Успішне будівництво починається з вірного вибору фундаменту, який служить невидимим героєм, що несе вагу будинку і передає навантаження на ґрунт. Особливо ефективними є будинки з бруса, оскільки вони володіють вражаючою стійкістю до деформацій і при цьому є легкими.
Ця особливість спрощує вимоги до опорних конструкцій, що є великою перевагою. Ще в стародавні часи рублені хати встановлювали на великі камені чи навіть на високі колоди з модрини. Сьогодні нам відкривається можливість обирати із кількох видів конструкцій.
Фактори вибору типу фундаменту
Важливим фактором залишається міцність і надійність опори, адже від цього залежить тривалість експлуатації будинку. Та важливо також зберігати баланс, адже надто масивні конструкції можуть вести до зайвих витрат, які не завжди є обгрунтованими.
Який фундамент краще вибрати для будинку з бруса, залежить від безлічі факторів:
Ваги і конструкції будівлі.
Типу ґрунту, його твердості, стабільності поведінки при зволоженні.
Рівня грунтових вод, кількості опадів, сезонних коливань вологості, рельєфу.
Наявності підвалу, доступності матеріалів, розрахунків.
Як грунт впливає на вибір фундаменту
Перш, ніж вирішити, який фундамент вибрати для будинку з бруса, слід вивчити властивості грунту в місці будівництва. Тут важливі несуча здатність, рухливість, пучинистість. За структурою вони діляться на кілька типів.
Скельні і уламкові грунти
Основа у вигляді скельної породи або щільного насипу з твердих уламків мають саму високу несучу здатність, а їх поведінка практично не залежить від зволоження та рівня грунтових вод. На них відмінно працюють стрічкові і стовпчасті фундаменти. В цих грунтах дуже важко, а часто неможливо влаштувати підвал під будинком.
Піщані грунти
Ґрунти з великим вмістом піску відносяться до стійких і надійних основ для дому. Хороші дренувальні якості піску практично виключають морозне пучення за винятком випадків підтоплення вище рівня промерзання.
Глинисті грунти
Глинистий грунт в сухому стані має несучу здатність, порівнянну з каменем. Але його властивості різко міняються при зволоженні. Крім того, він має властивість пучення при замерзанні.
Якщо грунтові води підходять близько до підошви фундаменту, а поверхневі шари захищені від опадів і паводкових вод, то на глині однаково ефективні будь-які фундаменти, за умови вжиття заходів проти морозного пучення.
Якщо можливий підйом ґрунтових вод чи паводки, краще ставити будинок на монолітну плиту із залізобетону. Якщо при цьому на доступній глибині є щільна порода, здатна послужити опорою, то можна зробити пальовий фундамент з жорсткою обв’язкою, що перетворює пальове поле в єдину конструкцію.
В якому випадку використовувати той чи інший вид фундаменту
Існують різні типи фундаментів. Кожен з них має свою область найбільшої ефективності.
Стрічковий фундамент
Конструктивно це найпростіший фундамент. Він розташовується під всіма несучими стінами і має вигляд безперервної стрічки. Завдяки великій площі опори він відрізняється високою несучою здатністю і може використовуватися під важкі стіни і конструкції.
По глибині закладення підошви, стрічкові фундаменти діляться на незаглублені, заглиблені і мілкозаглиблені. Заглиблені фундаменти використовуються під важкими будівлями і закладаються нижче рівня промерзання грунту, щоб виключити вплив морозу на підошву. Глибокий стрічковий фундамент утворює стіни підвалів і напівпідвалів.
Для легких споруд, до яких відносяться одно – двоповерхові дерев’яні будинки, така конструкція виправдана лише в разі влаштування підвалу або цокольного поверху під будівлею. Легка будова, що спирається на глибокі шари грунту, дає занадто маленьке навантаження на основу, що в деяких випадках може стати причиною втрати стабільності. Особливо сильний вплив бічних і дотичних сил морозного здімання на рухливих грунтах.
У сільському будівництві часто застосовують мілкозаглиблені фундаменти. Під них відривають траншею глибиною до 0,5 м, укладають в них подушку з дренуючих матеріалів – великого і гравелистого піску, щебеню, гравію, ретельно її ущільнюють і поверх влаштовують кам’яну або бетонну опорну «стрічку».
Така конструкція набагато дешевша як за матеріалами, так і роботі. Дренажна подушка компенсує вертикальне морозне пучення, а бічні і дотичні навантаження незначні через малі площі контакту бічній поверхні з ґрунтом.
Стрічкові фундаменти застосовуються на будь-яких досить стабільних основах. Не слід їх використовувати на слабких, сильно обводнених і підтоплюваних грунтах.
Стовпчастий фундамент
Стовпчастий фундамент – це ряд опорних стовпів з каменю, цегли або бетону, з’єднаних ростверками.
Така конструкція дозволяє істотно заощадити матеріали і зменшити кількість земляних робіт. Але через технічну складність влаштування ростверків істотна економія виходить тільки при достатньому вертикальному розмірі фундаменту, при якому досягається велика різниця в об’ємі матеріалів порівняно з стрічковим типом.
Споруджувати стобчатій фундамент можна на глинистих грунтах, на глибину промерзання, якщо планується будівництво будинку без фундаменту. Якщо через властивості ґрунту, кліматичні і гідрогеологічні умови фундамент закладається на велику глибину – 1,5 м і більше, то різко зростає складність споруди стовпів. Тут ми входимо в область ефективності пальових фундаментів.
Пальово-гвинтовий фундамент
Гвинтова паля – один з видів паль, застосовуваних у будівництві. Для приватного будівництва гвинтові палі підходять найкраще, оскільки для їх установки не потрібна важка спеціальна техніка. В залежності від діаметру і глибини занурення кожна паля може бути встановлена силами 2-3 осіб або за допомогою компактної силової установки, яку легко доставити на будмайданчик.
Гвинтові палі відмінно тримають на слабких і заболочених грунтах. Вони нечутливі до морозу, а легкість їх занурення дозволяє спирати будову на глибокі, щільні шари.
Фундамент на гвинтових палях може застосовуватися на глинистих і піщаних основах, при близькості грунтових вод, на затоплюваних ділянках, на березі водойми, на прибережній мілині. Єдине обмеження для них – це скельні і великоуламкові грунти.
Плитний фундамент
Плитний фундамент – це жорстка монолітна плита з залізобетону. Така плита має дуже велику площу опори, завдяки чому здатна зберігати стабільність навіть на слабких грунтах.
При правильно розрахованому заглибленні такий фундамент називають плаваючим через те, що його несуча здатність не залежить від твердості основи. Навантаження, що створюється вагою будови, врівноважується тиском грунту, навіть у пластичному стані.
Під брусовий будинок такий фундамент доцільно застосовувати на суглинку при високому рівні залягання грунтових вод, а також на нестійких супіщаних грунтах.
Щоб вибрати кращий фундамент для будинку з бруса, потрібно врахувати всі чинники, включаючи перепад висот в плані будинку, можливість зсувів і обвалів на прилеглій території.
- На обломочному і скельному грунті брусовий будинок слід ставити на стрічковому чи стовпчастому незаглубленому або мілкозаглибленому фундаменті.
- На піщаному – на стовпчастих, а якщо потрібен підвал, то на стрічковому.
- На глинистому грунті потрібно використовувати стовпчастий із заглибленням нижче рівня промерзання або палевий. Стрічковий – для влаштування підвалу.
- На слабкій основі краще використовувати плитний фундамент.
- При будівництві на крутому схилі потрібно враховувати боковий тиск грунту на стовпи і стіни. Будь-який грунт, крім скельного, на великих проміжках часу веде себе подібно рідині. Він прагне виштовхнути заглиблені конструкції, а стоячі на схилі – перекинути. На крутому схилі найбільшу стійкість демонструють гвинтові палі, оскільки вони мають розвинену анкерну частину, жорстку обв’язку і порівняно тонкий стовбур.
Вибір фундаменту для будинку – це завдання для професіоналів. І все ж, орієнтуватися в цьому питанні можна і потрібно. Сподіваюся, ця стаття допоможе уникнути грубих помилок.
