Облаштування зони барбекю: рішення і нюанси будівництва

Зовнішній вигляд та робочий принцип барбекю схожі на камін, обидва мають відкритий вогонь та димар. Однак сучасні проекти часто вражають різноманіттям дизайну.

Кам’яні печі для приготування на відкритому повітрі стали частиною культури, сьогодні вони вважаються важливим елементом ландшафтного дизайну.

Чим барбекю відрізняється від мангала і гриля

Мобільні варіанти для готування м’яса, риби та овочів стали популярними та доступними. Проте власники часто не можуть чітко пояснити відмінності між схожими пристроями та чому варто віддати перевагу саме одному з них.

Один з простих варіантів для готування м’яса це мангал. Сутність його полягає в металевому корпусі, де горять дрова, з кріпленням для шампурів. Якість готової страви залежить від вправності кухаря. Облаштована на ділянці мангальна зона займає мало місця і не потребує значних витрат.

Вуличний гриль представляє собою масивну сковороду з кришкою. Основна відмінність полягає у тристоронньому впливі тепла на продукти (зверху, знизу і збоку). Приготування здійснюється на решітці. Регулювання потоку повітря за допомогою заслінок у корпусі робить процес більш передбачуваним.

Якою може бути зона барбекю?

По міцності конструкції виділяють стаціонарні осередки і мобільні системи. Переваги перших — розширені можливості в приготуванні страв, відсутність задимленості, довговічність і солідний зовнішній вигляд. Переносні барбекюшниці не вимагають спеціального фундаменту, прості в установці і обходяться дешевше.

Стаціонарні осередки бувають з димоходом або без нього. Піч допускається розташовувати під відкритим небом, але більш прийнятні варіанти з навісом (невеликий козирок) з закритою конструкцією у вигляді альтанки.

При бажанні отримати максимум комфорту на відкритому повітрі зона барбекю перетворюється в літню міні-кухню, де в результаті, крім овочів і м’яса на вогні, можна приготувати будь-яку страву, починаючи від млинців на сніданок і закінчуючи смачною випічкою.

Пристрій печі для барбекю дозволяє комбінувати кілька способів приготування. Якщо в печі над вогнищем передбачити установку вертиля, то вийде гриль. В димоході облаштовують саморобну коптильню. Виділяють місце під мангал для приготування традиційного шашлику. Крім того при бажанні включають варильну поверхню і духовку.

Приклади дизайнерських рішень

За матеріалом виготовлення (камінь, цегла або дерево) і стилю оформлення зона відпочинку з барбекю повинна гармоніювати з іншими будівлями на ділянці. Бажано підготувати індивідуальний проект під особисті смакові переваги, фінансові можливості, розміри відведеного місця і розташовані поблизу об’єкти.

Завдання спрощується, коли проект закладається ще на етапі планування ділянки заміського будинку. Наведені нижче приклади дизайну дають уявлення про те, якою взагалі може бути зона барбекю. Кожен з них здатний стати основою для вашого індивідуального проекту.

Простий варіант без кам’яної печі з димарем поступається по функціональності, але успішно справляється із завданням приготування м’яса на природі. Для відводу диму встановлюється витяжка з примусовою тягою. Дерев’яну обідню групу і навіс можна сміливо поєднувати з кам’яною основою для барбекюшниці.

Якщо на ділянці немає багато місця, то можна створити маленький затишний куточок з компактною піччю, яка встановлюється на загальний з зоною відпочинку фундамент, але виноситься з-під навісу.

Масивна кам’яна піч у дусі Середньовіччя стає сильним дизайнерським елементом. Кладка здійснюється на окремому фундаменті, а обідня група розташовується самостійно і без будь-любо фундаменту або настилу. Гравій, галька або декоративна тріска зберігають доглянутий вигляд навіть після дощу.

Місткий і ізольований куточок на свіжому повітрі підійде для хлібосольних господарів. Близьке розташування печі, місця трапези і альтанки роблять зону компактною. Практична ідея — маленькі металеві столики між кріслами замість громіздкого столу в середині. У разі раптової негоди гості ховаються від дощу в альтанці.

Цікаве оформлення з двома підзонами. Перша представлена функціональною кухнею під навісом, а друга — кам’яною піччю з кріслами-гойдалками. Так приємно вести дружню бесіду, гойдаючись під тріск палаючих дров.

Якщо на ділянці не можна організувати повноцінну зону барбекю з обіднім столом, то містечко для печі виділяють на невикористовуваній території, наприклад, вздовж паркану недалеко від штучного ставка.

Готова альтанка стане хорошим сусідом печі для барбекю. Для економії простору використовується примикання до паркану. В результаті отримуємо функціональне місце для готування на вулиці.

Альтернативою брутальної печі з цегляною кладкою став компактний пічний комплекс. Сталева техніка виглядає не так природно, але зручніша у використанні. Для шанувальників мінімалізму підійде варіант з барною стійкою і легкою складною парасолькою.

Обов’язковий елемент зони для барбекю в саду — хороше освітлення. Це може бути підсвічування над барбекюшницю або вуличні ліхтарі на сонячних батарейках. Ліхтарі незамінні, коли навіс тільки над обідньою групою.

При наявності просторої тераси зона для смаження може примикати до неї. Оригінально оформлена зона відпочинку з відкритим вогнем і напівкруглою кам’яною лавкою завершить ідею. Для збереження цілісності стилі у всіх елементах використовується однакова кладка.

Ще один варіант реалізації ідеї з відкритим вогнем. Цей елемент ефектніше виглядає в нічний час. Обідня група може перебувати під дерев’яним навісом.

Облаштування великої ділянки відкриває нові можливості. Та ж ідея з посиденьками навколо багаття може стати центральною, а у барбекюшниці залишиться тільки функціональна роль.

Приємно поєднувати смачне частування з плаванням у басейні. При цьому зона барбекю знаходиться не просто поруч, а поєднана з басейном.

Можливий і такий варіант, коли місце для готування і посиденьок розташоване під дахом, а басейн до нього примикає. При цьому на відкритій терасі ще примикає лазня.

Зона барбекю при дотриманні норм пожежної безпеки переносить сусідство з будь-якими спорудами у дворі: терасою, альтанкою, лазнею, гаражем. Таке розташування вигідне тим, що знижуються витрати на проведення додаткової лінії садових доріжок і заощаджуються дефіцитні квадратні метри.

Правила при плануванні зони барбекю

Відкритий вогонь та висока температура зобов’язують задуматися про безпеку, але і про комфорт не можна забувати.

Дотримати всі правила простіше на етапі будівництва будинку, але і для перепланування немає ніяких заборон, якщо зробити це грамотно.

Поради щодо самостійного зведення печі з димарем

Плануючи зону для барбекю самостійно, можна взяти готовий проект і внести в нього поправки. Щоб не пропустити деталі, обговоріть ескіз з домочадцями.

Майстерності цегляної кладки потрібно вчитися, не кажучи вже про зведення печі. Якщо вже є подібний навик, а також час і бажання, то зону барбекю можна спробувати зробити своїми руками.

Починають з підстави. Для печі з димарем підійде тільки фундамент (на складних грунтах ще й посилений з арматурою), а для готових пічних комплексів майданчик викладають тротуарною плиткою або каменем. Після завершення фундаменту до початку будівництва печі повинно пройти не менше 3 тижнів.

Викладають піч червоною вогнетривкою цеглою. Топку роблять із шамотної цегли. Для облицювання використовують штучний або натуральний камінь і облицювальну цеглу.

Організація якісного відпочинку актуальна в будь-якому віці. Самодостатній людині властиво прагнення до кращого. Якщо сьогодні вас влаштовує простий мангал біля гаража, то вже завтра ви задумаєтеся про щось більш цікаве.