Будинки, виготовлені з газобетону, користуються значною популярністю завдяки своїм унікальним властивостям, які відрізняють їх від традиційних будівельних матеріалів. Однак важливо враховувати один недолік цього матеріалу – його крихкість. При будівництві багатоповерхових будівель з газобетону необхідно дотримуватися певних умов, зокрема використання армопоясу.
Армопояс виявляється необхідним елементом при укладанні плит перекриття та зведенні другого поверху будівлі з газобетону. Цей конструкційний елемент використовується для компенсації крихкості матеріалу та забезпечення додаткової міцності конструкції. У статті детально розглянуті особливості та процес встановлення армопоясу, щоб забезпечити ефективну та надійну конструкцію газобетонної будівлі.
Причини для монтажу
Якщо постаратися описати конструкцію просто, то армпояс являє собою невеликий монолітний контур, який заливається на верхній край стіни по периметру всього будинку. Використовується він не просто так, а для того, щоб компенсувати певні процеси, що відбуваються в будові.
- запобігання появи тріщин в стінах;
- стійкість до пучіння ґрунту;
- підвищена опірність до поривів вітру;
- сейсмічна стійкість;
- можливість будівництва на схилі.
Відомо, що після завершення будівництва геометрія будівлі дещо змінюється. Це пов’язано з процесами усадки. Якщо армпояс в цьому випадку відсутній, то велика ймовірність появи тріщин в стінах, адже усадка відбувається не рівномірно, а з різною швидкістю для кожної частини будинку.
Зворотні процеси відбуваються взимку в місцевостях, де спостерігається високий коефіцієнт спучення грунту. У цьому випадку пласти грунту починають поступово впливати на фундамент, виштовхуючи його назовні, що також призводить до втрати геометрії і появи тріщин. Такому ходу справ перешкоджає змонтований армпояс.
В силу своєї конструкції будь-яка будівля має парусність. Особливо якщо вона знаходиться на відкритій місцевості і має декілька поверхів. Сильні пориви вітру здатні чинити значний вплив на стіни, він компенсується і розподіляється рівномірно на всю будівлю, коли є армпояс.
В цьому випадку також можуть відбуватися зміщення грунту і нерівномірний розподіл тиску на фундамент.
Армпояс для будинку з газобетону монтується не тільки у випадках наявності декількох поверхів. Він може знадобитися і при спорудженні кроквяної системи. У цьому варіанті він виконує роль мауерлата.
Його необхідність викликана двома основними чинниками. Одним з них є використання кріпильних елементів для фіксації кроквяних ніг. У більшості випадків установлення анкерних болтів безпосередньо в блоки з газобетону призводить до появи тріщин і руйнування блоків. Іншим фактором є розпираюча здатність висячих крокв.
Якщо не забезпечити наявність монолітної конструкції, то верхня частина стін буде зруйнована. Додатковим чинником, який змушує споруджувати армпояс для будівлі з газобетону є його мала точкова опірність. Тиск від кроквяних ніг розподіляється нерівномірно, що призводить до руйнування блоку в певному місці.
Є й інші проблемні ділянки будинку з газобетону, які потребують встановлення монолітних залізобетонних конструкцій. Одним з них є цоколь. У цьому випадку армпояс дозволяє зв’язати стіни воєдино знизу і правильно розподілити тиск від них на фундамент.
Зазвичай висота конструкції в цьому випадку становить 40 см. Залізобетонні конструкції у вигляді перемичок монтуються над дверними і віконними прорізами, щоб збільшити міцність конструкції і запобігти обвалення.
Варіанти виготовлення
Армпояс у разі будівлі з газобетону може бути реалізований декількома способами. Одним з них, який часто використовується для економії матеріалу є цегляний армпояс. У цьому випадку поверх газоблоків виконується цегляна кладка в кілька рядів, в шви яких укладається арматура.
Застосування такого рішення допускається для нежитлових одноповерхових приміщень. Для дому застосовуються інші способи монтажу, які описані нижче.
Застосування спеціальних блоків
Ці елементи ще називають U-блоками в силу їх зовнішнього вигляду. У кожному такому блоці є виїмка або виріз, спеціально призначений для укладання арматури і заливки в нього бетону. Товщина стінок блоку неоднакова, що потрібно для конструктивної міцності.
Добірні блоки
Спорудження армпояса можна здійснювати з використанням добірних блоків. По висоті і довжині вони є аналогічними звичайним блокам, але їх товщина менша, ніж у стандартних.
В цьому разі здійснюється монтаж добірних блоків різної товщини з зовнішньої і внутрішньої частини стіни із застосуванням звичайного клею. Завдяки такому підходу між блоками утворюється канавка, куди і здійснюється монтаж арматури і заливка бетону.
Використання опалубки
- одностороннім;
- двостороннім.
Перший метод можна назвати комбінованим, оскільки поряд з опалубкою потрібні добірні блоки товщиною 10 см. Вони монтуються на зовнішній край стіни стандартним методом. Впритул до блоку монтується лист утеплювача товщиною в 5 см.
До внутрішньої сторони стіни фіксується опалубка, яка завершує формування канавки для заливки армпояса для будівлі. Перевагою такого рішення є відсутність видимості пояса зовні, що спрощує обробку фасадів.
Застосування двосторонньої опалубки передбачає відсутність використання добірних блоків. У цьому випадку щити опалубки монтуються з зовнішньої і з внутрішньої частини стіни. При цьому впритул до опалубки, яка встановлена зовні укладається екструдований пінополістирол завтовшки в 5 см. Тільки після цього виконується монтаж арматури і заливка армпояса.
Процес спорудження
Процес установки армпояса з використанням спеціальних блоків не викликає особливих труднощів. Питання може стосуватися конструкції із застосуванням подвійної опалубки. Першим ділом в цьому випадку виготовляється саме опалубка.
Для неї може бути використана дюймова дошка, ламінована фанера або листи вологостійкої плити ОСБ. У першому випадку щити збиваються з декількох дощок, які розташовуються одна, поруч з іншою.
Щоб скріпити їх між собою застосовується квадратний брус зі стороною 4 см. Вертикальні елементи встановлюються кожні півметра. Висота опалубки буде повністю залежати від висоти армпояса. При цьому повинен бути зазор зверху в 5 см і знизу у половину висоти опалубки, щоб міцно зафіксувати її до стіни.
Фіксувати опалубку до стіни можна різними способами. Найпоширенішим є використання саморізів, які наскрізь вкручуються в стіну. У деяких випадках використовуються цвяхи, в інших варіантах застосовуються шпильки, які фіксують дві опалубки наскрізь через блок. Як би там не було, додатково зверху встановлюються дерев’яні перемички, які не дадуть опалубці роз’їхатися під вагою бетону.
Наступним відповідальним етапом є застосування армування. Для цього потрібно арматура з діаметром 10 мм. З неї споруджується об’ємний каркас. При цьому горизонтальні ряди укладають через кожні 30 см висоти.
Вертикальні перемички монтуються через кожні 20 см. При цьому зварювання елементів заборонене. Вони повинні бути зафіксовані з використанням в’язального дроту. В цьому випадку можна уникнути послаблення металу в місцях зварювання.
На кожну стіну передбачається окрема конструкція. Вони об’єднуються між собою спеціальними кутовими елементами, які повинні заходити на окремі модулі армування, не менше ніж на 50 діаметрів арматури. Вони також фіксуються в’язальним дротом.
При цьому не варто забувати, що зверху арматура повинна бути залита бетоном на 5 см. Робиться це для запобігання впливу вологи на метал. Армування також не вкладається безпосередньо на блок. Для цього застосовуються спеціальні підставки у вигляді зірочок.
Розчин для армпояса готується в стандартних співвідношеннях, які складають 3 до 1 до 5. Перша цифра вказує на кількість частин піску, друга – цементу і третя – щебеню. Поряд з цими компонентами, може бути використаний пластифікатор, якщо це потрібно в залежності від температури навколишнього середовища.
Якщо опалубка виконана з добірних блоків або деревини, тоді заливати бетон краще вручну. Пов’язано це з тим, що від ваги бетону, який падає з насоса, опалубка може бути зруйнована. Автоматизована заливка армпояса допускається в разі використання спеціальних блоків.
Як тільки канавка буде заповнена, виконується видалення повітряних бульбашок з армпояса. Робиться це вручну відрізком арматури.
Якщо армпояс заливається між першим і другим поверхом, тоді його необхідно зробити на всю висоту блоку. При заливці армпояса як мауерлата його висоту можна зменшити на 10 см, поклавши на дно канавки добірний блок.
При цьому зменшується саме висота, а ширина, адже при меншій ширині тиск буде більше на стіни. Ще до заливки армпояса для мауерлата в канавку укладаються шпильки. Вони повинні бути пов’язані з арматурою і пізніше будуть корисні при фіксації кроквяних ніг покрівельної системи. Перед монтажем кроквяних ніг здійснюється гідроізоляція з допомогою руберойду або бітумної мастики.
На це йде кілька тижнів або цілий місяць. Краще дати цей час армпоясу, щоб у ньому не з’явилися тріщини. В більшості випадків немає необхідності переплачувати за спеціалізовані блоки, адже простіше для армпояса придбати добірні або використовувати опалубку. Відмінна опалубка для армпояса виходить з ламінованої фанери. Вона не тільки добре витримує вплив вологи, але і забезпечує рівні поверхні ребер армпояса.
