Під час будівництва дерев’яного будинку, виникає важливе питання, який міжвінцевий утеплювач обрати для бруса чи колоди? У цій статті ми розглянемо оптимальний вибір матеріалів для ущільнювача міжвінцевого простору, вказівки щодо їхнього застосування та матеріали, які краще уникати.
Основна мета використання міжвінцевого утеплювача полягає в усуненні втрат тепла через щілини. Необхідно враховувати особливості рубаного будинку, зокрема, рухливість вінців. Навіть після усадки вони залишаються дещо динамічними через властивість деревини “рухатись” при змінах вологості. Це може призводити до легких змін в розмірах щілин.
Які вимоги пред’являються до міжвінцевих утеплювачів
- Достатня щільність. Пухкий матеріал не зможе перешкодити потоку повітря через нього.
- Низька теплопровідність. Високий опір теплопередачі матеріалу досягається при певній щільності, при якій повітря в ньому займає досить великий обсяг, але виникнення помітного потоку неможливо. Теплопровідність утеплювача повинна бути на такому рівні, щоб в холодну пору року не утворювалися містки холоду.
- Еластичність. Еластичність необхідна для компенсації сезонних коливань розмірів бруса або колоди. Матеріал повинен легко стискатися і знову відновлювати свій обсяг, не допускаючи появи щілин.
- Взаємодія з водою. Ущільнювач знаходиться на перепаді температури і вологості, що створює умови для появи конденсату. Хороший міжвінцевий утеплювач повинен віддавати вологу в атмосферу, а не накопичувати її всередині. Він повинен володіти хорошою паропроникністю і не заважати протіканню цього процесу в деревині.
- Довговічність і стійкість до гниття. Утеплювач не повинен втрачати своїх корисних якостей у плині всього терміну служби.
- Екологічність. Утеплювач повинен бути екологічно чистим матеріалом. Він не повинен виділяти летючі речовини і бути причиною алергічних реакцій.
Види і форми міжвінцевих ущільнювачів для швів
Визначимо класифікацію утеплювачів для бруса за кількома параметрами.
Міжвінцеві утеплювачі за формою:
Мачало
Стрічка
Шнур
Герметик
Міжвінцеві утеплювачі за типом вихідного матеріалу:
Натуральні
Синтетичні
Міжвінцеві утеплювачі за структурою:
Волокнисті
Спінені
Кожен з видів має набір переваг і недоліків, які потрібно враховувати при виборі матеріалу. Зробимо огляд, починаючи з традиційних матеріалів.
Які утеплювачі найкраще підходять для утеплення вінців зрубу
Виходячи з наведених вище вимог, можна зробити висновок, що найкращими матеріалами для міжвінцового утеплення колоди або бруса, є ущільнювачі з натуральних матеріалів.
Лляні ущільнювачі
Існує два види утеплювачів з льону придатних для міжвінцового утеплення – це лляне клоччя і повсть.
Пакля – це грубі волокнисті відходи первинної обробки луб’яних рослин. Завдяки однорідності волокон її легко розрівняти і позбавити від вузлів. Але найчастіше клоччя застосовують для остаточної конопатки щілинних стиків. В якості основного матеріалу використовують лляну повсть.
Лляна повсть – це нетканий матеріал на основі лляного волокна. Інші його назви – єврольон, льноватин. Взагалі-то, повсть і льноватин – це різні матеріали. Повсть виготовляється за голкопробивною технологією, її нитки безладно сплітаються по товщині шару спеціальними голками. Ватин скріплюється наскрізною прошивкою полотна бавовняною або синтетичною ниткою. Для міжвінцового ущільнення зазвичай використовують голкопробивний матеріал.
Лляна повсть має щільність близько 700 г/м2, склад волокна входить: 80% целюлози, 5% лігніну, по 3% пектину і воску. Завдяки наявності лігніну має здатність дихати і віддавати надлишкову вологу назовні. Ущільнювач з льону, не накопичує велику кількість вологи навіть при тривалому впливі вологого повітря.
Джутові ущільнювачі
Повстяна стрічка з джуту аналогічна лляній, і застосовується так само. Джут відрізняється більш високою стійкістю до гниття, ним менше цікавляться птиці. Але він жорсткіший льону, гірше мнеться, що потрібно враховувати при роботі. Волокна джуту містять: 70% целюлози, 13% лігніну, 0,2% пектину і 0,4% воску. З негативних характеристик необхідно відзначити, що джут володіє більшою крихкістю і більш високою гігроскопічністю. А ще цей матеріал дорожчий.
Для підвищення якості та довговічності утеплювачів з нетканих стрічок, при виробництві в них додається лігнін і проводиться антисептична та вогнезахисна обробка. Лігнін – це природний полімер, що отримується з деревини. Він служить клеєм для скріплення волокон. Обробка антисептиками і антипіренами компенсує природні недоліки натуральних волокон.
Ущільнювачі у вигляді крученого шнура з джутового волокна застосовуються для закладення стиків зсередини після закінчення будівництва. З їх допомогою стикам надається закінчений вигляд, маскуються дефекти деревини, які особливо помітні на краях вінців. Конопатка шнуром виконує в основному естетичну функцію. Для брусового зрубу він не застосовується через вузькі стики.
Мох
Це самий старий матеріал, який застосовується для ущільнення стиків. Тонкі нитки моху створюють щільну, насичену повітрям масу, що володіє низькою теплопровідністю. Мох цінується здатністю поглинати і віддавати вологу. Крім того, він має антисептичні властивості і мало піддається гниттю.
В даний час даний матеріал не застосовується оскільки існує ряд ущільнювачів, котрі перевершують за своїми характеристиками мох. Більш того, процес збирання та заготівлі моху дуже трудомісткий. Його дуже складно розподілити рівним шаром, а при повному висиханні мох стає крихким, тому його можна застосовувати тільки в провяленому вигляді. Раніше мох дійсно широко застосовували для ущільнення стиків, але відбувалося це тільки тому, що не існувало інших матеріалів.
Інші матеріали, що використовуються в якості міжвінцевих утеплювачів
Існує ряд матеріалів призначених для міжвінцевого утеплення по яких постійно проходять спори щодо придатності їх використання для цих цілей. Переважно це синтетичні матеріали різних видів. У порівнянні з натуральними матеріалами вони мають як переваги так і недоліки.
Ущільнювачі з синтетичних волокон
Для утеплення може використовуватися синтетична повсть, яка виготовляється з поліефірних волокон (поліестер).
- нечутливість до вологи;
- стовідсоткова біостійкість;
- пружність, що виключає появу щілин в процесі експлуатації.
Якщо залишити осторонь питання про екологічність поліестеру, залишається один недолік – низька гігроскопічність. Ймовірність появи конденсату в ньому вища, ніж у натуральних матеріалах. Перед застосуванням потрібно точно оцінити температурно-вологісний режим приміщення та особливості клімату. Можливо, буде потрібна пароізоляція стиків зсередини будинку.
Стиснена стрічка
- Теплопровідність вища, ніж у волокнистих утеплювачів на 50%.
- Паропроникність нижча, ніж у войлоків на 15%.
- Не вбирає воду: водопоглинання – 4% (заміряється після 12 годин витримки під водою).
- Водонепроникність: стрічка не пропускає воду під тиском від 200 до 600 Па в залежності від марки і виробника.
- При 20оС після монтажу протягом 15-30 хвилин розширюється в 5 разів, заповнюючи при цьому всі нерівності.
- При коливаннях товщини шва змінює свій об’єм, не залишаючи щілин.
- Легко монтується завдяки клейовому шару.
- Термін служби – не менше 20 років.
- Наведене на початку списку, порівняння з волокнистими матеріалами умовне, оскільки реальні параметри залежать від ступеня стиснення.
Попередньо стисла ущільнювальна стрічка може використовуватися як у якості основного утеплювача, так і в якості додаткового – на зовнішній стороні стику. Зовнішнє ущільнення надійно захищає стик від води, але не перешкоджає виходу водяної пари назовні. Стрічка в процесі експлуатації не вимагає оновлення і додаткової конопатки стиків.
Незважаючи на свої переваги, спінені стрічки рідко згадуються в списку матеріалів для будівництва будинку з брусу. Мабуть, їх застосування не відповідає філософії дерев’яного будівництва.
Сукно з овечої вовни
Цей матеріал по своїм теплоізоляційним якостям перевершує утеплювачі з рослинних волокон. Він легко мнеться і після зняття навантаження відновлює форму. Має високу паропроникність, здатний накопичувати і легко віддавати вологу.
Біологічна стійкість вовняного утеплювача забезпечується антисептуванням. З недоліків необхідно відзначити високу вартість і алергенність.
Герметики
До цього класу відносяться спеціальні пасти, які заповнюють стик і тверднуть в ньому, створюючи ізолюючий шар. Для зрубів використовують спеціальні герметики, які володіють достатньою еластичністю. Як правило, герметики застосовуються зсередини.
Вони не тільки ущільнюють щілини, але і оформляють стики. Більшість з них легко забарвлюється, а деякі вже мають певний відтінок, який можна підібрати до інтер’єру.
При використанні синтетичних матеріалів і герметиків краще порадитися з фахівцем. Невдалий підбір або неправильне поєднання можуть через кілька років зіпсувати будинок.
Які утеплювачі НЕ можна застосовувати в якості міжвінцевого ущільнення
Для міжвінцевого утеплення не можна використовувати скляну або кам’яну вату і будь-які матеріали на основі цих волокон, а також пінополіуретан – у вигляді готової стрічки або шнура, ні у вигляді герметика.
Пінополіуретан не володіє достатньою пружністю. При тривалому стисканні настає незворотна деформація, і при розширенні стику в ньому утворюється наскрізна щілина. Пінополіуретановий герметик ще менш еластичний, а при заповненні стиків є ризик, що розшириться піна і підніме вінці.
При виборі міжвінцевого утеплювача необхідно точно врахувати всі особливості будівництва, починаючи з призначення будинку і закінчуючи якістю основного матеріалу. Не слід нехтувати консультацією з фахівцями в цій області.
