• Ш – шовк поліамідний;
• Е – екранований.

Буква 4. Конструктивні особливості:

• Г – гнучкий;
• К – броньований, обплетений дротом;
• Б – броньований стрічками;
• Про – в обплетенні;
• Т – прокладається в трубах.

Доп. Літери – рядкові кирилицею або великі латинські літери, що вказують на особливості підвидів кабелів:

• з – заповнений;
• нг – негорючий;
• HF – при горінні виділяє мало диму;
• LS – при горінні виділяє мало газу.

Цифра 1. Кількість жил.

Цифра 2. Переріз жил.

Цифра 3. Номінальна напруга, на яку розрахований провід.

Це далеко не всі можливі позначення – тільки ті, що застосовуються в широко поширених кабелях і проводах для побутового використання. У разі необхідності розшифровку можна глянути на бірці або запитати у продавця.