Людям, які живуть в приватних будинках, корисно створити невеликий курник. Існує безліч переваг такого рішення: свіжі домашні яйця, які є повноцінним продуктом харчування, а догляд за птицею не вимагає великих зусиль чи витрат.
Після розрахунку витрат на корм і порівняння їх з вартістю отриманих яєць, стає очевидною рентабельність міні-ферми. Якщо додати до цього використання повноцінного органічного добрива, яке надають кури-несучки безкоштовно, економічний ефект зросте.
Скільки птиці потрібно завести, щоб забезпечити сім’ю відмінним дієтичним продуктом і при цьому не перетягувати себе турботами по догляду? Як звести якісний, недорогий і швидкий курник на 10 курей? На ці запитання, які хвилюють початківців утримання домашніх птахів, ми намагатимемося надати вичерпні відповіді.
Для задоволення потреб невеликої сім’ї з 2-3 людей достатньо 10 курей-несучок. 20 птахів зможуть радувати смачними яєчними стравами більш чисельне сімейство. Однак більша кількість курей може викликати проблеми з сусідами та реалізацією готової продукції.
Будувати міні-курник своїми руками порівняно просто, якщо напередодні скласти креслення й уважно продумати всі його ключові складові. Недоцільно використовувати двоповерховий підхід, оскільки умови утримання мають прямий вплив на продуктивність та здоров’я птиці. Тож варто готуватися до якісної роботи, позбавившись уявлення про те, що курник можна скласти на швидку руку з будь-яких доступних матеріалів.
Вибір місця для курника
Місце для будівництва курника має бути сухим та отримувати достатню кількість світла. Найкраще уникати близькості до землі та затінених зон, оскільки вони не є ідеальними для курника. Невеликий нахил рельєфу також є важливим, оскільки дозволяє дощовій воді швидко стікати, не утворюючи боліт на землі. Вигул для курей та вхід у пташник краще розташовувати вздовж південного боку. Таке розташування дозволить сонячним променям ефективно нагрівати приміщення і землю, навіть взимку.
Розміри вигульного майданчика розраховані професіоналами у галузі птахівництва, тому вам необов’язково проводити власні дослідження. Рекомендовано мати принаймні 1 м² на одну несучку. Тому, курник на 20 курей повинен мати вигул площею не менше 20 м².
Геометричні розміри вольєру найкраще прив’язати до розмірів будинку для птахів. Так, якщо житло для 10 несучок має ширину 2 метри, вигул для них потрібно зробити розміром 2 на 5 або 2 на 7 метрів.
Розміри будинку для птиці також вибираються відповідно до ветеринарних норм: на 1 м² можна розмістити 3-4 курки-несучки. Отже, для 10 курей з півнем буде достатньо “житлоплощі” розміром 2 на 2 метри.
Інструкція по будівництву курятника
Щоб покращити умови для птахів у курнику та вольєрі, рекомендується уникати прямого розміщення споруди на землі. Це може призвести до вологості та прохолоди в середині курника, а також дозволить комахам та гризунам легко проникнути всередину. Тому будівництво має починатися з надійного фундаменту.
Існують два варіанти фундаменту для курника.
- Розмічення майбутньої будівлі за допомогою кілочків і шнура.
- Видалення верхнього шару грунту на глибину 30-35 см під площею курника.
- Створення подушки з піску та дрібного щебеню товщиною 10-15 см, яку ущільнюють трамбуванням.
- Виготовлення опалубки з дощок.
- Укладання сталевої кладочної сітки на піщано-щебеневу подушку та заливка міцним бетоном (М200).
- Після 2-х тижнів витримки бетону можна розпочати кладку стін.
- Пробурювання ям по контуру курника глибиною 0,8-1,0 метра та діаметром 15 см.
- Встановлення опалубки з декількох шарів руберойду, скрученого в трубу в цих ямах.
- Розміщення арматурних стержнів діаметром 12-14 мм (2-3 штуки на кожен стовпчик) перед бетонуванням в опалубку. Крок стовпчиків для курника розміром 2х2 метра становить 1 метр.
- Один з арматурних стержнів має мати кінець з нарізаною різьбою під гайку для кріплення опорного дерев’яного бруса, на який буде встановлена підлога.
Якщо планується використання простору під будівлею для вигулу, висота фундаментного стовпчика над грунтом повинна бути не менше 50 см.
Стіни
Для саморобного курника важливо мати теплі стіни, які захищають від перегонів вітру. Можна зведені ці стіни на монолітній фундаментній плиті, використовуючи легкі блоки, такі як пінопласт, газобетон, поризована кераміка.
Ще один варіант – побудувати щитову опалубку і пошарово забити її глиносолом’яною сумішшю (саман). Вибір матеріалу стін залежить від ваших уподобань і фінансових можливостей, але важливо, щоб він був теплим і легким у використанні.
Перед кладкою стін фундамент потрібно гідроізолювати, використовуючи бітумну обмазку або простелити 2 шари руберойду.
Якщо обрано стовпчастий фундамент, оптимальною буде каркасна конструкція стін. Вона встановлюється швидко й економічно.
Опорна рама з бруса – найкраща база для каркасних стін і підлоги. Вам знадобиться достатня кількість брусків для стійок, горизонтальних перекладин і підкосів для збільшення жорсткості конструкції.
Опорний брус великої довжини може послужити не лише основою для стін пташника, а й нижньою частиною огорожі вигулу. Каркас, вигульні майданчики і двері можна просто зробити з металевого кута, після чого потрібно закріпити на ньому сітку і покрити вигул полікарбонатом або шифером.
Утеплення стін курника рекомендується проводити після збірки каркаса (під час його обшивки дошкою). Найкраще для теплоізоляції підходять ековата або мінеральна вата. Не рекомендується використовувати пінопласт, оскільки він майже не пропускає водяну пару, що може створити вологе середовище в курнику.
Ще один варіант – стіни з колод або бруса. Вони теплі, міцні, легко монтуються і виглядають привабливо. Особливо чудово виглядає курник-зруб на садибі з житловим будинком з такого ж матеріалу.
Для тих, хто шукає оригінальні рішення, варто розглянути міні-курник у вигляді альтанки, де курник та вигул розміщуються під спільним дахом. Це дозволить заощадити площу ділянки та додати оригінальності до загального вигляду.
Підлога
Якщо маленький курник для дачі призначений для зимової експлуатації, то крім утеплення стін потрібно надійно захистити від холоду підлогу. Технологія складання нескладна: на опорній рамі кріплять бруски і підшивають їх знизу дошкою. Потім у простір між лагами укладають утеплювач (мінвату або ековату) і стелять чистову підлогу з антисептованої шпунтованої дошки.
Для плитного фундаменту пташника досить укладання дерев’яних лат і утеплення простору під підлогою ековатою. Мінвата в цьому відношенні гірша. Вона накопичує вологу і погано віддає її, тому під шар такого утеплювача потрібно обов’язково укласти гідроізоляцію.
Якщо ви вирішили не утеплювати підлогу в курнику, то в зимовий період не шкодуйте сухої підстилки із солом’яної січки або тирси. Її товщина в морозні місяці повинна бути не менше 20 см.
Дах
Кращий вид даху для курника – двосхилий. Він збільшує корисну висоту приміщення, позбавляючи від необхідності будувати високі стіни. За умови гарного утеплення така конструкція не вимагає укладання стельового перекриття.
Покрівельний матеріал для невеликого курника може бути будь-яким: шифер, очерет, руберойд або металочерепиця. Нижню частину крокв слід обшити дошками або плитою ДСП, а проміжки між ними утеплити.
Внутрішнє облаштування курника
Організація внутрішнього простору курника це більше, ніж просто розміщення різних елементів. Це створення комфортних умов для птахів, забезпечення оптимальної вентиляції та світла, а також створення зон для сидіння птахів та гнізд для відкладання яєць.
Встановлення вікон відіграє ключову роль у забезпеченні природного освітлення та провітрювання курника. Важливо, щоб загальна площа вікон відповідала нормам – менше 1/12 площі підлоги.
Проте постійно тримати вікно відкритим не рекомендується, особливо в холодну пору. Оптимальним варіантом буде встановлення припливно-витяжної вентиляційної системи. Витяжна труба розміщується над сідалом та виходить за межі даху, тоді як приточна труба установлюється в іншому кутку курника на певній висоті від підлоги.
Лаз, через який кури виходять на вигул, краще розмістити на південній стороні. Важливо, щоб його розміри відповідали певним параметрам: ширина – не менше 30 см, а висота – від 30 до 40 см. Лаз можна поєднати з вхідними дверима.
Щодо сідал для птахів, рекомендується використовувати стругані дерев’яні рейки з квадратним перетином 4х4 см, розміщені на одному рівні з певним кроком. Висота сідала від підлоги також має відповідати певним параметрам – від 60 до 80 см.
Гнізда для несучок також відіграють важливу роль у продуктивності курей. Рекомендація полягає в створенні не просто ящиків з під банок, а у виготовленні капітальної конструкції, враховуючи оптимальні розміри і зручність чищення.
Існує безліч варіантів гнізд, деякі використовують принцип “будиночок в будиночку”, тоді як інші дотримуються наукових підходів, розраховуючи кут для викочування яєць та роблять автоочистку.
Незалежно від вибору конструкції, важливо дотримуватися оптимальних розмірів (висота 35 см, глибина 40 см і ширина 35 см) та забезпечити зручність при чищенні. За нормами на 3-4 курей має бути одне гніздо.
